Google




Мiсто Старокостянтинiв




1165

каталог сайтів





УПЦ Київського Патрiархату


Любартовичі-Сангушки:   Родина Сангушків Барбара Сангушко Два Євстафії Сангушки (ч.1) Два Євстафії Сангушки (ч.2) Р.Сангушко Симон-Самуель Сангушко П.Сангушко

КНЯЗІВСЬКИЙ РІД САНГУШКІВ

Княжий герб
   Cангушки - волинський князівський рід герба Погоня. Як відомо, належність до цього герба свідчила про литовське великокнязівське походження. Сангушки вели свій родовід від князя Ольгерда і відносились до вузького кола "головних княжат", які входили до складу Великої ради русько-литовської держави. Крім Сангушків, це князі Острозькі, Корецькі, Збаразькі, Заславські та ін. Сангушки обіймали адміністративні посади на Брацлавщині, починаючи з середини XV століття. Зокрема, Василь Сангушко став брацлавським і вінницьким намісником в 1443-1445 роках.
Роман Сангушко

  Традицію продовжив його небіж Андрій Олександрович, який виконував аналогічні обов'язки на початку XVI століття. Наступне покоління Сангушків отримало на Брацлавщині великі земельні пожалування. Федір Андрійович Сангушко, маршалок волинської землі, став у 1544-1547 роках вінницьким і брацлавським старостою. Ще раніше, протягом 1516-1517 років вінницьке і брацлавське намісництво обіймав його брат Роман Андрійович.
   В другій половині XVI століття родину Сангушків прославив князь Роман Федорович, "улюбленець короля Сигізмунда Августа", польний гетман литовський. Блискучий полководець часів Лівонської війни, він декілька разів громив російські війська, захопивши в полон немало ворожих воєвод, зокрема відомих московських бояр Шуйських. В 1569 році князь Роман продовжив переможну серію битв, розсіявши поблизу Умані татарську армію. За свої подвиги він одержав брацлавське і вінницьке староство, а в 1566 році став брацлавським воєводою. В цій якості Роман Сангушко був присутній на Люблінському сеймі, котрий юридично закріпив створення обэєднаної польсько-литовської держави - Речі Посполитої. Брацлавським воєводою Роман Федорович залишався до 1571 року, коли помер у 34-річному віці. В ці роки було побудований родинний замок у Ізяславлі. В наступні десятиріччя Сангушки продовжували відігравати помітну роль в політичному житті Брацлавщини і Поділля, хоча на подібні висоти претендувати їм вже не доводилось. Правда, Григорій Львович Сангушко-Кошерський в 1598-1601 роках був брацлавським каштеляном, а його син Адам-Олександр в 1621-1630 роках обіймав посаду подільського воєводи. Усипальниця родини знаходиться у місті Славута в соборі святої Дороти.