Місто
Район
ТП "Край"
Дослідження
Візитка міста та району
Бібліографія
Проект "джерела"
Презентація
Голодомор 32-33
ОУН на Славутчині
Джерела з історії
Геральдика
Карти
Нетішин
Нетішинський музей
Села району
Пам'ятки Славутчини
Статті про місто і район
"Сангушківські читання"
Славута військова
Авторська сторінка
Історія міста в фото
Малюнки Н.Орди
Славутчани
Храми
Школи
Українська Повстанча
Ліси
Преса про місто
Політика
Мистецтво
Лінія фронту
Новини
Гостьова книга
Online-Бібліотека

ПОШУК
Для пошуку потрібно
використовувати
не більше одного слова
або його частини







Google




Мiсто Старокостянтинiв




1165

каталог сайтів





УПЦ Київського Патрiархату


Авторська сторінка:   Вступ Рецензії Про рідну Славуту Славута - Волинський Манчестер Інвентарні описи Заславля, Славути, Шепетівки Перша згадка про Славуту Інвентарні описи північної Хмельниччини Видавнича справа Сангушків Архіви про Славутчину Історія і демографія Славутчини Декілька моментів з історії Славутського конезаводу Про що повідав архів Сангушків Національно-визвольна боротьба на Славутчині До питання джерельної забезпеченності Славутчини Славута в 1633-1863 Освіти на півночі області Славутський музей - погляд у сучасність Історія м. Славута: рефлексії над матеріалами. Славута - резиденція Сангушків Голодомор 1932-1933 рр. Колективізація на Славутчині Життя в окупації Йшли в ліси, партизани? Рецензія Загін ім.Михайлова

РЕЦЕНЗІЇ НА СТУДІЇ З ІСТОРІЇ СЛАВУТЧИНИ

  "Студії з історії Славутчини" Владислава Берковського яскраво засвідчують той факт, що чільне місце у вивчені історії України мають посісти краєзнавчі дослідження. Понад десятирічна пошукова, наукова і краєзнавча робота Автора принесла свої результати - сучасне містечко Славута отримало своє літописання. Засноване у 1633 році на місці села Деражня Воля, містечко Славута пройшло, подібно іншим невеликим населеним пунктам, свій політичний, соціальний, економічний та культурний розвиток, вписало свою сторінку в загальну історію України.
  У запропонованих Владиславом Берковським "Студіях" читач може ознайомитися з різними аспектами з історії Славути, як періоду від заснування, так і часів воєнних лихоліть середини минулого століття. Як професійний історик Автор чільне місце приділяє джерелам, пов’язаних із Славутою, а також професійно аналізує різні факти, спростовує безпідставні, часом надумані місцевими краєзнавцями-аматорами гіпотези та історичні легенди.
  По праву вагоме місце Автор приділяє князівському роду Сангушків, з чиїм ім’ям нерозривно пов’язана ранньомодерна та нова історія Славути. Владислав Берковський подав цікаві матеріали, наприклад, про господарську діяльність князів Сангушків, заснування та розвиток конезаводу.
  Виправданим виявився і підхід Автора щодо залучення до "Нарисів" й матеріалів про Славутський регіон, найближчих населених пунктів та краю в цілому. Цінним у цьому плані є інвентарні описи Старого Заславля, Славути та Шепетівки першої половини XVII ст. у збірці "Архіву князів Сангушків", що зберігаються в Кракові.
  Три нариси із двадцяти Владислав Берковський присвятив різним аспектам історії містечка в першій половині XX століття. Це питання розвитку освіти в 1920-х роках та виклад нового бачення на події національно-визвольної боротьби та радянського руху Опору на Славутчині. Важливим елементом "Студій", що окрім краєзнавчого характеру надає роботі Владислава Берковського академічності, є подання вичерпного бібліографічного покажчика з історії містечка Славути та Славутського району.
  Насамкінець вітаю свого Колегу з виходом у світ добротного історико-краєзнавчого дослідження, яке не лише ознайомить славутчан з історією їхнього містечка та краю, а й дасть багато нових відповідей на раніше нерозкриті "білі плями" в історичному краєзнавстві Славути.
      Андрій Блануца
      (ст. наук. співробітник Інституту історії України НАНУ, канд. іст. наук)


