Проглянувши черговий нумер "королеви місцевої джинси" - газети "Трудівник Полісся", був приємно здивований тим фактом, що деякі з моїх останніх інтернет-публікації ("Хай у сусіда здохне корова" та "Відкритий лист невігласам") викликали серед славутчан неабиякий резонанс, а відтак, знайшли своє відображення на сторінках зазначеного тижневика.
З огляду на певну зацікавленість окремих читачів цього поважного сайту правовими підставами моїх скромних дописів та з метою уникнення можливих непорозумінь особистісного характеру в подальшому, хотів би ще раз довести до відома останніх наступне.
Чинне законодавство України абсолютно не забороняє мені, як посадовій особі органу місцевого самоврядування (а не державного службовця (!)), у вільний від роботи час, займатися будь-якою громадською діяльністю на власний розсуд. Більше того! Як і будь-який інший громадянин України, я маю право на свободу думки і слова, а також на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Ну з якого дива, скажіть мені будь-ласка, ви раптом вирішили, що зазначені публікації написані... державним службовцем? Адже, якщо ви уважно їх читали, то напевно ж бачили, що опубліковані вони позапартійним громадським активістом - не більше й не менше того.
До того ж, перед тим як посилатися саме на ці публікації, наприклад, у своїх дослідженнях проблеми підвищення тарифів на послуги водопостачання, слід спочатку добрати толку з першоджерелами. Адже висвітлювати цю важливу тематику з посиланням на неофіційні ресурси, м'яко кажучи, некоректно. Відтак нагадаю, що сайт slavuta.info, так само, як і сайт slavuta.km.ua, є НЕОФІЦІЙНИМИ. Тому будь-якi посилання на них як на офіційнi засоби масової інформації, є нікчемними. Офіційним сайтом нашого міста є лише один сайт, а саме сайт Славутської міської ради slavuta-mvk.info
Пишете про "справедливе невдоволення мешканців Славути черговим підвищенням тарифів?" Перепрошую, але справедливим воно було б, якби ці самі мешканці адресували його справжнім ініціаторам, а саме - державній владі в особі Президента, Уряду та провладній більшості. Ображаєтесь, що пристарілих крикунів і горлопанів названо "крикунами" і "горлопанами", а червоний шабаш - "шабашем"? Перепрошую, але назвати цих людей вихованими, так само, як і провокацію, влаштовану ними 1.03.2013 року "мирним зібранням", особисто у мене не повертається язик.
Тож звиняйте за оціночні судження, але я так думаю. Сподіваюсь, що думати в цій країні не так, як натовп невігласів, ще не заборонено.
Ігор ПІГОЛЬ, громадський активіст, позапартійний, м.Славута
Місто
Новини