Мiсто Славута

  З цією архівною кримінальною справою мене ознайомили у відділі нагляду за дотриманням законів про національну безпеку України і з питань реабілітації військової прокуратури Західного регіону України. Навіть бувалі військові юристи дивувалися, що за подібну "провину" могло бути застосоване таке надмірно суворе покарання.
  ...1950 рік. Сержант Герман Прибильнов служив у Славуті (тоді Кам'янець-Подільської, а зараз Хмельницької області) у в/ч 73930 на посаді командира відділення. Одного разу він одержав з дому (с. Новий Розділ Почепського р-ну Брянської області) лист, у якому батько повідомив, що мати дуже хвора, а їм ще потрібно заплатити податок 1000 карбованців. Довідка ж, надіслана сином, про те, що він перебуває на дійсній військовій службі, ніяк не вплинула на зниження суми податку. А тому батько попросив сина приїхати у відпустку і допомогти розібратися в цьому питанні.
  Читаю справу з обвинувачення Прибильнова Германа Іполитовича, порушену відповідно до ст.54/10 КК УРСР 25 червня 1951 року і закінчену 7 вересня того ж року. "Будучи вороже налаштованим стосовно радянської влади, 6 листопада 1950 року в кімнаті політпросроботи 7 роти в/ч 73930 зробив різкий контр-революційний випад проти одного з керівників ВКП(б) і радянської держави - виколов очі на його фотознімку".
  У скоєному злочині Прибильнов зізнався на допиті 23 червня 1951 року.
  Що ж підштовхнуло солдата зробити цей, як записано в матеріалах слідства, контрреволюційний випад?
  "Це я зробив а метою помститися старшині роти Рубцю, який грубо зі мною поводився, оголошував мені стягнення", - так першого разу відповів обвинувачуваний. А наступного разу він сказав: "...Я звернувся з рапортом до командира взводу лейтенанта Ємельянова, щоб він поклопотався стосовно моєї відпустки. Цей рапорт був доведений до командира батальйону, який у наданні відпустки мені відмовив. Я на все це розлютився й у пориві гніву...." Далі вам відомо.
  Однак нищівний сталінський процес такі відповіді не влаштовували. Слідчий вимагав "правди" найвищої проби. З матеріалів справи невідомо, якими методами, але це їм усе-таки зробити вдалося.
  Запитання Прибильнову: - Ваші показання нелогічні. Розповідайте про справжні причини вчиненого.
  Відповідь: - Я зробив це з антирадянських настроїв.
  Запитання: - Які це мотиви?
  Відповідь: - Лист мого батька (я одержав його за кілька днів до оформлення фотомонтажу, на знімку якого я зробив прокол).
  Запитання: - Як ви це зробили?
  Відповідь: - Газету скрутив у кілька разів, поклав під фотознімок, що був приклеєний до дошки фотомонтажу тільки куточками, взяв кнопку і проколов очі на фотознімку...
  Запитання: - Чому його очі?
  Від автора. Перегортаючи сторінки архівної справи, звернув увагу, що чомусь жодного разу не називається прізвище того, кому викололи очі, - увесь час наштовхуємося на одне і те ж: "один з керівників ВКП(б) і радянської держави", "він", "його". Відповідь була захована в блакитному конверті з написом "Речові докази" - у ньому фотографія. А потерпілим виявилася перша особа держави, вождь народів Й.Сталін.
  25 вересня 1951 року військовий трибунал Прикарпатського військового округу на закритому судовому засіданні виніс сержанту Г.Прибильнову вирок - "відповідно до статті 54 КК УРСР із санкції статті 54/2 КК УРСР підлягає ув'язненню у виправно-трудовому таборі терміном на 25 років з наступним позбавленням прав за пунктами "а", "б", "в" статті 29 КК УРСР терміном на 5 років з конфіскацією всього майна. Після вироку направити для відбування покарання в особливий табір МВС СРСР".
  І все-таки колишньому сержанту, можна сказати, "пощастило". 10 лютого 1954 року військова колегія Верховного суду СРСР розглянула протест голови Верховного суду СРСР стосовно вироку військового трибуналу ПрикВО, вирок змінила і злочин перекваліфікувала: "вісім років позбавлення волі у ВВТ із обмеженням у правах на два роки. Виключити з вироку "конфіскацію майна".

  Володимир Ярцев
  "Правда Лівобережжя", лютий 2004. - N2(29)