Минув День журналіста. І варто проаналізувати роботу представників т.зв. четвертої влади на Славутчині . надто ж зараз, коли так багато уваги приділяється свободі слова та висловлення в засобах масової інформації. В засновниках газети "Трудівник Полісся" ходять райрада і міська рада, які мають представляти територіальні громади міста і району. Натомість автоматними чергами йдуть матеріали про ХАЕС, "Будфарфор", солодовий завод і донедавна ще живий руберойдовий завод. Коротше кажучи - про тих, хто платить. Проблемні питання м'яко обходяться - оскільки основна мета видання все-таки гроші. Втім, ідеологія таки присутня - особиста схильність пані редакторки до УПЦ московського патріархату дається взнаки в тому сенсі, що про інші конфесії нічого не повідомляється. Для політичних партій і громадських організацій (члени яких, між іншим, громадяни, що платять податки, є жителями району і міста і мають право на висвітлення власної позиції), встановлена окрема такса - 4,2 грн. за 1 кв.см. (таких розцінок немає навіть в обласних центрах). В жодному законі не встановлюється обов'язковість плати за інформацію; громадські організації не є комерційними структурами, аби платити за інформацію про себе. Крім того, в законі "Про політичні партії" нема поняття про фінансування діяльності партій - в силу чого не зовсім зрозумілий комерційний підхід до справи п.Мальчук. Хоча партія регіонів для пані Мальчук в фаворі - принаймні, на уклінне прохання регіоналів події 16 травня (віче на майдані) залишилося газетою непоміченим.
Інший тижневик - "Пульс" - під керівництвом Головного Цензора Фрідмана перетворився на збірку офіціозу та статей з Інтернету.
Таки чином, інформаційне поле формують особисті смаки пані Віри і будівельника Фрідмана. І якщо "Пульс" - особиста іграшка Артура Давидовича, то "Трудівник", що фінансується на податки громадян, мав би перетворитися з приватної конторки на газету громади...
Місто
Новини