Місто
Район
ТП "Край"
Дослідження
Візитка міста та району
Бібліографія
Проект "джерела"
Презентація
Голодомор 32-33
ОУН на Славутчині
Джерела з історії
Геральдика
Карти
Нетішин
Нетішинський музей
Села району
Пам'ятки Славутчини
Статті про місто і район
"Сангушківські читання"
Славута військова
Авторська сторінка
Історія міста в фото
Малюнки Н.Орди
Славутчани
Храми
Школи
Українська Повстанча
Ліси
Преса про місто
Політика
Мистецтво
Лінія фронту
Новини
Гостьова книга
Online-Бібліотека
Подiлля news

ПОШУК
Для пошуку потрібно
використовувати
не більше одного слова
або його частини







Google




Мiсто Старокостянтинiв




1165

каталог сайтів





УПЦ Київського Патрiархату


Нетішинський музей:   Історія Підручник Осінні карнавали-2006 2013р.

Міський краєзнавчий музей м.Нетішин - 5 років!

  Серед багатьох українських музеїв одне з помiтних на сьогоднi мiсць посiдає i мiський краєзнавчий музей м. Нетiшина. Вiдкритий не так давно, вiн однак зумiв уже позитивно зарекомендувати себе в багатьох аспектах наукової та культурно-освiтньої дiяльностi, а згiдно з Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 12 вересня 2005 року за 889 заклад доповнив перелiк тих музеїв, у яких зберiгаються музейнi колекцiї та музейнi предмети, що є державною власнiстю i належать до державної частини Музейного фонду України.
  Лiтопис музею започаткувався у 1994 роцi, коли в мiстi енергетикiв було зареєстровано як позашкiльну виховну установу краєзнавчий центр-музей. Його директором стала Г.Й. Фурманчук. Позаяк музей тодi ще не мав власної експозицiйної площi, то для проведення виставкової дiяльностi, за сприяння тогочасного мiського голови I.В. Гладуняка, центру-музею було передано примiщення сучасної мистецької галереї "Арт-ПЛАСТ". Через три роки центр-музей пройшов реєстрацiю як музей при освiтi, а 19 вересня 2000 року рiшенням виконкому мiської ради його перепрофiльовано у мiський краєзнавчий музей. У тому ж таки роцi заклад отримав i нове примiщення, дизайн iнтер’єру та майбутньої експозицiї якого здiйснював В.В. Походонько. Вiдчинив свої дверi для вiдвiдувачiв музей 27 вересня 2001 року.
  Експозицiя закладу знаходиться у прибудовi до першого поверху житлового будинку по проспекту Незалежностi, неподалiк вiд центру мiста, i представлена вiсiмнадцятьма залами, котрi вiдображають основнi аспекти iсторiї, етнографiї та природи регiону. Представленi колекцiї класифiковано та систематизовано згiдно з науковими пiдходами таким чином, аби вони могли слугувати не лише як суто музейнi експонати, а й використовуватися для проведення спецiалiзованих лекцiй, урокiв, занять, наукових дослiджень. У побудовi експозицiї застосовано новi методологiчнi та естетичнi принципи, якi, поєднуючись iз вiдповiдним дизайном iнтер’єру, справляють позитивне емоцiйне враження на вiдвiдувачiв. В музеї працює чотири вiддiли: iсторiї, до якого входять також сектори археологiї та етнографiї, природи, фондiв та масово-просвiтницький. Очолює музей сьогоднi О.В. Кононюк.
  Шляхом архiвної та бiблiотечної евристики, польових археологiчних, геологiчних, ботанiчних експедицiй, етнографiчних пошукiв музей проводить активну дiяльнiсть з вивчення iсторiї, культури та природи регiону. Окрiм iншого, з другої половини 90-х рр. минулого столiття закладом започатковано систематичнi археологiчнi дослiдження околиць регiону, якi вiдбуваються у спiвпрацi з Iнститутом археологiї НАН України. Особливо ефективними стали розкопки курганiв схiднотшинецької культури бронзової доби та зольникiв епохи раннього залiза на схiдних околицях мiста, знахiдки з яких стали прикрасою експозицiї залу ранньої iсторiї. Особлива увага придiляється вивченню флори зони впливу Хмельницької АЕС, у зв’язку з чим спiльно з Ботанiчним музеєм Iнституту ботанiки iм. М.Я. Холодного НАН України здiйснюються експедицiї до заповiдних територiй мiкрорегiону. Культура, побут, ремесла та промисли становлять об’єкт зацiкавлення та наукового вивчення сектора етнографiї, який проводить систематичнi дослiдження в селах Славутського району, серед яких Нараївка, Клепачi, Перемишель, Минькiвцi.
  У 2002 роцi на базi музею вiдбулась обласна конференцiя <Природа Хмельниччини: потенцiал, охорона, проблеми>, а у груднi 2004 року в стiнах закладу проведено науково-iсторичну конференцiю <Пiвденно-Схiдна Волинь в контекстi давньої та середньовiчної iсторiї України>, в якiй взяли участь науковцi та дослiдники з низки вiдомих в Українi музеїв та вищих закладiв освiти.

