Указом Президента України 22 січня відзначається як День Соборності, тобто єдності українських земель. Цього року, 21 січня, вперше за багато років у Соборі Святої Софії відбулось спільне богослужіння українських православних церков - Київського патріархату та автокефальної. Подія була присвячена Дню Соборності України. Під час відправи, яку проводив Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, були присутні віце-прем’єр-міністр М.Жулинський, голова Народного Руху України Г.Удовенко, голова Конгресу Українських Націоналістів С.Стецько, вірні і просто бажаючі. Мабуть, з того самого дня 22 січня 1919 р., коли на майдані за мурами Святої Софії було проголошено про злуку всіх українських земель, у Соборі звучала молитва української мовою. Щоправда, окрім хвилюючої історичної миті, були і прикрощі. Біля брами, що зачиняє прохід на територію заповідника, вже зранку міліціонери у погонах полковників намагались регулювати бажання киян та гостей міста побувати на богослужінні. Видно, вже дуже турбувало владу можливе скупчення людей, небайдужих до історії України та її сьогодення. Ось і вийшло, що під видом упорядкування, була спроба обмежити кількість охочих висловити підтримку Україні. Прикро і те, що найвищі можновладці виявились зайнятими у недільний ранок дня, який відзначається на державному рівні. Слід також зауважити і таке. Так звана Українська православна церква Московського патріархату знову, як і на День Незалежності, не виявила бажання молитвою Божою вітати Україну і українців. Ось така вона "Українська". У Славуті, на відміну від Києва, як писав Тарас Шевченко, "на всіх язиках все мовчить". Найбільше, на що здогадались владні структури райдержадміністрації, - це провести у День Соборності ... нараду. На ній про злуку українських земель згадали двома реченнями. А далі пішли питання, які можна обговорювати у будь-який день. Отже, можновладці обмежились стінами однієї кімнати адміністративного будинку. Головне, щоб славутчанам не нагадувати про історію України не радянського часу. Зрозуміло, світло, дороги, ціни - все це обговорювати потрібно, однак не хлібом єдиним живе людина.
10-ТА РІЧНИЦЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ. ЗДОБУТКИ ВЛАДИ
Цей рік є ювілейним для молодої незалежної України. Що ж планують дві влади, що розташувались у будинкові по вул.Радянська? Як повідомили з районної державної адміністрації, - це визволення Славутчини від фашистської окупації, вивід радянських військ з Афганістану, День Перемоги, 60-річчя початку війни 1941-45рр, 10-та річниця проголошення державної незалежності. Ось і вийшло, що День Соборності не увійшов до планів. У міської виконавчої влади рік теж почався з святкування визволення міста від фашистських зайд. 18 січня був мітинг, оркестр, червоні прапори. Не було лише державного. 22 січня - День Соборності України. Ні мітингу, ні оркестру, ні державних прапорів, хоча День Соборності встановлено відзначати Указом Президента України. Однак це ще не все. На територію житлово-експлуатаційної контори завезли фігуру Леніна. Ясна річ, що зробили це не адміністрація та колектив організації. Тоді ж хто? Чи не керівник організації, яка за розпорядженням міського голови отримала кімнату у приміщенні ЖЕК? Адже міська Рада ветеранів війни та праці, завдяки її керівництву, перетворилась з організації захисту соціальних прав в політичну. Практично не обходиться Дня Перемоги або дати визволення Славути від фашистської окупації, щоб керівники Ради ветеранів не виступали під прапорами неіснуючого СРСР. Міський голова крізь пальці дивиться на ці дії. Можливо, він і схвалює це. В усякому разі, саме Рада ветеранів має кімнату у приміщенні організації комунальної власності. Саме на території цієї організації до 23 січня і тримали кам’яного Леніна. Ось такі вони, здобутки влади у ювілейний рік.
