Славута є відомим фабричним центром. Біля 1840р. князь Роман Сангушко заснував тут фабрики - суконну, паперову, а також механічний чавунно-ливарний завод. Останній нині є власністю фірми Ліллоп, Рау і Левенштейн.
Фабрика сукна і шерстяних виробів має до 400 робітників і 150.000 карбованців щороку, при чому ватрість виробів доходить до 400.000 карбованців. Паперова фабрика випускає щорічно до 60.000 пудів паперу, в основному - для упаковки цукру на цукрових заводах в Шепетівці, Кременчуках та Климбівці.
Механічний завод випускає землеобробні пристрої і машини на суму до 500.000 крб. на рік. Окрім того, є заводи свічний, лісопильний, фарбувальний, миловарний, пивоварний, екіпажна фабрика, чотири водяних млини. Все це надає Славуті значення фабричного міста, і місцеві селяни займаються переважно фабричною працею
Славутські володіння князів Сангушків тягнуться з півночі на південь від кордонів Новоград-Волинського та Острозького повітів до кордонів Подільської губернії на 90 верст в довжину і 30 в ширину. Вся площа складає біля 200.000 моргів, з котрих більша частина складає землю, а інші - під озерами, ставками і лісами. Лісів більше 60.000 моргів, славутські ліси межують, з одного боку, з лісами Кривинськими, з іншого - з Шепетівськими.
Не можна не зупинитись на кінному заводі князів Сангушків, який відноситься до числа самих старовинних у Росії. За переказами, частина коней є нащадками тих стад, які привів з собою на Волинь засновник династії Сангушків. Під час воєн з Туреччиною Сангушки отримували арабських скакунів для свого заводу. На початку нинішнього століття князь Ієронім Сангушко, помітивши, що породи починають вироджуватись, спорядив до Аравії експедицію для придбання там чистокровних арабських жеребців. Експедиція, яку очолював один із службовців князя, Бурський, мандрувала декілька років і, повернувшись на Волинь, привезла п'ять чистокровних арабських коней. У 1816р. князь Євстафій Сангушко, син кн. Ієроніма, знову відрядив експедицію до Аравії, на чолі з Мошинським. Експедиція повернулася через два роки і виявилася дуже успішною, оскільки привезла десять арабських коней. З 1821 по 1826 роки Є.Сангушко отримував ще декілька разів транспорти з кіньми, котрі доставлялись йому сирійцем Арнімом, що жив в Алеппо, але служив у кн. Сангушка. Арнім був зобов'язаний супроводжувати коней до Одеси чи Славути коней, яких купував князю. Усього з 1803 по 1871 роки для заводу Сангушка було отримано безпосередньо з Аравії 55 жеребців і 7 чистокровних арабських кобил.
Місто
