Місто
Відео
Фото
Будинки
Вулиці
Голод-1933
Поле пам'яті
Парк
Кладовища
OTC
Соціум
Промисловість
Бібліотеки
Туризм
Готелі
Музей
Транспорт
Утка
Документи
ВЕЗ "Славута"
Спорт у місті
Steal league
Приколи
Близнюки
Район
ТП "Край"
Дослідження
Славутчани
Храми
Школи
Українська Повстанча
Ліси
Преса про місто
Політика
Мистецтво
Лінія фронту
Новини
Гостьова книга
Online-Бібліотека

ПОШУК
Для пошуку потрібно
використовувати
не більше одного слова
або його частини







Google




Мiсто Старокостянтинiв




1165

каталог сайтів





УПЦ Київського Патрiархату


Приколи:   Смерть героя Б як такі Наглядач району С. Князі міста С. День міста С.

Смерть героя

  Політичний діяч місцевого розливу Вася Гопцанюк сяяв від щастя.
  Такої ейфорії він не відчував давно. Останній успіх окрилив його багато років тому, коли він виграв суд проти бабці, чий пес подер йому штани. Взагалі-то це був навіть не пес, а жалюгідний пекінес, і штани були подерті лише трохи, і лише тому, що Вася довго цькував песика дрючком, аж доки той не витримав. Тоді Вася виграв тридцять гривень моральних збитків. З часом Вася почав подавати цей випадок як видатний політичний процес, а псисько розміром з коробку для взуття перетворився на грізного вовкодава, нацькованого на Васю політичними опонентами. Історія, втім, зіграла з Васею злий жарт - успіх на тому суді Вася сприйняв за власний адвокатський талант, після чого почав судитися з усіма з будь-якого приводу. З роками Вася вірив в історію політичного замаху все більше і більше - але це не заважало йому з тріском програвати всі суди, за які він брався. Найбільше це стосувалося базарників, яким він обіцяв відмінити через суд орендну плату. Повіривши Василевому базіканню, деякі перестали платити до бюджету, посилаючись на майбутній Васин успіх у суді. Не варто й казати, що все склалося зовсім не так - базарників штрафонули не по-дитячому. Васю спіймали в темному провулку і довго били. На той час Вася міняв вже сьому політичну партію, тому спроби подати це як чергову політичну помсту викликали лише глузування. В міліції Василеву заяву прийняли з погано прихованою посмішкою - постійні Василеві пікети в кількості від двох до п'яти осіб добряче дістали правоохоронців. Крім того, народ пам'ятав злощасного пекінеса. Можливо, саме тому два походи Васі на вибори закінчилися ще більш паскудно - балотуючись на посаду мера, Вася набирав аж два голоси, себто свій і дружини. При цьому бюллетень дружини заповнював він сам. За нього не голосували навіть постійні учасники його пікетів, яким він заборгував пристойну суму грошей.
  Владу Вася ненавидів люто. Пролетарським чуттям він розумів, що йому ніколи нічого вже не світить. Пік його кар'єри співпав з отриманням тих самих тридцяти гривень. Місто сприймало його як блазня. І хоча в очі йому це не казали, поза очі все було саме так. Остання акція під назвою "Колеса для пенсіонерів" була покликана, за Василевим задумом, зобов'язати перевізників відкрити півдесятка нових маршрутів, а головне - відмовитися від комерційних рейсів взагалі. Намічалося щось на кшталт комунізму - за Васиною схемою, перевізники мали купити нові автобуси спеціально для пенсіонерів. Плану не йняли віри навіть самі пенсіонери, завжди охочі до шари, тому акції штурму міськради збирали аж десяток осіб.
  Перспективи вмирали, не народившись.
  Тому коли до Васі підійшли невідомі і сказали "нада пагаварить" - він ледве не встявся. Хоча у власній уяві він і був страшенно відомим в місті, зустріч з невідомими довела його майже до безпам'ятства. Він вирішив, що своїми нескінченними позовами таки дістав когось з сильних цього світу. Ліси навколо міста були темні, а озера глибокі.
  Справа, проте, виявилася в іншому.
  Невідомі запропонували Васі посаду начальника ЖЕКу. Схема виглядала приблизно такою: Вася від свого імені подає позов на міську раду про буцімто незаконне підвищення комунальних тарифів. Газета "Трудівник подвір'я" в особі редакторки, незмінної Вірки-облігації, з номера в номер висвітлює перебіг судової справи. Після того, як місто програє суд, ЖЕК оголошується банкрутом і передається в приватні руки. Вася стає його начальником.
