Місто
Район
ТП "Край"
Дослідження
Візитка міста та району
Бібліографія
Проект "джерела"
Презентація
Голодомор 32-33
ОУН на Славутчині
Джерела з історії
Геральдика
Карти
Нетішин
Нетішинський музей
Села району
Пам'ятки Славутчини
Статті про місто і район
Книги про місто
"Сангушківські читання"
Славута військова
Авторська сторінка
Історія міста в фото
Малюнки Н.Орди
Славутчани
Храми
Школи
Українська Повстанча
Ліси
Преса про місто
Політика
Події
Мистецтво
Суспільство
Новини
Гостьова книга
Online-Бібліотека

ПОШУК
Для пошуку потрібно
використовувати
не більше одного слова
або його частини







Google




Мiсто Старокостянтинiв






Православна Церква України


Візитка міста та району:   Славутчина в історії Славута в датах Місто у 1939р. Місто у 2000р.

ОБЛИЧЧЯ СЛАВУТЧИНИ В ІСТОРІЇ

  Славутський район (до 1923 року - Славутська волость Заславського повіту).

  Славутський район розташований на півночі Хмельницької області. Район межує з Ізяславським, Шепетівським районами Хмельницької області та Острозьким, Корецьким районами Рівненської області. На території району знаходиться 2 міста обласного підпорядкування (Славута, Нетішин) і 79 сіл. Найбільші з них: Берездів (чисельність населення станом на 1.01.2000 р. - 1437 чоловік), Старий Кривин (1443 чол.), Улашанівка (1427 чол.), Крупець (1358 чол.), Миньківці (1122 чол.), Довжки (1025 чол.).

  Територія району займає 1,26 тис. кв.км, з них місто Славута - 0,02 тис.кв.км, місто Нетішин - 0,07 кв.км.

  Територія району розташована у межах Волинської височини, рельєф - увалочно-балковий. Середня температура січня -4 град. С, липня + 10 град.С. Опадів біля 600 мм на рік. Головні річки району - басейн р.Дніпро - Горинь, Утка, Корчик.

  Кількість наявного населення станом на 1.01.1999 р. становить 110,8 тис. чоловік, з них у місті Славута - 37,9 тис. чол., у м. Нетішин - 36,4 тис. чол., у сільській місцевості - 36,5 тис. чол.

  Основну частку національного складу району складають українці. За даними 1999 року (у відсотках):

 
В цілому по району
місто Славута
місто Нетішин
сільська місцевість
Українці
85,7
77,1
78,6
96,4
Росіяни
10,0
15,2
18,0
1,3
Білоруси
0,6
0,2
0,3
0,2
Євреї
0,9
2,6
0,2
0,0
Поляки
2,2
3,2
1,2
1,9
Інші
0,6
1,0
1,2
0,2


  Адміністративно-територіальну одиницю - "Славутський район" - було створено 7 березня 1923 році з Славутської та Кривинської волостей. У 1924 р. (21 липня) до району було приєднано частину берездівського району з м. Берездовом. У 1931 р. (3 лютого) до Славутського району було приєднано Ганнопільський. Остаточно Славутський район було сформовано 23 вересня 1959 р. коли до нього додано було другу частину Берездівщини, яка до того часу була у складі Шепетівського району. У XV-XVII ст. район являв собою частину князівства Острозького, а після вигаснення цього князівського роду відійшов до князів Любомирських.

  У 1712 році у результаті одруження Жозефіни-Маріанни Любомирської з павлом-Каролем Сангушко територія Славутського району переходить у власність роду князів Сангушко, яким належить до 1917 року.

  Перші згадки про поселення на території Славутського району відносяться до 30-х років XVI ст. Під час Визвольної війни українського народу 1648 - 1654 рр. на території Славутського району діяли козацькі залоги формуючогося Волинського козацького полку. Після поділу Речі Посполитої у 1793 та 1795 роках територія району належить до Російської імперії. В цей же час на території с.Кривин відомий ірландський архітектор Діонісій Міклер збудував ландшафтний парк. Під час Вітчизняної війни 1812 року на Славутчині розташовувалися частини 3 армії генерала О.Тормасова. Населення Славутського району у 1863 році бере активну участь у польському повстанні, тут квартирує один з польських загонів Ружицького. Наприкінці ХІХ ст. на лікуванні у володіннях князів Сангушко перебували Леся Українка, а у 1890-х роках з концертом виступає Марія Заньковецька.