ПРО БЮДЖЕТ І НЕ ТІЛЬКИ
Нарешті, після майже трьох років ігнорування пропозицій громадсько-політичного об’єднання "Демократична Славутчина", у частини депутатів міської ради та керівників виконавчих структур з’явилось бажання діяти для припинення вимкнень електроенергії, газу для опалення, наповнення бюджету міста на поточний рік. Щоправда, з’явилось таке бажання під тиском обставин. Бюджет міста на 2001 рік, якщо забезпечувати власними силами, забезпечений ледь наполовину. Де брати кошти ще? Адже окрім часткового фінансування, є сфери, які взагалі не увійшли до переліку. Наприклад, дитячі позашкільні заклади. Немає коштів на освітлення вулиць міста, "оновлення техніки для збирання побутового сміття тощо. В цій ситуації постає питання захисту інтересів славутчан в області. У міста е особливість, якої не мають інші міста обласного підпорядкування. Відносно недалеко розташована Хмельницька АЕС. Відповідно до ст.12 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", населення, яке проживає поблизу об’єктів атомної енергетики, має право на компенсацію соціального ризику від такого сусідства. Навіть за умови роботи 1-го енергоблоку славутчани нічого не мають, за винятком пільгового тарифу за користування електроенергією. Тимчасом, починаючи з 19 січня, електрику почали вимикати. Що стосується компенсації соціального ризику, то тут, як кажуть, без варіантів. 7 грудня 2000р. Рада директорів Європейського банку реконструкції та розвитку прийняла рішення про надання кредиту на добудову енергоблоку N2 ХмАЕС. І знову все робиться без урахування інтересів славутчан. В цій ситуації міська рада просто зобов’язана сказати своє слово. Інакше вона не виконає своїх функцій на підставі статті 20 вищезгаданого Закону. Питання, які потрібно ставити перед "Хмельницькобленерго" та представництом Торговий Дім "Газ України", мають бути ті, що дійсно захистять інтереси славутчан. Це забезпечення безперебійного енергопостачання та припинення практики пломбування подачі газу в котельні міста. Обласний бюджет повинен бути поділений так, щоб задовільнити хоча б найнеобхідніші потреби міста. Адже його жителі проживають в зоні постійного впливу малих доз радіації.
ЩО Ж ТО БУЛО?
Двічі - 6 жовтня та 11 грудня минулого року збирались депутати міської ради без оприлюднення розпорядження міського голови, без попереднього повідомлення порядку денного, який передбачається внести на розгляд ради. Цього вимагає п.9 ст.46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Першого разу зібрання депутатів проводилось в кабінеті міського голови практично через 10 днів після сесії (26 вересня) по єдиному питанню - погодження розміру ставок єдиного податку для підприємців. Цікаво, що на сесії це питання ставилось на голосування кілька разів (!!!). І ось через 10 днів знову необхідність взяла гору над законністю (скільки ж можна голосувати по одному і тому ж питанню?). До речі, те, що відбулось 6 жовтня, офіційно не вважається сесією. Сесія, судячи з документів, приймала рішення лише 26 вересня. Приблизно за таким же сценарієм відбувались події і 11 грудня минулого року. Цього разу, щоправда, потрібно було розглядати питання про преміювання міського голови. Чому виникла потреба в цьому? Виявляється, що відділ по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю УМВС 9 грудня почав опитувати депутатів міськради, що було на сесії 14 листопада 2000р. Зокрема, чи голосували тоді депутати за преміювання міського голови? І знову, так звана "сесія" - без розпорядження міського голови, попереднього оголошення. До речі, у п.9 ст.46 вищезгаданого Закону вказується, що у виняткових випадках сесія скликається не пізніше, як за день після рішення. Однак, як відомо, 11 грудня у Славуті не виникало гострої необхідності збирати сесію міськради. Не було ні стихійного лиха чи чогось несподіваного. Окрім цього, не було і пропозиції не менш як третини депутатів від загального складу міськради про проведення термінової сесії. Інакше були б конкретні прізвища (п.7 ст.46). Виходить, діяв невідомий "хтось". Він же, напевне, і дописав до протоколу сесії від 14 листопада 2000р. питання про преміювання міського голови. А ось в іншому випадку, навпаки, ніхто нічого не дописував. Сесію міської ради просто обійшли. Відповідно до п.30 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виключно сесія міської ради має право вирішувати що робити з підприємствами комунальної власності. Однак підприємство "Прилад" міськвиконком вирішує виставити на приватизацію, точніше приміщення, в яких розташоване підприємство. Перший заступник голови Хмельницької облдержадміністрації А.