Щиросердечно вітаю славутчан з 2000-літтям Різдва Христового й Новим роком. Молитвою бажаю вам доброго здоров’я, людського щастя, миру, радості, благополуччя та великих і благословенних успіхів на благо нашого українського народу. Усією своєю думкою, своїм побожним почуттям, своїм серцем полинемо разом з дивною зіркою у Віфлеєм, де народився Христос Господь. Разом з пастирями поклонимося Богомладенцю Христу Богу, а разом з волхвами принесемо свої дари: віру - тверду, як золото, правдиве християнське життя - як кадило, теплу і щиру молитву - як смирну. Нехай же благословенний Господом і оспіваний ангелами мир панує по всій землі і любов - між усіма людьми.
З любов’ю Митрофорний протоієрей о.Микола БОЧКАЙ, благочинний Славутського району, настоятель церкви Покрови Пресвятої Богородиці м.Славути, Київський Патріархат
ГРОМАДСЬКІ СЛУХАННЯ. ОДИН З ПРИКЛАДІВ
Грудень став місяцем проведення звітів депутатів ті міського голови про проведену роботу за майже річний період. Цей захід показав наступне: присутність виборців, зокрема, 7 грудня, вкрай низька (близько 25 осіб). День для проведення слухань був обраний невдало - четвер, 15-та година. Чому б не у неділю? Оголошення у міськрайонній газеті (один раз) виявилось недостатнім. Окрім того, звіти і слухання - речі різі і проводити їх разом недоцільно, бо перше ще відбувається, а на друге часу не лишається. Через це слухання перетворюються у формальність. Нарешті, ще одне - звіти депутатів і міського голови потрібно проводити окремо. Це дало б можливість не тільки говорити - було б більше часу на запитання та відповіді на них. Дещо про самі звіти. Міський голова захопився загальноміськими проблемами, хоча жителів окремого району більше цікавлять їх проблеми. Ось чому, коли йшлося про стан доріг, перспективу газифікації або освітлення вулиць, то це сприймалось присутніми з більшим інтересом, ніж слухати про роботу деяких підприємств з іншого кінця міста. Що стосується слухань по бюджету на 2001р., то їх, як таких, не було. Причина не лише в тому, що були об’єднані різнопланові заходи. Склалось враження, що це було зроблено навмисне. Адже головне - що оголосили. А хотілось би, щоб міська виконавча влада взяла за приклад досвід колег з Кам’янця-Подільського. Там відтепер кожен, хто має комп’ютер, може відстежувати, як відбувається процес наповнення і витрачання міського бюджету. Створено електронну версію міського бюджету. Автором її став викладач місцевого училища культури. На першому етапі введення електронної системи інформацію можна отримувати щомісяця, а невдовзі -щотижня. Що характерно - керівники міста запевняють, що таким чином намагаються зробити свою діяльність якомога прозорішою. Це сприятиме, мовляв, залученню громадськості до місцевого самоврядування. В Славуті ж поки що навіть депутати міської ради не мають повної інформації про надходження та витрати з міського бюджету. Наприклад, як у випадку з придбанням авто швидкої допомоги на базі "Газелі". Вартість однієї такої машини виявилась такою, що в іншому місці можна було б придбати дві аналогічні машини. Якщо ж обрати такі ж спецмашини виробництва Ульянівського автозаводу (відомого як УАЗ), то їх взагалі можна було б аж шість одиниць замість однієї "Газелі". До того ж, остання витрачає стільки ж бензину, як УАЗ, а ось ходова частина УАЗу - значно витриваліша, ніж у "Газелі".
ТАМ, ДЕ ШУКАЮТЬ
Європейський банк реконструкції та розвитку допоможе українським містам у реконструкції систем водопостачання. Сім міст України: Рівне, Херсон, Житомир, Севастополь, Маріуполь, Полтава та Хмельницький отримають кредити від ЄБРР на ремонтно-відновлювальні роботи та технічне переоснащення міських систем водопостачання. Роботи по реконструкції водопостачання в цих містах повинні розпочатися до червня 2001 року. Першими кредит ЄБРР отримають міста Херсон, Севастополь та Маріуполь, системи водопостачання яких знаходяться у аварійному стані, що призводить до систематичного забруднення Чорного та Азовського морів. Кредити будуть надаватися на 15 років під 10% річних. В перші п’ять років після надання кредиту умови домовленості передбачають виплату лише відсотків, після чого реконструйовані водопровід та каналізація повинні давати прибуток.
