Місто
Район
ТП "Край"
Дослідження
Візитка міста та району
Бібліографія
Проект "джерела"
Презентація
Голодомор 32-33
ОУН на Славутчині
Джерела з історії
Геральдика
Карти
Нетішин
Нетішинський музей
Села району
Пам'ятки Славутчини
Статті про місто і район
Книги про місто
"Сангушківські читання"
Славута військова
Авторська сторінка
Історія міста в фото
Малюнки Н.Орди
Славутчани
Храми
Школи
Українська Повстанча
Ліси
Преса про місто
Політика
Події
Мистецтво
Суспільство
Новини
Гостьова книга
Online-Бібліотека

ПОШУК
Для пошуку потрібно
використовувати
не більше одного слова
або його частини







Google




Мiсто Старокостянтинiв






Православна Церква України


"Сангушківські читання":   Проект майбутнього Наукова конференція "Сангушківські читання" Програма конференції "Сангушківськи читання" Матеріали конференції Недискусія Ще раз про конференцію

3 приводу "профанації історії" або про історію без моралі

  Співпрацюю над книгою "Славута. Минуле і сучасне", що готується до друку. Тому з увагою сприйняла звістку про "Сангушківські читання" в нашому місті. Наскільки мені відомо, важлива справа була затіяна об'єднанням "Демократична Славутчина". Поклавши - організацію читань у місті на В.Берковського, видно, понадіялася на молодого фахівця, котрий має доступ до історичних документів родини князів Сангушків у Польщі. Проте, не з одних уст стало відомим, що "Сангушківських читань", як таких, не було. У присутності до двох десятків мешканців міста, частина з яких ще до перерви покинула зібрання, в залі на 600 місць учасники читань виступали з темами своїх досліджень, далеких від історії роду князів Сангушків. У програмі конференції зазначено 47 доповідей, з теми читань заплановано менше 10 і ті чомусь не прозвучали. В.Берковський з обраної теми обмежився лише кількома фразами. Згодом на сторінках "ТП" ( 11,16,2003р.) з'явилися його "Роздуми після "Сангушківських читань". Дозволю собі, не фахівцю, з приводу написаного викласти свої думки. У своїй публікації, шановний Владиславе, Ви стверджуєте, що наче в ході читань були "розвінчані міфологічно-фантастичні припущення" з історії нашого міста. Як видно, не зовсім так, хоча, по суті, справа не в тому, де саме були розвінчані міфи, а як саме. Вам поталанило дістатись першоджерел, виявилася можливість уточнити дати, спростувати деякі неточності з історії нашого краю, допущені дослідниками ще столітньої давності. Справа актуальна і потрібна для широкої аудиторії. Адже місцеві краєзнавці змушені користуватися доступними їм джерелами. Польські архіви далеко. Разом з тим, саме вони надають допомогу учням та студентам Славутчини у вивченні історії краю. До речі, найперше історикам, зацікавленим школярам так потрібні спілкування з науковцями. Вони ж на "Сангушківські читання" не були запрошені.
  Тепер стосовно міфів. У своїй публікації, захопившись їх розвінчуванням, Ви при цьому дещо втратили почуття відповідальності, вдалися до перекручень і підтасування фактів, які мені впали у вічі. В книзі "Шалом, славутчани" написано: "Як містечко Славута згадується в історичних джерелах за 1634 рік". Зловили слова "...згадується... за...?" Конкретно про рік заснування мова не йшла зовсім. Ви ж пишете: "...у сучасному краєзнавстві Славутчини... панує міф про заснування міста у 1634..."
