Мiсто Славута

   В березні 2001 року за підтримки тодішнього мера міста В.Жука та голови райдержадміністрації Р.Білика було розпочато підготовку збірника наукових статей присвяченого історії міста Славута та Славутського району. Слід відмітити, що до сьогодення Славутчина не має достатньо якісно виконаного дослідження власної історії. Починаючи від відомої брошури з історії м.Славути і до книги "Шолом тобі, Славутчино" не існує жодного професійного наукового дослідження. Щоб якось компенсувати подібну ситуацію, й було запрошено до участі у збірнику провідних науковців-істориків, культурологів з провідних наукових установ, як України, так і Польщі. На жаль, коли справа дійшла до свого логічного завершення, статті надійшли та пройшли наукове редагування - розпочалися справжні проблеми. Першою відмовилася від підтримки проекту міська адміністрація. Як мовив в особистій розмові відповідальному секретарю збірника тодішній мер міста В.Жук: "Славуті історія зараз не потрібна".
   Пізніше розпочалися проблеми з райдержадміністрацією. Спочатку голова райдержадміністрації Р.Білик виголосив, що наразі з підготовкою відкриття пам'ятника в с.Киликиїв грошей у адміністрації немає, але будуть пізніше. Через деякий час виявилося, що райдержадміністрація не має права пускати кошти на подібні речі, себто на видання наукового збірника статей, але обіцяно допомогти, залучивши спонсорів. Згодом і це виявилося нереальним. Таким чином стало зрозуміло, що райдержадміністрація лише затягує справу, адже коштів на збірник потрібно не так вже й багато - 2000-3000 гривень. До того ж ці кошти були б повернуті у бюджет за рахунок продажу сами книжок. Та скоріше за все відмова від видання збірника наукових статей є справою політичною, адже народом, який не знає власної історії, який забув, хто він і що, легше керувати, легше нав'язувати свою волю.
   Нижче пропонуємо перелік наукових статей, що взяли участь у збірнику. Також подаємо короткі анотації матеріалів викладених в статтях науковців:
   1. dr. Halina Taras - katedra archeologii, Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej, Lublin, Polska;
   Problem badawczy archeologii dojrzeczia Horynia
   Стаття присвячена основним проблемам дослідження періоду бронзи в басейні річки Горинь. Дослідження базується на археологічних розкопках проведених поблизу міста Нетішина у 2000 році.
   2. mgr. Oleksandr Kolodnyj - widział humanistyki, Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej, Lublin, Polska
  Krótki zarys archeologii Sławutczyzny
   В статті подається короткий нарис історії Славутчини у найдавніші часи. На основі найновіших археологічних джерел та досліджень проводяться узагальнення, визначаються характерні риси притаманні розвиткові теренів Славутчини протягом століть. Також каталогізуються існуючі та відомі на даний момент археологічні пам'ятки Славутського району.
   3. d-t. Władysław Berkowski - katedra historii XVI - XVIII w., Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej, Lublin, Polska.
   До проблеми часу заснування та надання магдебурзького права місту Славута
  В статті на основі джерел з архіву князів Сангушко розглядається проблема надання місту Славута міського статусу та магдебурзького права. Відзначаються основні помилки, характерні попередникам. Визначається точний час заснування містечка Славутин, та надання магдебурзького права.
   4. к.і.н. І.О.Ворончук - старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського, Київ, Україна.
   Містечко Берездов згідно інвентара 1620 року.

   В статті розкриваються основні характерні особливості розвитку містечка Берездов на початку XVII ст. Визначаються основні проблеми, які стояли на шляху розвитка південно-волинського містечка у визначений період та який вплив вони справили на загальний розвиток тодішньої Славутчини.
   5. к.і.н. А.Є.Заєць - доцент Львівського Національного Університету ім. І.Франка, Львів, Україна.
   Урбанізаційний процес на Славутчини у XVI - XVII ст.
   В статті розглядаються характерні особливості виникнення та розвитку міст на теренах Славутчини (Славута, Киликиїв, Берездов, Хлапотин/Красностав, Аннопіль) визначаються основні риси їхнього соціально-економічного життя, демографічної та політичної ситуації.
   6. к.і.н. В.В.Павлюк - доцент, декан гуманітарного факультету Національного Університету "Острозька Академія", Острог, Україна
   Економічна діяльність князів Сангушко на теренах Славутчини.
   В статті розглядаються основні моменти економічної діяльності князів Сангушко.
   7. О.Прищепа - науковий співробітник Рівненського Обласного Краєзнавчого музея, Рівне, Україна.
   Вплив нових місто утворюючих факторів на розвиток Славути в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст.
   Стаття присвячена аналізу розвитку містечка Славута в другій половині ХІХ - початку ХХ ст. В ній характеризуються фактори, які сприяли його прискоренному соціально-економічному розвитку. Завдяки появі залізничного сполучення, швидкому зростанню промисловості це волинське містечко в зазначений період набуло виразних міських ознак. Вагому роль в подальшому економічному зростанні Славути відігравала особиста зацікавленість його власника кн. Р. Сангушка.