РІЗНЕ СТАВЛЕННЯ
За останні місяці у місті відбулись заходи, що виявили цікаві факти. У серпні відзначалась дев’ята річниця державної незалежності України. Тоді ця дата у місті пройшла так, що, наприклад, на урочистості на площу прийшли лише офіційні особи, які, так би мовити, за службовим становищем мали бути. Свою громадянську позицію виявили славутчани самі і разом з настоятелем Свято-Покровського храму Української православної церкви Київського патріархату о.Миколаєм. Вони пройшли Хресною ходою, з державними прапорами і показали - без участі громадян немає держави. На превеликий жаль, далеко не у всіх є це розуміння, хоча запитання на зразок - що це за держава, навчились задавати. Наступним етапом зростання громадянської позиції має стати розуміння - самі громадяни і створюють державу, а не владні структури. Чим довше і чим більше людей не будуть цього усвідомлювати, тим довше і буде такою держава. Вже у День міста ситуація була іншою. Цього разу на офіційній частині свята з’явилось чимало керівників підприємств. Разом з передовиками часів СРСР. Ця бутафорність, за принципом - це вони робили для міста, нагадала часи, коли вшановували лише тих, кого визначала КПРС. Інших ніби не існувало. Однак це відбувалось на 10-му році вже незалежної України. І хоча у місті є люди, які зробили і роблять чимало, запросили лише обраних. Ким тільки? Ще одним характерним прикладом стало вшанування пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій відповідно до Указу Президента України. Цього разу - жодного керівника підприємства. Вже не говорячи про пам’ять, таке ставлення до указів Президента. Прикро було дивитись на учнів, які розмовляють під час виконання Державного гімну. Були й офіційні промовці і всі вони не сказали одного - хто автор експериментів над власним народом? Не спромоглись нинішні можновладці сказати хто був винуватцем мільйонних жертв в Україні без війн і окупації. Лише керівник Товариства політв’язнів і репресованих Леонід Отовчиць сказав, що це справа слів і дій Компартії. Партії, яка і зараз намагається говорити, що ніякого голодомору не було, що то посуха і неврожаї винні. Найбільше, на що спромоглись у міськрайонній газеті "Трудівник Полісся", то це написати про нелюдяну політику тодішніх правителів у питаннях заготівель продуктів сільського господарства та інших. Виявляється, не було примусового створення колгоспів, репресій, до яких відносяться масові арешти, тортури та розстріли, не було і примусового вивезення за національною ознакою. Про це - ні слова. Ось так у Славуті "об’єктивно" ставляться до історії України. Тут намагаються швидше забути і не згадувати про десятки мільйонів смертей і ще більше зламаних людських доль.
ОБ’ЄКТИВНОСТІ БРАКУЄ
За декілька днів до засідання у Лондоні Ради директорів Європейського банку реконструкції та розвитку, де вирішувалось питання фінансування добудови ХАЕС-2/ РАЕС-4, телевізійний простір України було просто атаковано увагою до проблеми атомної енергетики. Причому, як на рівні державного 1-го каналу, так і нібито недержавних - "1+1" та "Новий". Тележурналісти ніби забули на цей час, що їх вчили об’єктивності у висвітленні того, що відбувається. На першому плані - нагадування, що не буде світла, якщо ЧАЕС закриють, а ХАЕС-2/РАЕС-4 - не добудують. Наступна теза - скільки грошей вже вкладено в це будівництво. Далі - що робити працівникам ЧАЕС і жителям міста Славутича. Однак, як не дивно, тема ХАЕС виникла і на місцевому рівні. Вже 5 грудня уся вечірня програма місцевого телебачення була присвячена цьому. З телеекрану виконуючий обов’язки директора ХАЕС В.Софіюк повідомив про холодні перспективи Нетішина, якщо 2-й енергоблок не буде добудовано. Одночасно глядачів запевняли у надійності станції та у кваліфікованості персоналу. Мета була одна - переконати, що добудова ХАЕС-2 вкрай необхідна. Під час збору підписів проти добудови ХАЕС-2/РАЕС-4 деякі славутчани, які казали, що світла не вистачає через недобудованість двох енергоблоків, не змогли відповісти на запитання - невже Німеччина потребує менше електроенергії, ніж Україна? Чому німці припинили розвиток ядерної електроенергетики, а разом з ними - Австрія, Голландія, Норвегія, Швеція, Данія? Невже там не вміють рахувати гроші від вироблення електроенергії та впливу мирного атому на довкілля та людей? За інформацією агентства Reuters, в Україні усі енергоблоки діючих АЕС, окрім шостого на Запорізькій, - потенційно небезпечні. Так вважає український вчений, професор Інституту проблем міцності Національної академії наук України Володимир Покровський. Вчений пояснює це тим, що реактори в України виготовлялись з підвищеним вмістом нікелю у металі корпусів для додаткової міцності. Виграш у міцності супроводжувався, однак, більш інтенсивною крихкістю металу під впливом нейтронного опромінювання. За словами професора Покровського, реальні кроки для виправлення ситуації зроблено лише на початку 90-х років і лише в Росії. Росіяни вважали за необхідне захистити свої АЕС від холодної борної води, яка у аварійних ситуаціях заливається для охолодження активної зони реактора і під впливом якої корпус реактора може зруйнуватись. Росіяни встановили на своїх реакторах систему підігріву води і частково вирішили проблему, вважає вчений. В Україні усі реактори - аналоги російських, однак модернізації - ніякої. Ще один аргумент, про який не хочуть згадувати прихильники атомної енергетики. За 14 років після вибуху на четвертому блоці ЧАЕС статус інваліда отримали вже більше 70000 осіб, які приймали участь у ліквідації наслідків аварії або жили на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення. За оцінками медиків, рівень захворювань серед постраждалих зараз на 20% вищий, ніж серед іншого населення, а у дітей - більше 30%. За даними Мінохорони здоров’я, з 3,4 млн. осіб, постраждалих від аварії на ЧАЕС, 1,26 млн. - діти. Ті, хто був дітьми на момент аварії, дорослішають, в них проявляється не лише рак, а й гіперплазія (в багато разів частіше, ніж у дітей, які не були на забруднених територіях). Медики пов’язують з Чорнобилем зростання таких захворювань, як рак щитовидної залози, хвороби системи кровообігу, серцево-судинні захворювання, ендокринні патології. У 1981-1985рр. в Україні не було зареєстровано жодного випадку раку щитовидної залози, а в період з 1986 до 2000рр. - 1400 випадків. Отже, зростання захворювань - прямий наслідок аварії. Наслідки Чорнобиля відчуваються і у тому, що на сьогоднішній день тенденції до зниження захворюваності немає. Навпаки, йде постійне зростання. І так буде ще мінімум років 15. Однак подібною інформацією не переймаються деякі журналісти. Ну якщо у Києві це зрозуміло - від них ХАЕС-2/РАЕС-4 далеко, то коли це роблять ті, хто на собі відчуває вплив невидимого мирного атому, то це - поза всякою логікою.
Місто
"Край"