  Результати дiяльностi наукових спiвробiтникiв вiдобразилися в численних статтях у перiодичних та спецiальних виданнях, конференцiйних збiрниках. Вийшли друком два томи <Вiсника Нетiшинського краєзнавчого музею>, котрi стали важливими кроками на шляху розвитку як локального, так i загальноукраїнського краєзнавства. У спiвавторствi опублiковано книгу <Старий Кривин: дослiдження та матерiали з iсторiї Пiвденно-Схiдної Волинi>, готується до друку посiбник з iсторiї Нетiшина. Окрiм згаданих вище, музей пiдтримує тiснi контакти i з багатьма iншими українськими науковими установами.
  Важливою вiхою дiяльностi музею є посилена спiвпраця з середнiми освiтнiми та дошкiльними виховними закладами. Задля цього створено оригiнальнi спецiальнi програми “Музей – школі” та “Музей - для дошкільника”. Спiвробiтники закладу проводять музейнi уроки, заняття, тематичнi екскурсiї, виступають перед аудиторiями з лекцiями, органiзовують семiнари та круглi столи.
  У свiтлицi музею постiйно вiдбуваються лiтературнi вечори, музичнi салони, тематичнi виставки, презентацiї. З метою розвитку дитячої творчостi, заохочення регiональних iсторичних та етнографiчних студiй вiддiлами музею оголошуються конкурси, у яких охоче беруть участь школярi. У 2003 роцi започатковано проведення <Музейних гостин>, на якi запрошуються художники, народнi майстри, спiваки краю. Такi заходи, мiж iншим, дозволяють краще познайомитися iз творчими особистостями, популяризовувати їх творчiсть та досягнення.
  Спiвробiтники музею стали iнiцiаторами низки проектiв, серед яких, окрiм згаданих вище навчальних програм, проекти: “Музейний день у школі”, “Туристсько-краєзнавчi маршрути”, “Творча студiя “Лiтературна кав’ярня””, екологiчний проект “Чисте мiсто” та iн., завдяки багатьом з яких заклад взяв участь у мiжнародному проектi розвитку музеїв та музейних мереж “Матра”, iнiцiйованому асоцiацiєю музеїв Нiдерландiв та спрямованому на розвиток музейної справи в Українi. У листопадi минулого року музей був учасником Всеукраїнського музейного фестивалю “Музей третього тисячоліття”, де отримав диплом переможця.

  Структурним пiдроздiлом мiського краєзнавчого музею м. Нетiшина є згадана вище мистецька галерея “Арт-ПЛАСТ”, у якiй проходять численнi престижнi виставки живопису, графiки, виробiв декоративно-ужиткового мистецтва, свiтлин тощо.
  До потреб музейникiв та громадськостi мiста у стiнах закладу дiє наукова бiблiотека. Спiвробiтники постiйно надають консультативно-методичну допомогу мешканцям Нетiшина та регiону, учням шкiл та студентам вищих закладiв освiти з питань, якi входять до кола їх фахових зацiкавлень, рецензують учнiвськi науковi дослiдження тощо, а також самi вдосконалюють свiй науковий рiвень на вiдповiдних музейних курсах та творчих лабораторiях.
  Музейнi буднi - це щорiчно тисячi вiдвiдувачiв, сотнi екскурсiй, музейних урокiв та лекцiй. Серед гостей закладу - поважнi делегацiї, студенти, учнi, дошкiльнята, туристи. За нiбито спокiйним та розмiреним життям музею криються як клопiтка дiяльнiсть по збору, науковiй атрибуцiї, систематизацiї та фондуванню експонатiв, їх реставрацiї, вивченню iсторичних джерел, пiдготовцi статей та розвiдок, записуванню спогадiв, вiдрядження до архiвiв, музеїв, бiблiотек, екскурсiйна, адмiнiстративна робота, так i зовнi непомiтна, але така важлива праця музейних доглядачiв, бухгалтерiв, секретаря, прибиральницi:
  У вереснi цього року музей святкував перше п’ятирiччя з моменту вiдкриття. З невеличким, але все ж приємним ювiлеєм спiвробiтникiв закладу прийшли привiтати мiський голова м. Нетiшина О.Є. Смишляєв, секретар мiської ради Л.М. Горбатюк, завiдувач вiддiлу культури С.М. Кравчук, громадськiсть мiста, преса, колеги-музейники i просто друзi: Звучали добрi слова, вручалися грамоти й подяки, подарунки, квiти. П’ять рокiв - не так багато, проте достатньо, аби з перспективи пройденого спробувати оцiнити все, що зроблено, осмислити кожен крок, подивитися у майбутнє. Вiриться, що музей i надалi продовжуватиме започатковану ним нелегку, але почесну справу збереження нацiональної матерiально-культурної спадщини та розвитку української науки.
  
  Тарас Вихованець, заступник директора
  з наукової роботи МКМН
  Фото В. Войковського