Друга Світова війна та її часовий відтинок, відомий у історіографії під термінами "Велика Вітчизняна війна" та "Радянсько-німецька війна", попри значний суспільний запит надалі залишається однією з найбільш суперечливих, міфологізованих та глорифікованих подй в історії ХХ сторіччя. Більш того саме в дослідженнях подій та явищ Другої світової війни чітко простежується кардинальна методологічна та ідеологічна розбіжність між академічною історичною наукою та краєзнавством. Не торкаючись усіх причин та передумов даної ситуації, звернемо увагу лише на одну - надзвичайно обмежене використання архівних джерел краєзнавцями та їх низька обізнаність з цілісними джерельними комплексами з історії тих чи інших історичних явищ, які зберігаються в фондах центральних державних архівних установ України.
Саме з огляду на це метою даної статті є аналіз документальних джерел з історії 2-го Кам'янець-Подільського з'єднання партизанських загонів ім. Ф.М. Михайлова, під командуванням А.З.Одухи. Комплекс джерел з історії даного партизанського з'єднання складається з різного роду та типу джерел розпорошених між архівними фондами Центрального державного архіву громадських об'єднань України, Державних архівів Хмельницької, Тернопільської, Рівненської та Волинської областей, як до цього часу ніколи не були об'єктом окремого спеціалізованого дослідження. Однак враховуючи складність та багатогранність цілісного аналізу усіх збережених документів, об'єктом даного дослідження є архівний фонд згадуваного партизанського з'єднання.
Комплекс документів з'єднання ім. Михайлова надійшов на зберігання до Центрального державного архіву громадських об'єднань України у 1950 році в складі колекції документів Комісії з історії Великої Вітчизняної війни при АН УРСР. В процесі прийняття на постійне зберігання було проведено попереднє науково-технічне опрацювання документів, визначення їх фондової належності. Як результат, було сформовано цілісний архівний фонд за № 96 у складі 137 одиниць зберігання, який знаходився в обмеженому доступі. Остаточно науково-технічне опрацювання документів фонду та формування кінцевого опису було завершено у липня 1983 року. І лише в серпні 1992 року фонд було розсекречено та повністю передано у вільний доступ.
Структурно фонд № 96 складається з 17 частин, які відповідають кількості підрозділів партизанського з'єднання ім. Михайлова, станом на травень-червень 1944 року, і охоплюють період 1943 - 1944 рр.
| Назва підрозділу |
К-кість од.зберігання. |
Штаб з'єднання |
66 |
1 батальйон (п/з ім. Михайлова) |
10 |
2 батальйон (п/з ім. Кармалюка) |
3 |
3 батальйон (п/з ім. Хрущова) |
1 |
4 батальйон (Шепетівський п/з Музальова) |
1 |
5 батальйон (п/з ім. Берія) |
11 |
6 батальйон (п/з ім. Леніна) |
9 |
7 батальйон (п/з ім. Суворова) |
5 |
8 батальйон (п/з ім. Калініна) |
4 |
9 батальйон (п/з ім. Кутузова) |
2 |
10 батальйон (п/з ім. Щорса) |
2 |
11 батальйон (диверсійна група Васильченка) |
1 |
Окремий підривний батальйон |
4 |
Кавалерійський дивізіон |
1 |
Артилерійська батарея |
1 |
Окрема диверсійна рота |
2 |
Обласний партизанський госпіталь |
14 |
Виходячи зі стандартної схеми класифікації управлінської документації, до якої власне й відноситься документаційна колекція 2-го Кам'янець-Подільського з'єднанням партизанських загонів ім. Ф.М.Михайлова, маємо вказати, що майже 44% збережених документів становлять книги обліку особового складу з'єднання (34 од. зб.) та анкети з обліку особового складу окремих підрозділів (26 од.зб.). Більш того, по окремим партизанським загонам та підрозділам, на жаль, до сьогодення збереглися лише дані з обліку особового складу (напр. п/з ім. Хрущова, Шепетівський п/з Музальова, Кавалерійський дивізіон та Артилерійська батарея).
Базову частину фонду № 96 складають документи управлінської діяльності партизанського з'єднання, які, йдучи за схемою А.Д.Муравйова, найбільш прийнятно класифікувати за змістом, походженням, типом та видом [1, 5-6]. Таким чином, базуючись на типово-видовому способі аналізу документальних джерел серед документів 96-го фонду ЦДАГО України нами було виділено наступні умовні групи документів, що стосуються історії та діяльності партизанського з'єднання ім. Михайлова - накази та розпорядження, радіограми та радіоповідомлення, документи партійних органів, листування штабу з'єднання та документи про бойову діяльність.
І) Накази та розпорядження. До даної умовної групи нами було віднесено чотири джерельні підгрупи сформовані за принципом управлінської вертикалі. Зокрема це накази та розпорядження командування: а) Українського штабу партизанського руху; б) Кам'янець-Подільського обласного штабу партизанського руху; в) Тернопільського з'єднання партизанських загонів ім. Хрущова, під командуванням І.Шитова; г) Кам'янець-Подільського з'єднання партизанських загонів ім. Михайлова.
