Мiсто Славута

  24-25 січня 2003 року у приміщенні міського кінотеатру ім. Т.Г. Шевченка міста Славута відбулася перша науково-практична конференція "Сангушківські читання", присвячена проблемам регіональних історичних досліджень України. Участь в ній взяло більше 30 науковців з 14 міст України та Польщі (Вінниці, Миколаєва, Києва, Хмельницького, Луцька, Кам’янця-Подільського, Умані, Любліна і т.д.).
  Організаторами конференції виступили кафедра гуманітарних дисциплін Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, Європейський колегіум польських і українських університетів у м. Люблін (Польща) та громадсько-політичне об’єднання "Демократична Славутчина". На конференції заслухано і обговорено було доповіді, що стосувалися різних періодів в історії України (від археології до сьогодення).

  М.М.Шитюк, докт.іст.наук., проф. Миколаївської філії Одеської юридичної академії:

  - Загалом слід відзначити, що проведення подібної конференції, яка б стосувалася не лише історії одного окремо взятого регіону України, а узагальнювала надбання історичних досліджень різних регіонів та областей нашої держави, є явищем можна сказати унікальним. Більш того - якщо врахувати, що історична конференція проводилася у м. Славута вперше. З огляду на це досить дивним виглядає абсолютна пасивність міської та районної влади у проведенні конференції подібного всеукраїнського рівня. Неприємним було також недотримання попередніх домовленостей з боку окремих представників міських установ. Зокрема міського музею, що просту був зачинений перед учасниками конференції.

  Н.О.Черкаська, канд.іст.наук., наук.співр. Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського (м. Київ):

  - Дуже вдячна організаторам конференції за запрошення. Конференція дійсно унікальна за своєю суттю. Більш того, Славутська конференція відзначилася своїми жвавими дискусіями, що іноді виходили далеко за межі встановленого регламенту. Добрим є й те, що на даному науковому заході могли поспілкуватися дослідники з різних регіонів України, що займаються абсолютно різними темами і напрямками історії України.

  В.А.Несторенко, канд.іст.наук., доцент факультету соціально-гуманітарної освіти Подільської державної аграрно-технічної академії (м. Кам’янець-Подільський):

  - Приємно, що врешті-решт історична конференція відбулася і у такому містечку як Славута. Особливо добрим є науковий рівень конференції. Хоча дещо підкачав момент фінансовий. Доволі неприємним є низький рівень підготовки місцевих краєзнавців, що не лише проігнорували конференцію, але й усіляко намагалися її зірвати. На загал маю надію, що подібна конференція проводиться у місті не востаннє.

  В.М.Напіткін, програміст, автор сайту про м.Славуту (м. Хмельницький):

  - Перед тим було багато чуток. Багато прогнозів. Вдасться - не вдасться. Приїдуть - не приїдуть. Зацікавляться - чи ні.
  Вдалося. Приїхали. Зацікавилися. Професори і студенти, викладачі і краєзнавці, співробітники музеїв - всі зібралися на першу конференцію "Сангушківські читання", присвячену регіональній волинській тематиці.
  Бо таки Волинь - що б там не казав офіціоз. Бо таки на червоному тлі герба - срібний хрест, і на князівському щиті родини Сангушків, котрі заснували маленьке тоді поселення Славута - прадавня "Погоня" - вершник часів Грюнвальдської битви. І дуже гарно прозвучали слова настоятелів громади УПЦ Київського патріархату о.Миколая та громади римо-католицької церкви о.Яна про маленьке містечко, загублене серед лісів та озер і схоже на нешліфований поки що діамант.
  До речі, про офіціоз. Якщо від міської ради був виступ-привітання, то районна адміністрація зробила вигляд, ніби нічого не сталося. Цілком зрозуміло, що після відомих подій з відкриттям пам’ятника воякам УПА поблизу Славути, район прохолодно ставиться до всіляких ініціатив, що виходять не від нього. Але така неповага і до поважних гостей, і до пам’яті Сангушків (які, власне, створили все, чим тепер влада керує - і місто, і всю промисловість в ньому), виглядала аж занадто некоректною. Як і зачинені двері міського музею, в який так і не потрапили гості міста. І на тлі яких контрастом виглядав сучасний Нетішинський музей з чудовою і цікавою експозицією.
  Програма конференції представлена на сайті http://www.slavuta.km.ua в розділі "Дослідження - Авторська сторінка". Там же, на сайті, будуть опубліковані всі виступи учасників. Чекає свого часу збірник матеріалів конференції. І хочеться сподіватися - час цей настане швидко. А сама конференція отримає назву "перша" - в довгому ряду наступних.

  В.Г.Берковський, викладач кафедри історії XVI - XVIII ст. Університету М. Кюрі-Склодовської, Люблін (Польща):

  - Дуже приємно, що, незважаючи на усі негаразди, конференція вдалася. Звичайно, були певні складнощі у фінансуванні. Мені, як члену організаційного комітету конференції, надзвичайно приємно було бачити таку згуртованість демократичних сил Славутчини. Хоча мушу відзначити, що попри усі приємні моменти була ще значна частина недоопрацювань і помилок. Досить неприємним був факт ігнорування конференції з боку міської інтелігенції. Перш за все вчителів історії. Відсутність зацікавлення у спонсоруванні з боку місцевих підприємств. Але найбільше, що вразило - це низька моральна культура деяких славутських краєзнавців, що усіляко намагалися зірвати конференцію.
  Загалом конференція розкрила як позитивні, так і негативні сторони у краєзнавстві міста Славута та Славутського району. З одного боку, добре, що хоч когось цікавить історія міста, а з іншого боку - відсутність достатнього професіоналізму у місцевих краєзнавців, відверта профанація історії і амбіціозність. Усе це у купі з відсутністю підтримки краєзнавчих досліджень місцевою владою створює абсолютно негативне враження на будь-якого історика-дослідника.
  Наостанок хотілося б відзначити і подякувати за співпрацю усім представникам громадсько-політичного об’єднання "Демократична Славутчина", заступнику мера м. Славута з гуманітарних питань п. Матвійчик Т.С. (що єдина з усіх владних структур міста та району перейнялася проблемами організації конференції), а також подякувати усім колегам-учасникам конференції за прекрасні доповіді.