  У 1917 р. 19 жовтня відбулося повстання 264 піхотного полку що квартирував у м.Славута. Під час цього повстання було вбито останього прямого нащадка князів Сангушко - Романа Владиславовича.

  У результаті радянсько-польської війни 1922 року Славутський район стає прикордонною зоною.

  Під час Другої Світової війни у м.Славута діяв концтабір "Грослазарет - 301". З фашистськими окупантами на території району боролися партизани загону ім.Ф.М.Михайлова та бойові групи УПА -"Північ".

  Після звільнення району та років тяжкого відновлення господарства, у 1987 році у м.Нетішин збудовано атомну електростанцію.

  На сьогодняшній день господарство району представлено 20 промисловими підприємствами (без міста Нетішин), з яких 4 державних, 16 недержавних: колективної власності. З них 11 відкритих акціонерних товариств, 2 - закритих.

  В 1999 році ними було вироблено продукції на 83,3 млн. грвн. (у діючих цінах), в тому числі:

 
1998
1999
Будівельна кераміка тис. штук
1285,3
1448
Пряжі тонн
196
281
Паперу тонн
3010
3115
Збірного залізобетону куб.метрів
3694
3863
Товарів побутової хімії тонн
423
457
Стінових матеріалів млн. штук
16,5
18,8
Солоду тонн
26802
25829
Борошна тонн
11326
10234
Цикорію тонн
70
150,2


  Одним з найбільших піприємств є Славутський комбінат "Будфарфор". Ним за 1999 рік вироблено продукції на 30,5 млн.грвн. (у діючих цінах), у тому числі:

  санітарно-будівельної кераміки - 1448 тис. штук на 27,3 млн.грвн, майоліки - на 2,3 млн.грвн., стінових матеріалів - 3 млн штук умовної цегли на 443,1 тис. грвн.

  В районі на даний час діє 46 сільськогосподарських підприємств, у тому числі 34 підприємства колективної власності, з них 28 сільськогосподарських кооперативів, 1 акціонерне товариство закритого типу, 1 товариство, 12 сільськогосподарських підприємств приватної власності (з них 8 приватно-орендних підприємств та 4 селянсько-фермерських підприємства). Сільськогосподарськими підприємствами вироблено за 1999 рік валової продукції на суму 16 993 тисячі гривень, у тому числі валової продукції тваринництва 7004 тис. грвн., валової продукції рослинництва - 9989 тис. грвн.

  В районі на 1.01.1999 року діяло 94 малих підприємства, 6 кооперативів. Ними вироблено продукції на суму 1895,5 тис. грвн. (в діючих цінах), у тому числі: образотворча продукція - 16 тис. фарбовідбитків, ковбасні вироби - 340 тонн, м’ясо - 326 тонн.

  У межах району діє 2 будівельних організації. Ними виконано підрядних робіт за 1999 рік на суму 3639 тис. грвн.

  Нараховується 275 підприємств роздрібної торгівлі та громадського харчування (по обліковому колу). Їх роздрібний товарообіг за 1999 рік склав в цілому по району (по обліковому колу) 15 202 тис. грвн.

  На території Славутського району розташовано 59 загальноосвітніх шкіл, у яких навчається близько 13,58 тис. учнів. З середніх спеціальних навчальних закладів у Славутському районі знаходиться обласний спеціалізований ліцей-інтернат, технічна гімназія та філія Одеського станкобудівного технікуму.

  Лікувальні установи представлені районною лікарнею, дільничими лікарнями (4 установи), фельдшерсько-акушерськимим пунктами, психіатричнею лікарнею (с.Яблунівка), тубдиспансером.

  В районі діє 59 сільських клубів, 1 районний будинок культури, 57 бібліотек, з них 1 районна централізована бібліотека, 2 музичних школи (м. Славута, с.Берездів).

  Як район активної партизанської діяльності у роки ІІ-ої Світової війни, при кожній школі району створено музеї партизанської слави місцевого значення. Крім цього діє Славутський краєзнавчий музей та геологічний музей у с.Берездів.

  Оскільки національний склад району є надзвичайно строкатим, тут діють такі релігійні організації: "Громада іудейського віросповідання", римо-католицька община, євангелистська церква "Зоря життя", батпистська християнська місія "Благовісник" та 30 православних общин, з яких 2 відносяться до Української Православної Церкви Київського Патріархату і 28 до Православної Церкви Московського Патріархату.