Овчарук так оцінив ситуацію (лист N56/69-12-1514/ 2000 від 18.07.2000р.): "...Регіональним відділенням направлений лист Славутській міській раді (N08/01-42-1129 від 13.07.2000р.) з пропозицією включити до переліку об’єктів,що підлягають приватизації, цілісний майновий комплекс підприємства "Прилад"". Отже, з липня 2000р. вже минуло кілька сесій, а питання що робити з "Приладом" не виноситься. Цікаво, у жовтні минулого року міський голова повідомив, що, мовляв, якщо керівник підприємства "Прилад" подасть документи, то питання про приватизацію могло б вирішитися у вересні на сесії. Виникає питання - чому долю підприємства вирішує не сесія міськради, а керівник комунального підприємства? А ще більш цікавим питання стає тоді, коли стало відомо, що міськвиконком, в обхід сесії міськради, подає документи на позбавлення державної реєстрації підприємство "Прилад" до міськрайонної прокуратури, а згодом до Хмельницького арбітражного суду (вересень 2000р.). Ось так виконком міської ради перебирає на себе повноваження сесії міськради, хоча відповідно до п.2 ст.11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", "виконавчі органи рад є підзвітними і підконтрольними відповідним радам..." До того ж, за п.3 ст.26 виключно сесія міської ради вирішує питання "утворення виконавчого комітету, визначення його чисельності, затвердження персонального складу, внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск".
ЗАЯВА Спілки офіцерів України
Спілка офіцерів України, як громадська організація патріотичного спрямування, не може стояти осторонь процесів, які відбуваються у суспільстві, і висловлює глибоке обурення процесами, спрямованими на політичну дестабілізацію в Україні, та широкомасштабною експансією Російської Федерації в нашій країні. Аналізуючи ситуацію у політичній, економічній, військовій, інформаційній та інших сферах, СОУ робить висновок, що існує реальна загроза національним інтересам України, а саме: - розгорнута цілеспрямована кампанія по дискредитації Уряду Віктора Ющенка; - відбуваються політичні ігри навколо імплементації так званого "референдуму за народною ініціативою"; - фальсифікація та брехня навколо справи журналіста Георгія Гонгадзе, касетної справи, офіцера Миколи Мельниченка; - створення лівими депутатського об’єднання "За Союз України, Білорусії і Росії"; - втягування України до військової системи Росії. Спілка офіцерів України, аналізуючи останні домовленості та угоди Президентів, міністрів оборони України та Російської Федерації, робить висновок - Москва поступово, але наполегливо нарощує військові м’язи в Криму з метою повністю контролювати та керувати всіма процесами в Україні в цілому. Спілка офіцерів категорично виступає проти угод та пропозицій спільного використання Україною та Російською Федерацією складових систем протиповітряної оборони, спільних об’єднань кораблів для охорони водного району, і спільних командних пунктів, оскільки це серйозно загрожує національним інтересам України. Наша держава внаслідок таких дій фактично стає придатком Росії у військовій сфері. Спілка офіцерів України виходить з пропозицією схвалити звернення Верховної Ради України до українського народу, а також окреме звернення національно-демократичних сил України, в яких має міститися чітка оцінка стану справ, а також вимога до Уряду Віктора Ющенка денонсувати угоди між Україною та Російською Федерацією, які загрожують національним інтересам України. СОУ переконана, що існує реальна загроза національній безпеці України. Ми вважаємо, що необхідно покласти край провокаційній антиукраїнській діяльності окремих державних чиновників, олігархічних корумповано-мафіозних кланів та антидержавних сил.
Заява прийнята Виконавчим комітетом СОУ 21 січня 2001р.
