Авторська сторінка:  Вступ Рецензії Про рідну Славуту Славута - Волинський Манчестер Інвентарні описи Заславля, Славути, Шепетівки Перша згадка про Славуту Інвентарні описи північної Хмельниччини Видавнича справа Сангушків Архіви про Славутчину Історія і демографія Славутчини Декілька моментів з історії Славутського конезаводу Про що повідав архів Сангушків Національно-визвольна боротьба на Славутчині До питання джерельної забезпеченності Славутчини Славута в 1633-1863 Освіти на півночі області Славутський музей - погляд у сучасність Історія м. Славута: рефлексії над матеріалами. Славута - резиденція Сангушків Голодомор 1932-1933 рр. Голод 1932-33 рр. в прикордонній смузі УРСР Репресії в переддень Голодомору Колективізація на Славутчині Життя в окупації Йшли в ліси, партизани? Рецензія Загін ім.Михайлова
ЗАБУТІ СТОРІНКИ ІСТОРІЇ СЛАВУТЧИНИ
Розглядаючи історію міста Славути та Славутського району неможливо не зупинитися на огляді тих історичних праць, що були видані у місті або ж до видання яких були причетні мешканці Славути.
Однією з таких непересічних осіб був зберігач архіву князів Сангушків у Славуті Броніслав Горчак. Розуміючи велику цінність матеріалів, що зберігалися у архіві князів, він за підтримки старого князя Романа Сангушко займається видавництвом та опрацюванням архівних джерел. Наслідком джерелознавчих пошуків Бронісдава Горчака стало видання у 1899 році, у міській Славутській друкарні Ст.Гаєцького, родоводу княжат Ольгердовичів-Сангушків та видання 4-томної праці "Монографія князів Сангушків, а також інших нащадків Любарта-Федора Ольгердовича князя Ратненського".
Дані праці є надзвичайно важливими з огляду на тогй комплекс архівних даних, що був залучений. Так, наприклад, у протоколі, що вівся доктором Олександром Чоловським під датою 25 травня 1898 р., зазначено, що вступ до "Монографії..." пише доктор Люба Радзимінський, він же описує лінію Несухоїзько-Локацьку, лінію Коширську та Ковельську мав опрацювати Броніслав Горчак. До речі, відомі князі Сангушки в Славуті походили саме з Ковельської Родової лінії князів Любартовичів Сангушків. У своєму листі від 10 жовтня 1886 року Броніслав Горчак зазначає, що він вже опрацював для видання ІІ та ІІІ томів "Монографії..." 2426 архівних документів від XVI до середини XVII ст. (ЛНБ ім.В.Стефаника. Відділ рукописів.- ф.Радзимінських.- 211/І.- Ч.4.- Арк.1-50). Нажаль, опис князів Сангушків у "Монографії..." було доведено лише до кінця XVIII ст. Проте ті дані, що були вказані у цій праці, дозволяють по-новому розглянути вплив родини князів Сангушків на політичну ситуацію в Україні.
Іншим важливим виданням, як ми вже відзначали, є родовід князів Сангушків. Для свого часу даний родовід був дійсно надзвичайною річчю, оскільки крім розгляду генеалогічних ліній подавав стислу інформацію про означену особу. Крім того, вказана інформація є унікальною за своєю важливістю. Наприклад, цікавими є дані про Маріанну Любомирську, дружину Павла-Кароля САнгушко, яка володіла містом Славута. 12 січня 1729 року вона була похована у м.Вишнічу, проте її серце було відправлене на поховання до Славутського костела "щоб оберігати своє місто від ворога".
Іншим цікавим фактом є військове звання князів Сангушків у російській армії, які вказані Броніславом Горчаком. Павел-Кароль Сангушко (1680-1750) - полковник гвардії; Ієронім Павлович Сангушко (1743-1812) - генерал-поручик, кавалер орденів Білого орла, святого Губерта, святого Станіслава; Євстафій Ієронімович Сангушко (1768-1844) - бригадир, кавалер ордену "Virtuti Militari"; Роман Владиславович Сангушко (1832-1917) - ротмістр кавалергардії, бакалавр психології.
Таким чином, розглянувши основні положення виданих Броніславом Горчаком матеріалів та документів, ми маємо змогу відмітити, що усі ці видання визначаються високим професіоналізмом та справжнім джерелознавчим підходом до аналізу архівних даних.
В.Г.Берковський
Славутчина.- вересень 2001
|