Розпорядна документація УШПР в складі фонду № 96 представлена незначною кількістю документів, які являють собою бойові накази щодо допомоги Червоній армії в звільненні міста Києва (18 вересня 1943), активізації бойової діяльності та розформування партизанського з'єднання (26 травня 1944) [2, арк.1-4]. Практично подібним чином представлено й накази Кам'янець-Подільського ОШПР, які стосуються створення з'єднання ім. Михайлова, призначення/звільнення його посадових осіб, юридичного оформлення партизанських підрозділів та частин (напр. Обласного партизанського госпіталю в с. Стригани Славутського району [2, арк.16]), звільнення населених пунктів Хмельниччини (напр. міста Ізяслава [2, арк.23])
Доволі цікавою є частково збережена розпорядча документація Тернопільського партизанського з'єднання ім. Хрущова, у складі якого з січня по вересень 1943 р. перебував п/з ім. Михайлова. Розпорядження, накази та листи командира з'єднання Івана Івановича Шитова слугують яскравим підтвердженням того, що командування п/з ім. Михайлова, як одного з найбільш боєздатних підрозділів з'єднання ім. Хрущова, робило усе можливе, аби отримати самостійність [7, арк.58].
Врешті найбільш інформативно насиченими є власне накази командування партизанського з'єднання ім. Михайлова, починаючи від наказу № 2 з поіменним переліком усіх членів організаційних груп по створенню п/з ім. Кармелюка, Шепетівського, Ізяславського та Ляхівецького партизанських загонів [4, арк.2-3зв.], до наказів про ліквідацію партизанських загонів з'єднання та передачу партизан у відання Червоної Армії, НКВС, партійних та місцевих органів влади [4, арк.111зв.].
ІІ) Група Радіограми та повідомлення сформована на основі двох підгруп які містять повідомлення ЦК КП(б)У, УШПР, Кам'янець-Поділського ОШПР (підгрупа а) та командування штабів з'єднань ім. Хрущова та ім. Михайлова (підгрупа б). В своїй основі вхідні радіограми та повідомлення органів управління партизанським рухом містять інформацію, про співпрацю та спроби контролю діяльності партизанських з'єднань і загонів з боку УШПР. Натомість вихідні радіограми з'єднання ім. Михайлова, в основному містять інформацію про забезпечення партизан зброєю та звіти про виконання бойових завдань.
Що цікаво, в Звіті про бойову діяльність партизанського з'єднання ім. Михайлова (травень-червень 1944 р.) говориться про те, що в серпні 1942 року, тоді ще партизанський загін ім. Михайлова, вийшов на зв'язок зі штабом партизанського руху, повідомив про своє існування і домовився про забезпечення рацією та зброєю. Однак, радіограма від 14 квітня 1943 року чітко свідчить про те, що питання забезпечення загону радіостанцією було піднято та вирішено саме І.Шитовим - командиром Тернопільського партизанського з'єднання ім. Хрущова [9, арк.5]. Більш того, радіограми начальника УШПР Т. Строкача за березень - квітень 1943 р. теж підкреслюють той факт, що керівництво партизанським рухом не мало інформації про існування п/з ім. Михайлова, до приєднання останнього до з'єднання Шитова [8, арк.2, 4, 52зв. - 53зв.].
ІІІ) Документи партійних органів представлені а) розпорядженнями, постановами та донесеннями комісара партизанського з'єднання ім. Михайлова - Гната Васильовича Кузовкова; б) протоколами засідань загальних партійних зборів окремих партизанських загонів у складі з'єднання ім. Михайлова; в) витягами з протоколів засідань Кам'янець-Подільського обкому КП(б)У.
В цілому представлені у даній групі документи дозволяють відобразити стан окупованих території України через призму ідеологічного бачення Г.В.Кузовкова. Зокрема, це політичні донесення про ситуацію в районі дислокації та дії партизанських загонів та з'єднання в цілому за квітень - серпень 1943 року.
Також дані документи містять неоціненний фактичний матеріал щодо призначення/звільнення партизан на партійні посади (напр. секретарів райкомів КП(б)У), накладення партійних стягнень.
IV) Групу листування штабу з'єднання сформовано на основі вихідного та вхідного листування з начальником Кам'янець-Подільського ОШПР - С.А.Олексенко та міськими органами влади, військовими частинами Червоної Армії. Основу даного листування складають документи, які стосуються визволення окремих населених пунктів Хмельниччини від нацистської окупації, а також взаємин партизанських загонів з ново встановленої радянською владою. Зокрема, це листування з приводу різного роду репресивних заходів (обшуків, арештів, конфіскації майна) міських органів влади відносно партизан та їх родин [5, арк.15, 16].