ЗА СТАРИМИ МІРКАМИ
З жовтня минулого року тягнеться конфлікт, якого могло і не бути. Мова йде про транспортне обслуговування славутчан у межах міста. Років з десять тому єдиним перевізником пасажирів було автотранспортне підприємство 16845. Минув час, підприємство стало акціонерним товариством, однак скористатись можливостями, аби поліпшити становище, не може. Замість пошуку нових форм і умов надання послуг почався пошук тих, хто "заважає" працювати. Крайніми виявились власники мікроавтобусів, які щодня перевозять славутчан і гостей міста. Дійшло до того, що керівництво ват АТП 16845 просить у міської ради погодитись на такий графік руху пасажирських перевезень, який би змусив приватних перевізників їздити за автобусами з АТП. Виявляється, конкуренти "відбирають" пасажирів у акціонерів з автопідприємства. Зрозуміло, що маючи такі автобуси, як ПАЗ, ЛаЗ чи ЛІАЗ, на вулицях Славути нині працювати важко. Важко, але можливо. Головне, не шукати методів заборон. Здавалось би, вартість квитка - 50 коп., яку мають і у АТП, враховуючи місткість автобусів, можна і знизити за рахунок кількості пасажирів, однак найшвидше виявилось інше. Адміністративне регулювання. Зрозуміло, що за таких умов ніхто і мови не веде про можливість поступової заміни великих автобусів на менші, які в умовах недовгих маршрутів витрачають менше пального і є більш мобільними. Пасажирові байдуже у кого їхати. Аби їхати. Ось чому намагання керівництва АТП добитися від міськвиконкому графіку лише під розклад руху потягів свідчить про турботу, перш за все, збільшення доходів, а не за зручність для пасажирів. Адже потреба у людей, щоб під’їхати, є не лише саме в цей час. Саме мікроавтобуси допомагають у цьому. Ось так, не маючи гнучкості в організації роботи, знаходяться винні. Це легше. При цьому слід нагадати - усі форми власності мають однакові права. Це гарантовано Конституцією України.
ДОБУДОВА ХАЕС-2/РАЕС-4 ТА ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ
З позицій культури безпеки добудова ХАЕС-2/РАЕС-4 є на даний момент екологічною, економічною та правовою авантюрою. Майданчик Хмельницької АЕС недостатньо забезпечений водою для охолодження двох блоків - це висновок незалежної екологічної експертизи під керівництвом академіка Д.М.Гродзинського. На чому ж ґрунтується Національна енергетична програма України до 2010 року (НЕПУ-2010), яка передбачає нарощування потужностей ХАЕС до 4-х блоків? Обговорення НЕПУ-2010 здійснено в неповному обсязі, не було прийняте рішення про проведення додаткової наукової, економічної, фінансової, правової експертизи проекту Програми або про винесення її на всенародне обговорення. Затверджена Програма (прийнята 15.05.96р.) та звіт про її виконання не публікувались ні в газеті "Голос України", ні в інших офіційних виданнях Верховної Ради України. НЕПУ-2010 взагалі зроблено недоступною для української громадськості - вона оголошена "Для службового користування", хоча законодавством України така категорія інформації не передбачена. Рішення про добудову ХАЕС-2/РАЕС-4 може прийматись лише на основі доведеної розрахунками економічної доцільності. Це має бути зроблено лише з техніко-економічним обґрунтуванням (ТЕО) доцільності інвестування цих проектів. За відсутності позитивних висновків екологічної експертизи оцінки впливу на навколишнє середовище та ТЕО, що гарантують доцільність цих проектів, фінансування будівництва, відповідно до Закону України "Про інвестиційну діяльність", є протизаконним. ТЕО для першої черги ХАЕС випущене у 1974р., ТЕО для Другої черги РАЕС - у 1982р. Відтоді повністю змінились політичні, економічні та правові умови у бік суттєвого збільшення вартості кіловат-години, виробленої на АЕС. Не має розрахунків вартості виведення реакторів Х-2/Р-4 з експлуатації та довгострокового поводження з радіоактивними відходами. Досвід ЧАЕС показує - закриття може бути дорожчим за побудову. Міністерство економіки України вищезгадані ТЕО не розглядало і не затверджувало. Ці ТЕО не відповідають вимогам Державних будівельних норм (ДБН А.2.2-3-97) та Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку". Зокрема, порушено низку вимог ст.37 цього Закону, що стосуються порядку прийняття рішень щодо розміщення ядерних установок. З суто технічних позицій проекти Х-2/Р-4 є також сумнівними. Ці енергоблоки можуть працювати лише в режимі забезпечення базових навантажень, а не пікових. При введенні 1млн. кіловат базових потужностей для забезпечення стабільності водночас треба вводити 2 мільйони кіловат маневрових потужностей, а їх створення не передбачено. Американська фірма "Стоун енд Вебстер" написала "Визначення економічної доцільності" добудови Х-2/Р-4. Ця робота не відповідає ДБН А 2.2-3-97 (вимоги до ТЕО інвестицій) і не затверджена Міністерством економіки України. У 2000-му році компанія "Стоун енд Вебстер" оголосила про своє банкрутство, оскільки не спромоглася виконати контракт на зняття з експлуатації АЕС у США. Отже, відповідати нікому. Безперечну вигоду від добудови Х-2/Р-4 отримають ядерні компанії Франції, Німеччини та США, які вже уклали попередні угоди на освоєння кредитних коштів, які будуть виділені Україні Європейським банком реконструкції та розвитку. Фактично, кошти українських платників податків і споживачів через оплату кредитів підтримають західні компанії, що втрачають ринок через скорочення використання атомної енергетики на Заході.
