13-May-2004 Cлавутськi паперовики опинилися за бортом
Сьогоднi в Українi простоюють 50 вiдсоткiв вiтчизняних паперових потужностей. Вiдповiдно через ряд причин, у т.ч. через вiдсутнiсть акцизiв на iмпортний папiр та iнших протекцiонiстських заходiв, на українському внутрiшньому ринку частка вiтчизняного паперу складає лише 25 вiдсоткiв, решта - iмпортований з Росiї, Польщi та iнших країн. Якщо Понiнкiвський картонно-паперовий комбiнат вiдновив свою роботу, дякуючи Iнвесторам, то ВАТ "Славутсько-Полянське паперове виробництво", що випускало колись цигарковий папiр для потреб СРСР у Славутi, й технiчний папiр у Полянi, довелось нещодавно зупинити. Його продукцiя разом iз меблевим виробництвом (е у ВАТ i такий цех) виявилася неконкурентоспроможною.
I не тiльки тому, що i цигарковий папiр ввозиться в Україну, але й тому, що основна сировинна база пiдприємства - ганчiр'я i макулатура стали дефiцитом. Вiдповiдно й цiни на цю сировину зросли у 2,6 рази, як i на вугiлля та електроенергiю, що автоматично вплинуло на значне зростання собiвартостi продукцiї. Але щоб хоч якось її збувати, славутськi паперовики змушенi були залишити її на рiвнi трирiчної давностi. Виробивши, наприклад, у минулому роцi продукцiї на 1882 тис. гривень, вони затратили на придбання тiльки сировини 1971 тис. гривень. Отож, нарештi вони зрозумiли, що господарювати так далi не можна. Адже лише за минулий рiк пiдприємство понесло збиткiв на 1216 тис. гривень. Звiдси i заборгованiсть iз виплати заробiтної плати на 1 сiчня ц.р. склала 107 тис. гривень. Та й рiвень середньомiсячної зарплати одного працiвника був навiть меншим вiд прожиткового мiнiмуму. Хоча зарплата нараховувалася за фактично виконану роботу, вiдповiдно до встановлених норм працi та розцiнок, тарифних ставок i посадових окладiв. I не понад 800 працiвникам, як на початку 90-х рр. минулого столiття, а всього разом iз меблевиками - 233, якi нинi працюють. А сьогоднi ще й тi втратили роботу.
Прийнявши нарештi рiшення про недоцiльнiсть подальшого випуску тих зразкiв паперу, якi виготовляли (хоча за словами голови правлiння ВАТ В.Р.Фiлiнюка, це треба було зробити ще два роки тому, - авт.), керiвництво пiдприємства окрiм "прожектiв" немає сьогоднi жодних важелiв, як виявили збори акцiонерiв, до якнайшвидшого вiдновлення виробництва. Так, треба здiйснити переоснащення та кардинальне оновлення всього виробництва, знайти iнвесторiв, впроваджувати новi технологiї, новi органiзацiйнi форми управлiння i методи господарювання, зменшити собiвартiсть продукцiї тощо. Але чому голова правлiння не думав про це ранiше? Адже окрiм боргiв iз зарплати є ще й борги до Пенсiйного фонду тощо. Єдине, що почули акцiонери, що певнi напрацювання щодо вищеназваних нововведень для паперового виробництва у правлiння вже є, а щодо меблевого виробництва, яке ще жеврiє, то, швидше всього, вони випускатимуть офiснi i м'якi меблi за iндивiдуальним замовленням. А поки що для збереження майна, технiки й обладнання доведеться утримувати лише штат охоронникiв.
Для вiдновлення виробництва, напевно, доведеться брати кредити - залазити в борги. Але не провiвши реконструкцiї й не виробивши чiткої програми дiй, можна втрапити ще в бiльшу кабалу, нiж сьогоднi.
Микола Марушкевич.
Подiльський кур'єр N18 (6 травня 2004 року)
Місто
Новини