"Були часи важчi - але не було пiдлiших" - так сказав хтось з дисидентiв про радянщину...
То - про цiлу країну, яка нiбито померла. Нiбито - тому що, немов дракон з п'єси Шварца, вона пiдняла голову i розкрила смердючу пащеку, в якiй зблиснули такi знайомi iкла.
9 травня 2004 року Мiнiстерство освiти задiяло ВСI школи (в тому числi i славутськi), якi змушенi були задiяти ВСIХ школярiв (за виключенням 10-11 класiв) у мiтингу-реквiємi. Наказ був доведений особисто пiд розпис. Неявка означає пояснювальну записку.
Коротко i ясно - як ТОДI.
Зайве казати, що пояснювальна записка - це майже гарантоване звiльнення. Зайве також казати, що у мiстi, де стоїть все виробництво, втрата роботи - це майже гарантована голодна смерть. Зайве також казати, що поколiння, яке досi не знало, що таке ходити строєм, було, м'яко кажучи, здивоване. Ефект, отже, зворотнiй.
Але що означає ефект проти фрейдiвського комплексу нижчевартостi осiб, якi по собi знають, що таке зона - саме тому намагаються опустити населення нижче трибуни, на якiй розмiстити власну персону.
От i сесiя славутської мiськради з подачi мера-есдека М.Полiщука прийняла рiшення, що прямо суперечить Закону України "Про мiсцеве самоврядування в Українi" - про заборону депутатам мiської ради копiювати рiшення сесiї. Себто, власнi. Так i записали в регламент. Логiка такої поведiнки "народних" обранцiв проста - тепер вони можуть голосувати за все, що завгодно. Наприклад, за пiдвищення зарплати собi. Або за виплату колишньому меру ще двадцяти тисяч гривень. Цiлком зрозумiло, що опозицiйнi депутати, якi насмiляться винести цю гидоту на розсуд того самого народу, який обирав оцих "захисникiв", автоматично опиняються (на територiї Славути) в ранзi наклепникiв - доказiв-документiв на руках просто нема. Як нема сумнiву, що мiсцевий суд скористається не Законом, а отiєю фiлькiною грамотою, затвердженою провладною бiльшiстю мiської... так i хочеться написати - зради. Також нема сумнiву, що тепер звернення громадян, скажiмо, з приводу пiдвищення квартплати може "законно" нарватися на "Ты че, документы захотел? Гони, в натуре, бабло и закрой хохотальник" - цiлком в стилi нових часiв, нових рiшень i браткiв, що контролюють будь-якi процеси в країнi i на мiсцях.
Ще одна травнева подiя - поширення звернення громадсько-полiтичного об'єднання "Демократична Славутчина" до вiйськовослужбовцiв i членiв їх сiмей, що стосуються голосування у Верховнiй Радi постанови N5196 по проведенню парламентських слухань про реформування Збройних Сил України. Логiчно ж було довести до громадськостi iнформацiю про те, як "бiльшiсть" (в тому числi i депутат вiд Славути С.Буряк) викинула вiйськовикiв на вулицю. I хоча поширення будь-якої iнформацiї (власне, роздруковки з голосуванням) вiдповiдає ст.34 Конституцiї України та Закону України "Про об'єднання громадян", мiсцевi есдеки з мiської ради вiднайшли спосiб впливу на координатора "Демократичної Славутчини" В.Скомороху. Спосiб брудний (як i все есдекiвське) i доволi пiдлий - через громаду УПЦ Київського Патрiархату, де В.Скомороха є головою, запропоновано ВIДЛУЧИТИ В.СКОМОРОХУ ВIД ЦЕРКВИ.
Ось так - не бiльше не менше: есдеки влiзли вже i в релiгiйну царину. Той, хто розумiється на сучасних українських реалiях, має передбачити результати.
А взагалi все зводиться до тої ж загальноукраїнської ситуацiї, яку провокує кризовий менеджер: довести ситуацiю до того, що на кордонi України з ЄС виникне нова залiзна завiса. I пiднести країну на тарiлочцi до вiдомого демократа Путiна.
Що ж - тато продавав нiмцям, синок - росiянам.
Втiм, у всьому цьому є позитив: тепер найупослiдженiшому громадянину України ясно, що закону в цiй країнi нема.
А раз так - залишається самозахист.
Незважаючи на рiшення продажних депутатiв.
Місто
Новини