Саме таке запитання виникло у мене, коли я дізнався про те, що серед підписантів резонансного звернення до Сейму Республіки Польща про визнання Волинської трагедії* - геноцидом поляків, є прізвище і нашого депутата, Сергія Буряка. Одним розчерком пера Сергій Васильович долучився до 148 негідників, які публічно принизили свій власний народ. Адже вперше в світовій історії парламентаризму державні діячі однієї країни звернулися до найвищого законодавчого органу іншої з подібним "клопотанням". І це після того, як у 2003-му році українській і польській народи такі досягли здавалося б неможливого порозуміння в цьому складному питанні за відомою формулою: "Прощаємо і просимо вибачення".
Відтак, свідомо чи не свідомо, але депутат Буряк став співучасником антиукраїнської геополітичної провокації, метою якої у тому числі, є недопущення підписання Україною Угоди про асоціацію з Європейським союзом. Цілком очевидно, що за усім цим неподобством стирчать вуха "старшої сестри". Чому ж не бачать їх лише українські "антифашисти" - питання риторичне...
Як сказав з приводу цієї ганебної події відомий дослідник національно-визвольного руху, історик Володимир В'ятрович, польським політикам також слід уважніше придивитися до своїх несподіваних союзників та мотивів їх вчинків. Їм не варто ховати очі від того, що серед підписантів не просто регіонали і комуністи, а відверті сталіністи, які споруджують пам'ятники "вождю народів", поки що тільки в Україні. Серед них ті, котрі виправдовують пакт Молотова-Ріббентропа, заперечують масштаби страшних репресій та Голодомору, що забрали життя мільйонів мешканців України, у тому числі поляків. Серед них ті, які підтримують ідею Митного союзу як реінкарнацію іншого - Радянського Союзу, геополітичні впливи якого не обов'язково мали б обмежуватися західними кордонами сучасної України. Польські політики не повинні задурювати себе сподіваннями, що ці 148 так званих "народних обранців" прагнуть ушанувати пам'ять тисяч їх убитих земляків. Ні, заява потрібна їм для іншого - розправи над опозицією, яка заважає будувати "нову країну"...
Нещодавно в прямому ефірі одного з провідних українських телеканалів, перший президент України Леонід Кравчук назвав усіх підписантів народними зрадниками. Що ж, як на мене, характеристика адекватна, але її замало. Відтак хотілося б вірити, що вже найближчим часом, громадськість Славутчини, Шепетівщини та Полонщини дасть власну оцінку діям свого парламентаря. Адже подібні речі не повинні залишатися непоміченими з боку виборців.
P.S. Слава Богу, на відміну від українських обранців, у їх польських колег вистачило клепки таки загасити полум'я цієї провокації. 12 липня 2013 року Головна законодавча палата Польщі відмовилася назвати Волинську трагедію "геноцидом" поляків. Проти проголосувало 222 депутати з 437, які взяли участь в голосуванні, троє утримались. Сейм Польщі також не підтримав поправку, якою частина депутатів хотіли встановити 11 липня Днем пам'яті жертв Волинської трагедії, мучеництва кресовян. За неї проголосували 178 депутатів, проти - 259.
Представник РО Роберт Тишкевич, котрий представляв компромісний варіант заяви в справі Волинської трагедії, зазначив, що комісія вирішила відмовитися від встановлення цього дня Днем пам'яті кресовян через те, що насправді кресовяни постраждали не лише на Волині. Він нагадав, що багато поляків, котрі жили на так званих кресах, постраждали від Радянського союзу, котрий напав на Польщу 17 вересня 1939 року...
*Волинська трагедія (пол. Rzeź wołyńska, "Волинська різанина") - обопільні етнічні чистки українського і польського населення здійснені українськими селянами, загонами Української Повстанської Армії та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині. Частина польсько-українського протистояння у Другій світовій війні, або за В. В'ятровичем "Другої польсько-української війни". У ширшому сенсі, складова багатовікового українсько-польського протистояння на західноукраїнських землях - Волині, Галичині, Холмщині, Підляшші, Надсянні, Лемківщині.
Місто
Новини