  Перспективи засліпили Васю. Нарешті до його рук йшла Влада. Справжня. Тепер він покаже, хто в місті господар. Відключити ворогів від електрики. Газу. Води. Поставити в каналізації груші. - Я вас, блядей, навчу правильно голосувати, - роїлися думки в Васиній голові. - Буде вам, сукам, два голоси на виборах мера. Хай-но я вам покажу, де раки зимують, - шаленів Гопцанюк. - Ви ще приповзете до мене...
  Вася вважав себе дуже проникливим і пильним. Все життя він гадав, що його неможливо обманути. Під час розмови він дивився прямо в очі співрозмовнику і говорив з притиском. Не важило, що більшість з того, що він ніс, було повною ахінеєю - Вася вірив в свою значимість. І коли після розмови з незнайомцями він йшов з високо задертим підборіддям, то навіть не озирнувся. А даремно.
  Бо інакше би побачив, як незнайомі недобро посміхаються йому вслід...
  Вірка-облігація не підвела. Жовта газетка з номера в номер публікувала жалісливі історії про пенсіонерів, які не можуть сплатити комунальні платежі. Спростування не публікувалися. Пояснити, що бідні пенсіонери насправді отримують субсидію і не є аж такими бідними, було неможливо. Відчувши це, Вірка змінила тактику - почала публікувати скарги тих, хто права на субсидію не мав. Вони теж подавалися бідними і голодними - хоча субсидію не отримували лише тому, що були власниками трьох-чотирьохкімнатних квартир, які здавали приїжджим. Податки з цієї діяльності не платилися, хоча суми, як для міста, гуляли скажені. Осатанілі від власної безкарності здавачі таких квартир, нацьковані Васею, намагалися закидати коров'ячими кизяками відділ субсидій. Вася вперше отримав кийком по голові від міліціонера. Він бігав, як ошпарений. На імпровізованих мітингах він обіцяв швидке зменшення комунальних платежів і навіть повну їх відміну. Добалакався до того, що скоро особисто посадить владу на палю. Міськрайонна прокуратура теж не підкачала - справа про оголошення ЖЕКу банкрутом впевнено рухалася до кінця.
  День, коли ЖЕК було оголошено банкрутом, став для Васі найщасливішим в житті. Він вважав свою місію майже виконаною. Попереду було життя, повне пригод і помсти. Списки на відключення була написані давно - Вася не раз читав їх на ніч, доповнюючи і міняючи черговість ворогів. Він не уявляв поки що, з чого почне роботу, але твердо знав - купить нові меблі і заведе нову секретарку. А далі буде видно.
  Першого робочого дня він прийшов в свій кабінет і побачив - двері прочинені. Це трохи насторожило його - він відчинив їх обережно.
  І побачив тих самих незнайомців.
  - Ну че, братан, как обещали, все чики-пики, - оскалився один з них. - Ты теперь тут начальник. Делай что хочешь, только бабло папику вовермя отстегивай, и будет тебе щасте. Держи план и первый приказ, начальничек! - і відвідувач голосно заіржав.
  Вася тримав в руках аркуш з своїм першим наказом.
  І цей наказ був зовсім не про відключення ворогів, як він собі уявляв.
  Це був наказ про підвищення комунальних тарифів в три рази.
  - Але ж... але ж ви... - белькотів він жалюгідно. - Ви ж обіцяли...
  - Хер моржовый мы тебе обещали. Начальником стал? Стал! Вот и подписывай, сука!
  Вася не пам'ятав, як підписав наказ.
  Залишок дня він просидів в трансі, дивлячись в дальній куток кабінету і малюючи на аркуші кружечки. Коли аркуш закінчувався, він кидав його на підлогу і брав наступний. До вечора вся підлога була біла.
  Сонце заходило. Вася вийшов з кабінету, не зачинивши його.
  І перше, що побачив на стовпі - ксерокопію наказу. З своїм підписом.
  Він не зразу зрозумів, звідкіля долинуло гудіння. Потім голоси. Потім вигуки. Він ще встиг побачити натовп з дрючками, що біг до нього. "Я відсужу все назад, я все зроблю як було" - встиг ще крикнути. Ще встиг побачити, як хтоь підважує кришку каналізаційного люку. Встиг відчути, як його тягнуть до отвору в асфальті. Встиг відчути добрячий копняк під зад.
  І настала смердюча темрява.
  
  http://lisovyi-pes.livejournal.com/1232.html