Мiсто Славута

  Здавалося б - минулося. Назважди.
  А от ні!
  Звісно, Гарант знає, що його, м'яко кажучи, не люблять.
  Середньо кажучи - ненавидять.

  А кажучи як є - багато хто готовий показати найкоротший шлях бомбардувальнику до резиденції на Банковій.
  Але Гарант сказав: "нада" - і трудові колективи, як один, потяглися ("незважаючи на симпатії і антипатії", як сказано у "відкритому листі" Гаранта).
  Звісно, зараз все трохи складніше. Важко уявити, скажімо, "збори трудового колективу славутського речового ринку" - хоча, звісно, цих людей можна зігнати за допомогою добрих друзів з податкової.
  Тому "обговорення ініціатив" носить якийсь недоношений характер. Все якась дрібнота - колективи ЖЕКів, ферм і закладів культури місцевого масштабу. Ще школи - ну, школа тема окрема, ті завжди любили владу - надто ж зараз, коли намітилося велике скорочення. Ті підуть на панель - але владу ніколи не пошлють. Вони її люблять ніжно і самовіддано.
  От і виходить - "вже десятки тисяч колективів обговорили", потрачені мільйони гривень на друк чергового непотрібу - а результат мізерний: "чотирнадцять тисяч чотириста хмельничан обговорили, з них п'ятсот проти, а інші - аж пищать". З одного боку, 99% "за". А з іншого (по відношенню до всього населення області) - і процента нема.
  І все ж цікава рекція народу, якого тихо ведуть на бойню, і який - натомість придушити різника - залякано поглядає - а раптом моя хатинка таки вийде з краю?
  ...А славні плакатики. Вони вам нічого не нагадують?

  В.Смерека