   8. к.і.н. О.Б.Комарницький - Кам'янець-Подільський Державний педагогічний Університет, Кам'янець-Подільський, Україна.
   Містечка Південної Волині в контексті української революції 1917 - 1920 рр.
   Досліджуються основні елементи життєдіяльності містечкової громади південноволинської регіону, акцентується увага на шкідливій політиці радянської влади стосовно населення досліджуваної категорії населених пунктів, результатах такого "господарювання" в Славутському районі, розглядаються українсько-єврейські стосунки в контексті містечкового середовища Південної Волині на прикладі міста Славута.
   9. А.Ю.Матвєєв - викладач кафедри гуманітарної підготовки, Хмельницький Інститут Бізнесу, Хмельницький, Україна.
   Репресивна політика щодо заможного селянства на Славутчині.
   Розкуркулення - трагічний і маловивчений період в історії України і нашого краю. Більшовицькій владі не потрібен був незалежний селянин-власник. Під "розкуркуленням" велась не тільки боротьба із заможниками, але і тими, хто не приймав нових порядків. У статті показано трагічні моменти розкуркулення селян Славутчини.
   10. І.М.Боднар - Хмельницький Інститут Бізнесу, Хмельницький, Україна
   НЕП на Поділлі: досвід державної ініціативи
   У статті подається короткий огляд періоду нової економічної політики на Поділлі, зокрема на Славутчині. З самого початку впровадження в життя непу, підприємці були приречені на невдачу через саму суть більшовизму - неприйняття приватної власності. У статті дається спроба неполітичної оцінки явища непу, показано безпорадність простих людей Славутчини перед державою.
   11. к.і.н. В.А.Несторенко - доцент Подільської Державної Аграрно-Технічної Академії , Кам'янець-Подільський, Україна.
   Етнонаціональний розвиток Славутчини в 20-30-ті роки ХХ ст.
   У статті розглядаються основні напрями національної політики радянської влади на Славутчині в 1920-1930-ті роки. Аналізується діяльність польських, єврейських, чеських рад, шкіл, прослідковуються основні напрями політики українізації 20-х років. Описується процес згортання українізації та ліквідації національних шкіл, рад наприкінці 1930-х рр. У статті використано чимало неопублікованих архівних матеріалів.
   12. М.Ю.Шевченко - заслужений працівник культури України, зав.відділом Меморіального комплексу "Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років", Київ, Україна/
   Мартиролог "Грос-Лазарету" міста Славута: пошук загиблих воїнів продовжується.
   Стаття присвячена трагедії Славутського "Грос-лазарету 301". Увагу відвідувачів Меморіального комплексу незмінно привертають три книги обліку померлих в'язнів концтабору "Грос-лазарет" м. Славути, які таємно вели самі в'язні. В них записано 20 тисяч прізвищ представників різних національностей. У 1995 р. були розіслані і опубліковані списки уродженців України по областях. На надіслані музеєм матеріали надійшли офіційні відповіді з апарату президента Татарстану, мерій Москви і Санкт-Петербурга, від адміністрацій областей Росії.
   13. d-t. Władysław Berkowski - katedra historii XVI - XVIII w., Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej, Lublin, Polska.
   Славутчина в історико-краєзнавчих дослідженнях: на межі тисячоліть.
   Стаття присвячена дослідженню історії розвитку історичних досліджень на теренах Славутчини починаючи з початку ХІХ до кінця ХХ ст. Визначаються основні досягнення та помилки в дослідженнях науковців та аматорів краєзнавчого руху. Зосереджується увага на тому, що по знищенню Шепетівського/Славутського краєзнавчого музею у 1920-х рр. практично з проблеми дослідження історії Славутчини нічого не було зроблено (виключенням є лише ряд праць з археології П'ясецького, Винокура). Піддаються критичному огляду статті кінця ХХ ст., визначається, що в своїй основі це абсолютно компілятивні популярні нариси.
   14. d-t. Władysław Berkowski - katedra historii XVI - XVIII w., Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej, Lublin, Polska.
   Бібліографічний покажчик з історії м.Славута та Славутського району.
   В покажчику вміщено більшість наукових статей, монографій, мемуарної літератури, що стосуються історії розвитку Славутчини від найдавніших часів до 1917 року.
   15. Додатки:
   Перелік підприємств Славутського району, що діяли до 1917 року.
   Rodowód xiążąt Olgerdowiczów Sanguszków.Na podstawie materyałów archiwalnych z uwzględnieniem najnowszych opracowań ułożył Bronisław Gorczak.- Sławuta,1899
   Фотографії князів Сангушко з Archiwum Państwowy na Wawelu, Kraków,Polska.
   Розпорядження про початок будови кам'яного палацу у місті Славута.
   Локаційний привілей на надання Славуті міського статусу та магдебурзького права.
   Інвентар ключа Славутського від 1637 року.
   План Славутських земель від 1870 року
   Інвентарі Березовського, Славутського, Кривинського та Аннопільського ключів від кінця XVIII - початку ХХ ст.