Google




Мiсто Старокостянтинiв




1165

каталог сайтів





УПЦ Київського Патрiархату


Місцеві резони:   Сестричка Славута Машина часу

Ах, Славута, сестра моя...

  Я знайомий з цим містом четвертий десяток років. В ньому я виріс. Я пам'ятаю його затишним і маленьким, ще без монстра ХАЕС, загубленим серед лісів, з тихими вуличками і осінніми вогниками горобини, пахощами знищених вже в наші часи сосон і ялин, з ягодами і грибами, що росли майже поруч - вийди лишень за околицю...
  І цього літа несподівано почув - "Що славутське, то не людське".
  І шукав аргументи проти, і спіймав себе на думці - нема таких аргументів.
  Як нема і того міста, моєї сестрички-Славути...
  Тому що є вимираюча провінція, в якій (як і в усій Україні) на одні пологи припадає двоє похорон. Є мертві заводи і мертві будинки. Є пустки замість колишніх лісів, є другий реактор (а обіцяють ще й третій, і четвертий), є вулиці Цеткін, Леніна і прочая. Є також і влада, яка "дбає", "клопочеться" і "переймається проблемами простих трудівників", і є прості трудівники, які називають представників цієї влади за таку турботу просто - "каральний загін".
  Котрим він по суті і поведінці дійсно є і котрим чомусь себе не вважає, хоча і обрав собі в очільника двічі судимого.
  Це не заважає, скажімо, місцевій газеті "Пульс" з номера в номер, немов вагони порожняка, нанизувати передовиці в стилі "тому шо тіпа лідер". Вчителі отримують кожного дня більше, пенсіонери знову стають молодими, а якщо відома особа видушить з себе фразу на кшталт "ну в натурє шоп всьо воопще тіпа опа" - газета заходиться в діфірамбах на тему світлого шляху, про який йдеться в означеній вікопомній фразі.
  І не те щоб хтось сильно звертав увагу і вірив в краще життя, котре існує лише на газетних шпальтах - але цього разу перехлюпнулося через вінця. "12 вкрадених шкільних років" - так називалася стаття в одному з липневих номерів. Мова велася про школу, котру ніяк не добудують в Славуті оцих самих 12 років. Велася, звісно, в контексті доброго дяді "Я.", уряд котрого виділив гроші на добудову. Залишимо оце "виділив" поза дужками - гроші-бо заробляє не уряд, а люди - мова про інше: про суму "пожертви". За різними даними (бо різні газети повідомляли різні терміни і цифри), сума складає ніяк не менше 1 мільйона гривень.
  Мабуть, не варто й говорити про те, що школа 1 вересня готова не була. Хоча люди там щось будують - але тут все просто: або школа є, або її нема. Так от, її нема. Пішов, отже, 13-й рік "вкрадених шкільних років".
  А в мене, як пересічного обивателя, виникли питання:
  а) Якщо школа так і не добудована, то ЧИ БУЛИ ЦІ ГРОШІ ВЗАГАЛІ? Інакше треба б головному редактору "Пульсу" пану Федоровському на тій же першій сторінці написати великим шрифтом епіграф з "Собачого серця" - "Поздравляю вас, гражданин, соврамши!" Вкотре збрехали! Що збрехали місцеві "журналісти" і "слуги народу" - так ми вже звикли. Але ж тут головне - збрехав кандидат "Я." Прогнав порожняк в натурє.
  б) Якщо гроші таки були виділені, то чому школа так і не добудована? Іншими словами - ХТО ВКРАВ ГРОШІ?
  Ось такі два питання.
  Панове, я розумію ваш інтерес. В тому числі і фінансовий. Але є межа і злодійства, і обману. Красти ВСЕ, нахабно брехати і вимагати при цьому всенародної любові - вибачайте... Чого ж ви дивуєтеся, що біг-морди вашого кандидата не переживають першої ночі після встановлення?
  До речі - чиїм коштом вони встановлені?
  24 серпня увечері відбулося "народне гуляння" на честь 13-ї річниці Незалежності України. Все як завжди - море розливаного пива і не лише пива, п'яні тінейджери і відповідний репертуар, серед якого "Владімірскій централ" у виконанні двох безголосих молодиків був не самою відвертою похабщиною. Така-от Україна. Але яка влада, така і незалежність; втім, ноу-хау пиятики був той-таки біг-морд кандидата "Я." на стіні пивзаводу. Їх по місту розкидано декілька штук - і, як повідомляють ЗМІ (pravda.com.ua), вони охороняються щонайменше двома перевдягненими співробітниками. Принагідно відмічу, що в деяких областях, як-от в Закарпатській, біля відділень міліції вже влаштовують доти (захадітє, дарагой народ, жалуйтесь на праблемы) - і хоча в Славуті ще не дійшло до того, вочевидь, страшенна зайнятість міліціянтів чи то біг-мордами, чи то ще чимось, далася взнаки.
  Оскільки у ніч з 24 на 25 серпня 2004 року невідомі вчинили погром в районній лікарні. Знищено апаратуру, медикаменти, розбиті кабінети. Зранку люди були шоковані - надто ж ті, кому необхідна була термінова медична допомога. Як, власне, і вся Славута...
  Стандартна версія - "наркомани шукали план". Але чому ці наркомани, серед іншого, знищили картотеку? Чому НІХТО не відреагував на погром, який тривав дуже довго? Які справжні мотиви події? Адже відомо, що в лікарні навіть постільну білизну і пристойну їжу видають лише на честь приїзду високих гостей - білизну потім просто відбирають. Отже, розгром - хочемо чи ні - ліг прямо в масть і став приводом списати всі борги - можливі чи неможливі - на отих таємничих наркоманів. І став приводом для ще одного обивательського підлого питаннячка з римської ще юриспруденції - Cui bono?
  КОМУ ВИГІДНИЙ ПОГРОМ?
  Ну не хворим же...
  Не сумніваюсь, що стрілочника знайдуть. Не сумніваюсь, що він зізнається в усіх гріхах, вчинених в Славуті з 23 квітня 1633 року, себто з дня заснування міста.
  Розумію - дещо емоційно. Знаю - не опублікують. Ну то й що? Тому що знаю також - є ми і вони. Є славутчани - чесні і працьовиті. І є ті, що живуть в Славуті, завдяки котрим і виникло оте прислів'я - "Славутське не людське".
  Панове, щоб ви про себе там не думали - ви не вічні. Ні у владі, ні навіть у цьому житті. Як сказано в фільмі "Горець" - "Залишиться лише один".
  Щоб славутське таки стало людським.
  
  В.Смерека