  До того ж, у всіх публікаціях місцеві автори про дату заснування Славути пишуть "біля 1634р." і не раз підкреслювали, що факт потребує додаткових досліджень. Вам вдалося у Польщі віднайти конкретну дату заснування -1633р., але важливе уточнення досі не підтверджене ксерокопією відповідного документа. А в місті вже планують в цьому році, виходячи з нової дати, відзначати 370-річчя з дня заснування Славути.
  Далі в тій же книжці автори, говорячи про архітектурне обличчя міста з другої половини ХУІІІ ст., пишуть про наявність на ринковій площі кам'яної ратуші. Ви ж тлумачите, начебто вони написали, "...що ринкова площа з'являється у місті лише з другої половини ХУІІІ ст.".
  Не посилаючись на архівні документи, Ви висуваєте власний "міф" про особливе ставлення славутчан до "козаків...армії С.Петлюри", при цьому не зовсім точно вказуєте період їх перебування у Славуті. Висвітлення істориками подій після повалення царизму неоднозначні. Кожен бачить те, що хоче бачити. Тим паче, "за неповні 45 місяців з березня 1917р... до остаточного встановлення Радянської влади у листопаді 1920 року, влада у місті змінювалася більше 10 разів", і місцеві жителі змушені були "допомагати" квартирами, харчами та фуражем кожній новій владі. Ця допомога була більше схожа на пограбування міщан.
  О.Сапожник у власному архіві зберігає літопис подій того часу, відтворений мешканцем міста І.С.Ярощуком (1882-1939рр.), де зокрема написано:
  "1.11.1917р. вбитий кн.Сангушко в 4год. вечора, пограбований і спалений палац...;
  10.12.1918р. вибули німці із Славути;
  20.12.1918р. прибули у місто петлюрівці;
  20.04.1919р. петлюрівські війська пішли із Славути, увійшли більшовицькі розвідники;
  25-26.04.1919?. Славута була позицією, рвались снаряди;
  1.09.1919р. більшовики вийшли із Славути;
  2.09.1919р. у місто вступило польське військо, розстріляно 8 більшовиків;
  13.06.1920р. паніка в Славуті;
  14.06.1920р. відхід з міста польського війська;
  18.06.1920р. прибули кавалеристи, була велика перестрілка;
  20.06.1920р. похорони вбитого Антона Сокола;
  13.09.1920р. останні частини більшовиків залишили Славуту;
  14.09.1920р. вступили у місто польські війська;
  26.09.1920р. проходили через місто денікінські війська;
  15.11.1920р. польські війська залишили Славуту, а більшовицькі ввійшли.
  Поняття "Славутський конезавод" могло існувати незалежно від місця розташування табуна. Якраз назва кожного з трьох табунів була прив'язана до місцевості. Про це пише З.Л.Радзиминський: "Багаточисленне стадо коней складалось із трьох табунів: Черкаського на Придніпров'ї, Клембівського або Заславського та Христовецького або Славутського на Волині" (м.Львів,1918р.).
  Дата заснування паперової фабрики 1818р. не є для славутчан новиною. Відомості про заснування пивоварного заводу у 1824р. дійсно цікаві, але не зазначені посилки на документ. Де місце забудови підприємства?
  На жаль, в будь-якій роботі застрахувати себе від помилок неможливо. В даній ситуації можна лише вчитись виважено з'ясовувати достовірність історичних фактів без поспішливих висновків. Не поспішайте, шановний, інших звинувачувати у профанації, що означає "осквернення святині" в той час, як самі "зневажливо ставитесь до того, що достойне поваги" (інше тлумачення слова "профанація").
  Ваша наукова діяльність лише починається. Жилка дослідника проглядалася ще під час доведення шкільних теорем - мала хорошу можливість переконатись у Ваших здібностях. Надіюсь дочекатись Вашої наукової роботи. Щиро порадію.
  
