Мiсто Славута

  В далекому 1805 році, в місті Харкові, при тодішньому Імператорському Харківському університеті було відкрито першу в Україні кафедру хірургії. Саме ця кафедра стала базою для багатьох наукових відкрить, на ній працювали вчені із світовим ім'ям, тут сформувалася найстаріша в Україні наукова школа хірургів. Але мало хто знає, що діяльність цієї кафедри була б неможливою без внеску одного з видатних представників Славутчини - Юліана Романовича Пенського.
  Юліан Романович Пенський народився 3 червня 1859 року в Славуті, в родині службовця з маєтку князів Сангушко. Вже у юному віці Юліан залишився без опіки батька, який після поразки польського повстання 1863 року був засланий до Сибіру. На початку 1870-х рр. він разом з матір'ю переїжджає до Харкова, де у 1872 році вступає до прогімназії, а з 1876 по 1880 вчиться в харківській гімназії.
  У 1880 році, по закінченню гімназії, молодий Юліан Романович обирає справу всього свого життя - вступає до медичного факультету Харківського імператорського університету, який закінчує у 1885 році з відзнакою. У 1886 році молодий лікар проходить хірургічну практику та призначається на посаду помічника професора анатомії (прозектора). Майже 9 років Ю.Пенський асистує професорам, здійснює гістологічні та патологоанатомічні дослідження. В 1893-1894 роках спільно з лікарем-хірургом Михайлом Михайловичем Кузнєцовим Юліан Романович розробляє та публікує експериментальні дані щодо використання оригінального шву під час оперування печінки. Цей метод, апробований іншими лікарями, доволі швидко увійшов до основних медичних посібників хірургів та отримав назву "шов Кузнєцова-Пенського". Крім того вченими було розроблено спеціальну медичну голку, яка використовувалася під час оперування печінки і яка увійшла в медичну науку під назвою "голка Кузнєцова-Пенського".
  За результатами цих досліджень 25 травня 1895 року Юліан Романович Пенський отримує ступінь доктора наук та призначається на посаду професора кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії.
  Науковий доробок молодого 36-річного професора виявився настільки значущим, що у 1896 року його обирають головним редактором наукового медичного журналу "Праці Медичної секції Товариства дослідних наук" та членом редакції журналу "Вісник медицини".
  У 1909 році Юліан Романович Пенський очолює кафедру госпітальної хірургії Харківського університету і у 1910 році отримує звання дійсного професора медицини. З цього часу лікар активно поєднує наукову та педагогічну діяльність, неодноразово обираючись деканом медичного факультету та директором хірургічної клініки Харківського університету.
  У 1912 році, на ХІІ з'їзді хірургів Російської імперії, Юліан Романович вперше представив новаторську роботу "Про раннє оперування гострого апендициту", в якій було апробовано та представлено, на той час, новітню методику оперування гострого апендициту. Принагідно слід відзначити, що на той час в Російській імперії гострий апендицит практично не лікувався і люди помирали від нього в страшенних муках. В 1814 році, спільно з лікарем Трофимовим Ю.Пенський вдало провів таку операцію врятувавши життя здавалося б безнадійно хворій людині.
  20 квітня 1920 року під впливом важких подій громадянської війни в Україні Юліан Романович Пенський помирає у Харкові. Проживши всього лише 61 рік, він не лише врятував сотні людей, але й зробив неоціненний вклад в сучасну медичну науку.

  Берковський В.Г.,
  канд.іст.наук, директор ЦДКФФА України ім. Г.С.Пшеничного
  Опубліковано в "Вісті громади. - N 32 (11 серпня 2016). - С.4"