Мiсто Славута

  Сангушко Симон-Самуель - син Андрія Григоровича Сангушко-Ковельського. Рік народження невідомий. Про дитячі роки князя відомо лише що у 1593 рокці виховувався разом з братьми князя Льві Сапеги. З молодих літ привчений воювати та бути військовоначальником. До найбільш визначних перемог князя належить перемога під Кокенгаузем у війні проти шведів під керівництвом князя Ходкевича. У війні з Росією за часів короля Сигізмунда ІІІ уславився звільненнім від росіян міста Вітебська, яке здавна належало Великому князівству Литовському. Пізніше був послом у Москві. За свої заслуги був нагороджений 20 травня 1620 року посадою маршалка оршанського, 16 грудня 1620 року - посадою каштеляна мстиславського, 7 листопада 1621 року - посадою каштеляна вітебського, 11 травня 1626 року - посадою воєводи вітебського, 1634 року - посадою старости суражського. Першим з роду князів Сангушків прийняв унію.
  Князь окрім військових справ відзначився своїми літературними здібностями. Видав на початку XVII ст. відому Genealogijs domu Sanguszków, на яку пізніше досить часто посилавуся відомий дослідник Несецький. Крім того видав: In Nuptias Leonis Sapiehae M.D.L. supremi Cancellarii et Elisabethae Radivilia.- Wilno,1631
  У 1606 році одружився на Анні Завішанці, дочці Єжего та Федори Тризнянки. Саме це одруження додало до маєтків Сангушків містечко Раків. По смерті княгині 13 липня 1619 року князь Симеон-Самуель Андрійович Сангушко-Ковельський одружується в травні 1620 року на Олені Марцибеллі Корвін-Госевській, дочці Олександра воєводи смоленського та Єви Пац. Померла княгиня у 1637 року.
  Від обох дружин князь мав 3 синів - Казиміра, Ієроніма та Яна-Владислава. Крім того мав 8 дочок - Катерину, Софію, Кристину, Елізабету-Гальшку, Олену, Єфросинью та 2 невідомих, які померли у дитинстві.
  Помер князь в листопаді 1638 року.