  Альбертина КОВАЛЬЧУК, М.Славута.
  "Трудівник Полісся" N20 23.05.2003р.

  Коментар

  АМОРАЛЬНА ІСТОРІЯ, АБО ЩЕ РАЗ ПРО МОРАЛЬ
  
  З великою цікавістю прочитав черговий продукт сімейного підприємства пана та пані Ковальчуків. Цього разу пані Альбертини. Дуже сумніваюся, що демократична газета "Трудівник Полісся" опублікує мою відповідь - хоча вона ще недостатньо різка. Але ми не на базарі і не торгуємося з власною совістю. Пишемо як є.
  Так сталося, що мені випала честь виступати першому на тій конференції, прекрасно організованій (а не "затіяній" як Ви дозволили собі висловитися, "Демократичною Славутчиною"), на якій Ви так і не сподобилися побувати, але про яку чули "не з одних вуст". Тому зауважу - користуватися методом "одна баба сказала" не науково. Це можна вкотре використати в черговому безальтернативному "дослідженні" - але на конференції було майже півсотні справжніх науковців. І якщо Ви щось не зрозуміли (з того, що Вам розказали не одні вуста) чи Вам щось здалося - то це лише підтвердження Вашої особистої некомпетентності.
  "Не читав, але засуджую" - це вже було. Негарно також (вибачте, що говорю базові істини) чіплятися до вирваних з контексту фраз, надто ж не маючи того контексту. Ви звинувачуєте молодого дослідника, не вчитавшись глибоко у його статті. Адже, наприклад, міф, який Вам дуже кортить приписати В.Берковському про особливе ставлення славутчан до військ Петлюри, насправді є висновком канд.іст.наук О.Б.Комарницького, про що і вказано в статті дослідника. Глибше вчитуйтеся в наукові статті, шановна рецензентко! Ви звинувачуєте професійного історика у тому що він не публікує джерел. Але чи поцікавилися Ви, як це зробити? Де опублікувати? Адже "Трудівник Полісся" технічно не в змозі видрукувати за науковими вимогами сучасний польський текст, а що вже казати за складний рукописний текст XVII ст.? Ви також звинувачуєте, що важливе уточнення про заснування міста Славута у 1633 р. не підтверджено ксерокопією тексту. Але шановна пані критик - з середньовічних документів ЗАБОРОНЕНО робити ксерокопії! І ще нюансик - Ви фактично звинувачуєте В.Берковського в тому, що він недостатньо витрачає власних коштів на роботу в польських архівах - а чи хоч поцікавилися, скільки те коштує? Правильно - а навіщо? Місцева влада фінансує лише порання в місцевих же архівах для підтримки місцевих же легенд.
  Загалом хочу сказати, що Ваша критика відбиває загальне ставлення усіх тих, хто був і є при владі, до некон'юнктурних досліджень. Оця сама місцева влада взагалі має видатну здатність не опинятися в потрібний момент, там де слід би опинитися - чи то наукова конференція, чи то відкриття пам'ятника бійцям УПА а чи меморіальної дошки В.Чорноволу, а проте без сумнівів висловлює свою думку. Можливо, її представники і вірять у власну непогрішимість, але погоріли вони на тій вірі вже не раз. Тож порекомендую Вам дочекатися видрукуваних матеріалів конференції, а тоді вже вибиратися на газетні шпальти.
  А взагалі хотілося б сказати - ви всі нікому не цікаві. І не тому, що монологи від власть імущих не містять нічого нового. В конкретному випадку причина в іншому - ви не науковці. Ви готуєте в співавторствах і без них чергову книгу, яка зібрана на місцевих переказах - "адже місцеві краєзнавці змушені користуватися доступними їм джерелами". І всіма доступними методами захищаєте ринок збуту вашої продукції, "допомагаючи" таким чином школярам і т.д. вивчати "справжню історію". Я Вас розумію - на будь-якому іншому ринку така праця не потрібна. Як співавтор сайту, на якому зібрано 1мБ (це більше 300 сторінок) історичних текстів, хочу додати - на славутському ринку вона не потрібна також. Саме тому славутська міська рада стіною стоїть на шляху справді наукових досліджень. Саме тому школярі і не були на конференції - їх ніхто і не намагався відпустити з занять. Зате тепер можна вимахувати "Трудівником Полісся" як перехідним прапором - "дивіться, які ми білі і пухнасті."
  Звісно - ВАМ ЖЕ НЕ ХОЧЕТЬСЯ ПОСТУПАТИСЯ МІСЦЕМ ПІД СОНЦЕМ, правда ж? Хоча Ви знаєте, що є СПРАВЖНІ архівні матеріали, з якими Ви не працювали і ніколи не будете працювати. І не тому що не хочете, а тому що не можете, не вмієте, не маєте достатньо знань. І правильно вказують професійні історики, що жодного слова не почути від місцевих науковців про часи УНР. Про голод 1933. Про репресії 1937. Про УПА. Занадто серйозні теми. А Славута ж до цього часу живе в найголовнішому міфі - совковому. Так що не персонам, що захищають цей міф ради збереження посад і грошей, звинувачувати когось іншого у "зневажливому ставленні". Замовляти музику може лише той, хто платить. Славута ж, повторюю, на справжні дослідження не дала жодної копійки, хоч регулярно виділяє кошти на псевдонауковість, на ту саму профанацію історії рідного краю. Тож не їй, офіційній, пояснювати, що добре, а що погано. Тим більше - підводити високі слова під те, що оцінюється звичайнісінькими меркантильними інтересами.
  Так буде краще - не для Вас, але хоча б для тих школярів, що на дванадцятому році незалежності ходять біля музею з радянською експозицією, під тою колоною з іржавим трактором на перехресті вулиць Радянської та Газети Правда.
  Бо об ту іржаву колону розбиваються всі високі газетні слова про мораль і розквіт.
  
  В.Напиткін