Твердо знаючи, що мiнiстром оборони йому нiколи не бути, О.Кузьмук 10 сiчня 2005 року пiдписав директиву, за якою в Славутi передбачається скоротити вiйськовий шпиталь (в/ч А-1071) до 30 листопада 2005 року. Як стало вiдомо, скорочення на 2005 рiк у планах Мiноборони не передбачалося. Бiльше того - згiдно з наказом Мiнiстра оборони N420-2000р., шпиталь має обслуговувати вiйськовi частини Шепетiвського та Славутського гарнiзонiв, а також ветеранiв та пенсiонерiв Мiноборони. Цiлком логiчно - враховуючи, що найближчi вiйськовi шпиталi знаходяться в Рiвному i Хмельницькому, себто за 100-120 кiлометрiв вiд Шепетiвки та Славути. А обслуговує шпиталь щорiчно 14500 хворих. Слiд також врахувати наявнiсть Хмельницької АЕС за 8 кiлометрiв, що нiяк не сприяє оздоровленню.
Ось такий подарунок землякам вiд О.Кузьмука.
Фахiвець iз знищення лiтакiв, колишнiй мiнiстр, вочевидь, зайнявся наземними цiлями. Адже окрiм хворих, постраждають i працiвники шпиталю, члени їх родин.
Ситуацiя зайвий раз пiдкреслює необхiднiсть перегляду нинiшнього керiвного складу Мiноборони. Достатньо невеликого перелiку тих, хто "вирiс" у 97 Окремiй механiзованiй бригадi, 13 армiйському корпусi, до складу якої бригада входить. Саме цi вiйськовослужбовцi благополучно зневажають те вiйсько, в якому служать - починаючи з мови i закiнчуючи долями пiдлеглих. Подiї навколо шпиталю пiдтверджують - надiї на "перевиховання" таких командирiв вiдсутнi. Для них цiлком нормально було агiтувати за Януковича, в той же час звiльнюючи людей, котрi дотримувалися протилежної думки (чи навiть ризикнули розмiстити в кабiнетi портрет В.Ющенка чи Ю.Тимошенко), порушували майновi права пiдлеглих (чим спричинили колективнi протести вiйськовослужбовцiв 97 ОМБр у 2003 роцi), безпiдставнi скорочення вiйськовослужбовцiв тої-таки 97 ОМБр (березень-жовтень 2004р.), не зробили нiчого для повного розрахунку з скороченими. Всi вони при мiнiстровi-ракетнику отримали пiдвищення - хто звання, хто посаду. I служать собi далi. З чим їх i доводиться привiтати -
Сергiй Кириченко, колишнiй командувач вiйськами Захiдного оперативного командування, нинi начальник Генерального Штабу Збройних Сил України, генерал-полковник.
Микола Петрук, колишнiй командир 13 АК (м.Рiвне), нинi головнокомандувач Сухопутними вiйськами, генерал-полковник
Олександр Масленчук, колишнiй заступник командира 13 АК (м.Рiвне), переведений до Пiвденного ОК, генерал-майор
Михайло Куцин, колишнiй командир 13 АК (м.Рiвне), нинi командувач вiйськами Захiдного ОК, генерал-лейтенант
О.Тютюнiнов, колишнiй заступник командира 13 АК (м.Рiвне), нинi начальник штабу Захiдного ОК, генерал-лейтенант
Олександр Чаповський, колишнiй заступник командира 13 АК (м.Рiвне), останнiй командувач Нацiональною гвардiєю, генерал-лейтенант
Микола Цицюрський, перший командир 97 ОМБр, нинi командир 38 АК (Iвано-Франкiвськ), генерал-майор
Вiктор Омельченко, колишнiй заступник командира 13 АК (м.Рiвне) з виховної роботи, нинi заступник командувача вiйськами Захiдного ОК з виховної роботи, полковник
Володимир Копаниця, начальник управлiння виховної роботи ЗСУ, полковник
Вiктор Хощановський, колишнiй заступник командира 13 АК (м.Рiвне) з виховної роботи, нинi заступник начальника управлiння виховної роботи Захiдного ОК, полковник
Сергiй Первак, останнiй командир 97 ОМБр, нинi Чернiвецький обласний вiйськовий комiсар, полковник
Вiктор Бокiй, колишнiй начальник штабу 97 ОМБр, нинi командир аеромобiльної бригади (м.Болград Одеської областi), полковник
Олександр Стрєленко, колишнiй заступник командира 97 ОМБр, полковник
Юрiй Бондарчук, останнiй заступник командира 97 ОМБр з виховної роботи, нинi офiцер вiддiлу виховної роботи 13 АК, полковник.
Вiктор Кучеренко, колишнiй заступник начальника штабу 97 ОМБр, нинi офiцер Мiноборони України, пiдполковник
Енвер Харахалiль, останнiй начальник штабу 97 ОМБр, нинi начальник штабу 24 МД (м.Яворiв), полковник
Звiсна рiч, вiйськовики - люди наказу. Що автоматично дозволяє заявити - "Я лише виконував наказ". I не бiда (для них), що в Славутi залишилися руїни казарм, не проблема (для них), що хтось втратив роботу за власнi переконання, не трагедiя (для них), що замiсть шпиталю в центрi Славути можуть залишитися руїни - вони i далi продовжують гiдно нести званнячко вiйськових України.
Так, як гордо несе прiзвисько "ракетник" колишнiй мiнiстр, а нинi, з його ж слiв, "полiтик", наш славний земляк О.Кузьмук.
Місто
Новини