Врешті V, найчисельнішу, групу складають різного роду документи про здійснення бойової діяльності, як окремими підрозділами з'єднання ім. Михайлова, так і ним в цілому. При цьому маємо відзначити, що найбільш чисельні та докладні інформаційні повідомлення про виконання бойових завдань збереглися відносно партизанських загонів ім. Михайлова, Шепетівського загону Музальова, ім. Берії, ім. Леніна, окремої підривної роти. Доволі цікавими тут є практично погодинні розвідувальні донесення, які дозволяють з точністю до години відтворити ситуацію в населених пунктах Ізяславського та Білогірського районів в період березня - травня 1944 року.
В загальному оцінюючи збережені документи партизанського з'єднання ім. Михайлова маємо вказати, що вони дозволяють розкрити багато аспектів з життя та побуту, матеріально-технічного та кадрового забезпечення партизан, умов та результатів їх бойової діяльності, взаємин як в своєму партизанському середовищі, так і з місцевим населенням. Зокрема, без перебільшення, значна частина документів містить інформацію про алкоголізм партизан, вбивства, як мирного населення, так і своїх побратимів, грабунки місцевого населення тощо. Окремі з цих явищ набирали такого розмаху, що ставали об'єктом спеціальних наказів та розпоряджень вищого керівництва. Зокрема, на мародерство та грабунки місцевого населення партизанами в селах Ожигівці (Волочиський р-н Хмельницької області) та Токи (Підволочиський р-н Тернопільської області) в березні 1944 року змушено було звернути увагу керівництво Кам'янець-Подільського ОШПР [3, арк. 26].
Не обійдено увагою в документах й взаємини партизан з'єднання ім. Михайлова та бійців Української Повстанської Армії. Збережені документи безумовно свідчать про те, що партизани сумлінно виконували завдання ЦК КП(б)У щодо знищення будь-яких проявів українського націоналізму.
Насамкінець маємо відзначити, що джерельне забезпечення періоду створення та діяльності партизанського загону ім. Михайлова, на основі якого 17 вересня 1943 року й було створено з'єднання партизанських загонів, надалі залишається мало підкріпленим реальними документами. Зазвичай, це обґрунтовується твердженням першого командира п/з ім. Михайлова А.З. Одухи, що первинні штабні документи були знищені за наказом керівника партизанського спецзагону Прокоп'юка з Тернопільського з'єднання ім. Хрущова у січні 1943 року [2, арк.97]. Однак дана інформація видається нам мало достовірною, оскільки збережений наказ командира п/з ім. Михайлова - А.З.Одухи від 23 січня 1943 р. чітко фіксує перше оформлення загону, як окремої бойової одиниці у складі 66 осіб. Більш того, в складі штабу Тернопільського з'єднання партизанських загонів А.О.Одуха фіксується саме, як командир партизанського загону ім. Михайлова, а не як представник спецзагону Прокоп'юка. Врешті вже 25 лютого того ж року загін ім. Михайлова вирушає в напрямку м. Славути для продовження бойової діяльності [6, арк. 3]. Крім того, на зв'язок з командуванням Тернопільського з'єднання А.З.Одуха вийшов лише в середині квітня 1943 року [9, арк.5]. Такім чином, враховуючи складні взаємини між командуванням п/з ім. Михайлова та з'єднанням ім. Хрущова, а також важкі умови партизанського побуту, відсутність, принаймні до середини 1943 р., обліку участі партизан у бойових завданнях, видається цілком закономірним, що документи штабу загону були втрачені безпосередньо самим А.З.Одухою.
Підсумовуючи дану розвідку вкажемо, що фонд № 96 ЦДАГО України є комплексним архівним джерелом інформації з історії 2-го Кам'янець-Подільського з'єднання партизанських загонів ім. Михайлова. Введення до наукового обігу, особливо на регіональному та краєзнавчому рівнях, збережених у фонді документів дозволить розкрити нові факти в історії радянського партизанського руху на теренах сучасної Хмельниччини.
Список використаних джерел та літератури.
1. Муравьев А.В. Предмет и задачи источниковедения // Источниковедение истории СССР / ред. И.Д. Ковальченко. - М., 1973. - С.5-6
2. Державний архів Хмельницької області. - Ф. П-1941. - Оп.1. - Спр.17.
3. Центральний державний архів громадських об'єднань України (Далі - ЦДАГО України). - Ф.96. - Оп.1. - Спр.2
4. ЦДАГО України. - Ф.96. - Оп.1. - Спр.3
5. ЦДАГО України. - Ф.96. - Оп.1. - Спр.12
6. ЦДАГО України. - Ф.96. - Оп.1. - Спр.69
7. ЦДАГО України. - Ф.105. - Оп.1. - Спр.6
8. ЦДАГО України. - Ф.105. - Оп.1. - Спр.8
9. ЦДАГО України. - Ф.105. - Оп.1. - Спр.10
Берковський В.Г.
(ЦДАЗУ, м. Київ)
Місто