ЄДИНІЙ ПОМІСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ПРАВОСЛАВНІЙ ЦЕРКВІ - БУТИ!
Його Святість Патріарх Київський та всієї Руси-України Філарет заявив 21 січня, що до кінця року в Україні постане єдина Помісна Українська православна церква. Станеться те, що вже відбулось на державному рівні, коли українські землі об’єднались в межах однієї держави з центром у Києві. Аналогічне має відбутись і у церкві. Багатовіковий поділ українців за ознакою політичного впливу сусідів має завершитись. У травні поточного року до Києва очікується приїзд Вселенського Патріарха Варфоломея І. Глава Вселенського православ’я своїм візитом хоче поставити крапку в питанні канонічності Української православної церкви. У грудні 2000р. повноважна делегація Верховної Ради України у складі голови Комітету з питань науки та освіти академіка І.Юхновського, голови Комітету у закордонних справах народного депутата І.Осташа, народних депутатів України П.Мовчана, І.Діяка, К.Ситника, В.Червонія, Т.Чорновола передала Його Святості Патріарху Варфоломею І звернення 240 народних депутатів України на підтримку нових кроків для об’єднання українського православ’я і канонічного визнання Помісної Української Церкви. Під час зустрічі голова громадського Комітету з підготовки зустрічі в Україні Святійшого Отця Папи Римського, народний депутат Т.Чорновіл відзначив, що в Україні понад 5млн. християн візантійсько-українського обряду - вірних Вселенської Церкви, які пам’ятають заповіти духовних проповідників - митрополита Андрея Шептицького та патріарха Йосипа Сліпого - про об’єднання усіх православних українців в єдиній помісній Церкві. Інший депутат, Іван Діяк, підкреслив, що у східній Україні більшість українців відноситься до вірних УПЦ Московського патріархату. Однак у зустрічах з віруючими та священнослужителями виявляється, що всі вони позитивно ставляться до Київського патріархату і готові перейти в єдину Українську Помісну Церкву. Для перешкоди цьому Російська патріархія оголосила Київський патріархат неканонічним, а її митрополитів відлучила від церкви. Як тільки буде знята анафема з митрополитів, перехід приходів з Московського патріархату до єдиної Помісної Православної Церкви відбуватиметься активно за бажанням самих священнослужителів і церковних громад. Звісно, що такі плани не влаштовують Московський патріархат. З утворенням нової УПЦ Російська Православна Церква перетвориться з однієї з найбільших у маловпливову на теренах світового православ’я. Більше того, московські церковні стратеги готують план, за яким буде створено Український екзархат РПЦ з Луганської, Донецької, Херсонської, Одеської та Кримської єпархій на чолі з митрополитом Одеським та Ізмаїльським Агафангелом. В зустрічі взяв участь Надзвичайний і Повноважний Посол України в Туреччині О.Моцик, який повідомив, що Президент України Л.Кучма підписав і направив листа, у якому пропонує Його Святості відвідати Україну, і пообіцяв створити умови для роботи повноважних делегацій від Вселенського Патріарха Варфоломея І і Московського патріарха Алексія. Група народних депутатів найближчим часом має намір побувати в Румунії, Македонії, Болгарії, а також містах Олександрії, Єрусалимі, Антиохії, аби зустрітися з Патріархами церков цих країн і патріарших міст та заручитись їх підтримкою і визнанням нової УПЦ. Зважаючи, що всі Патріархи за усталеною традицією підпорядковуються Вселенському Патріарху (він е першим серед рівних), а також бажання Його Святості бачити єдиною Українську Помісну Православну Церкву, процес об’єднання та визнання може відбутися вже цього року.