  Дослідження історії різних регіонів України мають велике значення для вивчення минулого нашої держави. Вони дають можливість глибше відтворити і зрозуміти етнокультурні, соціально-економічні особливості Волині, Поділля, Слобожанщини, інших частин Української держави. На жаль, в силу різних політичних обставин, вивчення історії невеликих міст, на відміну від дореволюційної історіографії, опинилося поза увагою радянської історичної науки. Для тодішньої історичної парадигми було характерно те, що вартими уваги дослідників вважались тільки великі широкі теми, які торкались тих процесів, що відбувались у межах всієї республіки. В той час як локальні теми були віддані на відкуп краєзнавцям. Не заперечуючи тієї великої подвижницької праці, яку вони здійснили у справі популяризації місцевої історії, все ж слід визнати, що більшість краєзнавчих праць містять численні помилки, неточності, а часом - відверті міфи. І це не дивно, оскільки часто місцеві дослідники краю навіть не мають спеціальної історичної підготовки. В сучасних умовах інформаційного суспільства необхідно, щоб праці з історії окремих населених пунктів (міст, містечок, сіл) позбулись репутації передусім популярних праць, а відповідали всім вимогам серйозних наукових досліджень. На мій погляд, всім цим вимогам відповідає монографія В.Г.Берковського "Студії з історії Славутчини".
  З автором цієї праці я познайомивсь у 2003 році під час всеукраїнської конференції "Сангушківські читання", організатором якої був Владислав Георгійович. Уже тоді мене вразив високий науковий рівень цього наукового форуму та змістовні дискусії, які там відбулись. Все це можна сказати і про дану монографію. Вона містить 20 статей та нарисів з історії однієї із найбільш мальовничіших частин Південно-Східної Волині.
  Кілька нарисів книги мають джерелознавчий характер. Автор детально описав і проаналізував ті історичні джерела, що містяться в архівах та бібліотеках Польщі, України та Росії. Такий детальний аналіз джерельної бази історії м. Славута здійснено у вітчизняній історичній науці вперше. Великим плюсом праці є те, що вона містить великий бібліографічний покажчик з історії Славутчини, який стане у нагоді всім дослідникам даного регіону. Він включає праці українських, польських, російських, радянських істориків.
  Нариси монографії стосуються різних періодів історії Славути. Кілька статей розглядають питання про час виникнення м. Славута та про її першу згадку у писемних джерелах. Вони мають дискусійний характер, проте на широкій джерельній базі спростовують деякі помилки та історичні міфи, що подекуди продовжують зустрічатись у працях місцевих краєзнавців.
  Велику увагу дослідник приділив висвітленню діяльності князів Сангушків, котрі протягом багатьох років відігравали велику роль у суспільно-політичному, соціально-економічному та культурно-освітньому житті Славутчини. Не опинилось поза увагою науковця і буденне життя пересічних славутчан. Цей нарис, на мій погляд, є дуже цікавим, оскільки написаний він у руслі відомої французької історичної школи "Анналів", яка велику увагу приділяє вивченню повсякденного життя людей. Окрема історична довідка присвячена питанню історико-географічного районування Славутчини.
  У кількох нарисах монографії мова йде про складні, суперечливі, а часом і трагічні, події історії краю у XX ст. Як це не дивно звучить, цей період до цього часу не знайшов свого належного висвітлення у вітчизняній історичній науці. І це, незважаючи на те, що джерел з історії цього періоду є дуже багато і вони вже є доступними для дослідників. Зізнаюсь, що мою найбільшу увагу привернули нариси про історію навчальних закладів Південно-Східної Волині у 1920-ті рр., про діяльність Шепетівського окружного музею та її директора В.П. Кочубея, оскільки ця тематика певною мірою перетинається із моїми науковими дослідженнями.
  Дискусійний характер мають нариси В.Г.Берковського про події Другої світової війни на Славутчині. Джерела, що були введені автором у науковий обіг вперше, переконливо спростовують деякі стереотипи стосовно діяльності УПА та радянських партизан на Славутчині, які протягом багатьох століть комуністична пропагандистська машина поширювала у підручниках та посібниках з історії і в засобах масової інформації.
  Загалом же слід відмітити, що монографія "Студії з історії Славутчини" є ґрунтовним науковим дослідженням, яке стане у пригоді дослідникам історії України загалом, і Волині зокрема. Її можна рекомендувати науковцям, викладачам, студентам, учням і всім тим, хто цікавиться історією нашої країни. Хочеться побажати авторові, щоб ця праця була не останньою з цієї проблематики, щоб він надалі плідно проводив свої наукові пошуки у цьому напрямку.
      Валерій Нестеренко
      (доцент кафедри історії, соціології та політології Подільського державного аграрно-технічного університету, канд. іст. наук)