1 березня 2013 року близько 50-ти пристарілих славутських комуніста та зо два десятка так званих громадських активіста передпенсійного і пенсійного віку, спробували вкотре перекласти відповідальність за підвищення тарифів на водопостачання, водовідведення та пасажирські автоперевезення виключно на плечі міської влади.
Чергова "пролетарська" провокація планувалася ретельно та заздалегідь. Не випадково для проведення останньої був обраний і день - пленарне засідання славутської міської ради. Єдине, чого не врахували полум'яні "борці за справедливість", так це того, що на заклик профспілок захистити власне право на збереження робочих місць під стіни міської ради прибудуть понад 200 працівників міських комунальних підприємств, а також шість приватних підприємців-перевізників разом із своїми автобусами.
Діючи за принципом: чім гірше, тим краще, організатори червоного шабашу поставили за мету зірвати планове засідання сесії міської ради та примусити депутатів скасувати останні "тарифні рішення" її виконавчого комітету. Про те, що подібний крок остаточно заблокує роботу міських комунальних підприємств, а також дестабілізує рух пасажирського автотранспорту, вони якось, не подумали. За відомою логікою політичних нащадків Леніна-Сталіна, спочатку треба усе зруйнувати, а вже потім .
Слід наголосити, що згідно поданих організаторами заявок, в той день було заплановано проведення одразу двох акцій. Одна, прокомуністична, проти підвищення тарифів, мала відбутися на площі НАВПРОТИ Будинку рад (біля сцени). Інша, профспілкова, за збереження робочих місць і проти спекуляцій на ринку автоперевезень, на майданчику БІЛЯ Будинку рад. ВО "Свобода" хоч і подала окрему заявку на проведення власного заходу, фактично стала на бік комуністів, розмістивши свій партійний намет в акурат по лінії червоного прапора з іншого боку сцени.
Втім, запримітивши "неладное" (сценарій дійства явно не вписувався в комуністичні канони), вірні ленінці порушили заявлені умови та перетнули розділяючу два табори дорогу. Видершись на сходинки будівлі міськвиконкому, вони вирвали мікрофон з рук ведучого, а отримавши бажаний предмет, з заслиненими ротами і кров'яними очима, взялися до звичної справи - "клейміть пазором" місцеву владу. Мить, і вже "спільний захід" перетворився на суцільну вакханалію.
Між тим, так звана ініціативна група протестувальників на чолі з "гігантом економічної думки" Василем Гапонюком зажадала оприлюднити свої "революційні ідеї" з висоти сесійної трибуни. Така можливість їм була надана. Зачитавши листа з вимогами на кшталт: "не допустити", "скасувати" і "знизити", розчервонілий Василь Костянтинович гордо залишив залу. Сесія продовжила роботу в звичайному режимі .
Випорожнившись, перепрошую, викричавшись, розійшлися по домівках й сердобольні бабці. Комуністична провокація захлинулася у власній ненависті.
І вже нікого з крикунів не цікавили такі "дрібниці", як основні складові будь-якого тарифу, ціни на електроенергію та енергоносії, відсутність державних коштів для повноцінного забезпечення життєдіяльності територіальної громади в сфері житлово-комунального господарства тощо.
І все ж, попри загальний негатив від шабашу "червоних кхмерів", був у ньому й певний позитив. Похмурий і мовчазний робочий люд на власні очі побачив, хто таки славутськи комуністи та чим насправді дихають окремі громадські активісти.
Місто
Новини