ВИРІШУВАТИ ПОТРІБНО, АЛЕ НЕ ТАК
Вдруге майданчик по вул.Кірова 1а (поблизу р.Утка) стає предметом зазіхання. Минулого року на березі річки мала виникнути АЗС, нині з’явилась перспектива появи тут так званого "кінського" ринку. Місце між вулицями Енгельса та газети "Правда" доведене до такого стану, що жити там стало нестерпно. Особливо, коли поєднуються дощова вода, сміття та залишки утримання коней, якими приїздять із сіл на ринок. Тепер таке хочуть зробити на березі річки. І це при тому, що відповідно п.4 ст.89 Водного Кодексу України забороняється надавати земельні ділянки у прибережних смугах річок під будь-яке будівництво (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд). "Кінський" ринок явно не відноситься до такого роду споруд. Це так би мовити, один бік справи. До речі, контроль за створенням прибережних захисних смуг, а також за додержанням режиму використання їх територій здійснюється виконавчими комітетами місцевих Рад (ст.87 Водного Кодексу), а тут саме звідти і надходить пропозиція депутатам порушити заборонене. Інший бік справи. В історії міста вже була спроба перенести "кінський" ринок на місце поблизу р.Утка. Однак славутчани не пішли на край міста, від якого основний ринок знаходиться майже за півкілометра. І ось тепер нова спроба. Сподіваємось, що нарешті у Славуті влада почне радитись з жителями міста по питаннях, що мають суспільний інтерес.
ЧОМУ ТАКИЙ ПОСПІХ?
26 січня ц.р. міська влада зробила спробу створити так звану консультативно-політичну Раду, до якої увійшли б осередки політичних партій, що зареєстровані у місті. 22 січня аналогічний захід було проведено районною адміністрацією та радою. Це свідчить про те, що була вказівка "згори". Ще одним висновком є те, що співголовами "Ради" були оголошені голови райдержадміністрації та районної ради. Представникам партій довірили бути лише у складі секретаріату. Але й тут перестрахувались, бо з п’яти осіб, які увійшли до складу, двоє представляють райдержадміністрацію, одна - раду, двоє - оті самі партії. Отже, три на два. На засіданні у місті було інше. Міський голова оприлюднив власну заяву про призупинення з 20 січня ц.р. свого членства у КПУ. Така заява породила низку питань. Зокрема, 1. Рішення міського голови - це прагнення йти шляхом демократії чи вимушений крок під тиском обставин? 2. Чи не є зроблене черговою зрадою комуністів своїх виборців, враховуючи другий варіант у рішенні міського голови? 3. Можливо, те, що сталося - крок славутських комуністів, аби не допустити подальшої дискредитації КПУ? Адже вже були заява частини депутатів міської ради стосовно діяльності міського голови та справи, які велись відділом по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю по ньому? Гадаю, що події вже найближчого часу дадуть відповіді на ці питання.
О.МАЗУРКЕВИЧ, заступник голови районної організації НРУ
ЧИ БУДУТЬ ДІТИ МАТИ НОВУ ШКОЛУ?
В українському суспільстві здавна виробилась особлива повага до представників певних професій. На селі, наприклад, завжди в пошані був священик та вчитель. Моральний і духовний авторитет представників цих професій передавався з покоління в покоління, всмоктувався з молоком матері, набувши у свідомості людей стереотипу, що дорівнював силі закону. Серед усіх новобудов, що з’являються сьогодні в селах та містах, найбільший оптимізм вселяють будівлі Божих храмів і храмів науки - шкіл. Той народ, який дбає про свою духовність і споруджує церкви, має майбутнє, а зводячи школи, це майбутнє формує. В місті ось вже кілька років поспіль існує питання - коли ж нова школа N9 наблизиться до свого відкриття? Зрозуміло, що ця школа буде побудована, однак за нинішнього ставлення це буде занадто довго. Тимчасом вчителі та учні шкіл N2 та N5 навряд чи у захваті від нинішніх умов навчання. Залишається сподіватись, що у поточному році у відповідальних осіб знайдуться шляхи прискорення довгобуду.
Місто