  Паркове господасртво району представлене ландшафтними парками у м.Славута, селах Старий Кривин, Ганнопіль, Крім цього на території району розташовується заповідник місцевого значення "Блакитні озера".

  Розташовані на Славутчині ландшафтні парки являють собою унікальні пам’ятки архітектури. Старо-кривинський ландшафтний парк побудований у 1799-1800 рр. італійським архітектором Дионісієм Міклером. Ним же було збудовано наприкінці XVIII ст. і ландшафтний парк у м.Славута. Ганнопільський сад-парк збудований на початку ХІХ ст. відомим італійським архітектором Павлом Антонієм Фонтаною.

  До інших визначних архітектурних споруд району слід віднести Славутський костел "Святої Дороти", побудований у 1822 році за ескізом Паризького собору Св.Євстафія (Франція), Старо-Кривинська церква в ім’я Світлого Воскресіння Христвого - пам’ятка дерев’яної архітектури, збудована у 1763 році; Ганнопільська церква в ім’я святого Архистратига Михайла - пам’ятка кам’яного будівництва, збудована у 1778 році; Славутська церква в ім’я Пресвятої Богородиці Різдва - збудована у 1812 році.

  З найбільших археологічних пам’яток Славутчини слід відзначити поселення доби пізнього палеоліту (35 тис. рр. до н.е.) - Славута; неолітичні стоянки (8 - 3 тис. рр. до н.е.) - Славута, стоянки та поселення періоду бронзи (4 - поч. І тис. до н.е.) - Нетішин; тшинецька культура (16 - 12 ст. до н.е.) - Нетішин, Улашанівка, Славута; трипільська культура (4 - 3 тис. до н.е.) - Крупець; поселення зарубинецької та черняхівської культур (2 ст. до н.е. - ІV ст. н.е.) - Солов’є, Крупець, Улашанівка, Славута; скіфо-кіммерійські кургани (2 ст. до н.е.) - Нетішин, Кривин, Цвітоха, Кам’янка; слов’янські поселення (8 - 11 ст. н.е.) - Берездів, Нетішин, Кривин; волинська та яніславецька культура - Славута, Бараннє; козацькі кургани та могили - с.Старий Кривин, Ганнопіль.

  На території Славутського району розташовуються пам’ятки оборонного мистецтва періоду 30 - 40-х рр. ХХ ст. - залишки бетонних споруд (доти) Західного оборонного рубежу - сс. Манятин, Марачівка, Колом’є, Бачманівка.

  У зв’язку з тим що у 1941-1943 роках на території м. Славута розташовувався концтабір "Грослазарет 301", на місці страти військовополонених збудовано меморіальний комплекс присвячений загиблим. Пам’ятники, що вшановують пам’ять загиблих у роки Великої Вітчизняної війни розташовуються біля с. Нетішин, за м. Славута у напрямку м.Шепетівка, у м. Славута - загиблим євреям. У м. Славута також розташовується пантеон Славути, пам’ятники славутчанам-партизанам Ф.М.Михайлову, А.О.Одусі.

  Діяльність загонів УПА-"Північ" на теренах Славутського району увіковічнена могилою загиблим воякам УПА під сілом Стригани.

Перелік населенних пунктів сучасної Славутчини:
Бараннє
Бачманівка
Берездів
Бесідки
Варварівка
Вачів
Великий Правутин
Великий Скнит
Веселенівка
Волиця
Ганнопіль
Головлі
Гориця
Голики
Губельці
Гута Прикордонна
Дідова Гора
Довжки
Досин
Дяків
Дятилівка
Жуків
Зубівщина
Іванівка
Кам’янка
Киликиїв
Клепачі
Красносілка
Красностав
Крупець
Кутки
Колом’є
Комарівка
Лисиче
Малий Правутин
Малий Скнит
Манятин
Марачівка
Миньківці
Мирутин
Михайлівка
Модестівка
Мухарів
Нарївка
Нетішин
Нижні Головлі
Новий Кривин
Ногачівка
Пашуки
Перемишель
Печиводи
Піддубці
Плоска
Полянь
Понора
Потереби
Улашанівка
Пузирки
Рівки
Романіни
Селичів
Сільце
Солов’є
Соснівка
Ставичани
Старий Кривин
Стригани
Сьомаки
Тростянець
Улашанівка
Улянівка
Ташки
Хвощівка
Хоняків
Хоровець
Хоровиця
Хоросток
Цвітоха
Шагова
Шатерники
Шевченкове
Яблунівка