Майбутнє, кажете? Душа
Всього зречеться. Грiшну глину
Украй натомлене пташа
Розсуне крилами слiпими.

I мертвий грiм нiзвiдкiля
Впаде на крижану руїну.
I стане попелом земля,
I вiтром стане Україна.

Та летимо, i ще живi,
I ще гонитва, а не втеча -
Туди, на зорi межовi,
А, може, й далi - в порожнечу...

П.Гiрник