Google




Мiсто Старокостянтинiв






Православна Церква України


''Наше слово'':   1 2 3 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22-23 24-25 26-27 28-29 30 31 32

N 11(16) листопад 1999 р.

  ВИБОРИ. ДО І ПІСЛЯ

  Вибори - до складу рад усіх рівнів та на посаду Президента України - промайнули Славутчиною минулого та нинішнього року. Що запам’яталось з них?
   Досить часто ведення виборчої кампанії явно недозволеними методами. Наприклад, 11 листопада ц.р., коли у приміщенні міської ЖЕК було розгорнуто похідну ленінську кімнату (відразу відчувається досвід військових часів СРСР), закликаючи обрати П.Симоненка.
  Зроблено було так, що той, хто входив, не бачив агітпункту, а ось виходячи... Навряд чи ініціатором такого методу були працівники підприємства комунальної власності. Швидше за все, це гості, яким рішенням міськвиконкому надали кімнату у приміщенні ЖЕКу. Тим, які керують радою ветеранів війни чи праці у місті.
  Таким чином захищаються їх соціальні права.
  Були, щоправда, бажаючі зайнятись політикою і в районі. Для прикладу - с.Довжки. Тут 13 листопада, за день до другого туру президентських виборів, на фронтоні приміщення місцевої селянської спілки кожен, хто проходив чи проїздив, міг бачити улюбленця керівництва - плакат з зображенням П.Симоненка. Ось така собі законоповага. А казали, що ми не такі, як інші. Не дивно, що за таких умов ведення агітації, наприклад, газета "Трудівник Полісся" не "змогла" повідомити читачів, як голосували славутчани у місті і районі. На відміну від своїх колег з "Пульсу" і "Славутчини". Чому, спитаєте? Напевно, тому, щоб не було видно, як працювали в районі ті, хто так голосно говорив про роль "Злагоди" на підтримку Л.Кучми. Сталось так, як і передбачалось. Говорили про одного, а іншому залишали шанс. А раптом він би став Президентом. Тоді це зарахували б. Інакше як пояснити те, що кандидат-комуніст набрав 52%, а Л.Кучма - 42%. Ось так редактор знову згодилась райадміністрації.
  Проте вибори проходять, а результати залишаються. Які? Наприкінці року починають шукати "авторитетних", ділових і таке інше. На жаль, не буде серед них тих, хто бодай запропонував, як наповнити бюджет міста та району. Буде зате саме той, який вважає, що відроджує регіон у Верховній Раді України. Дарма, що уся його робота обмежується вітаннями у місцевих засобах масової інформації, подарунками, а ще зустрічами з керівництвом району де-небудь подалі від громадськості.
  Не краще показали себе і депутати обласної ради від міста і району. Добитись безперебійного енергопостачання жителів регіону, для яких ХмАЕС знаходиться ближче 30 км, відновлення оплати 50% від тарифу за спожиту електрику, вирішення питання про опалення житлового масиву заводу ЗБК для них є нездоланною проблемою.
  Дехто визнає за досягнення початок роботи міської лазні. Те, що для інших міст було б ганьбою (5 років без лазні), у Славуті визнається за досягнення. Хоч згідно з Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" забезпечення відповідних санітарних норм є службовим обов’язком місцевих керівників.
  Ну й нарешті, немає чим похвалитись районній і міській радам. Маючи чималі можливості, вони так і не змогли поліпшити ситуацію з виплатою пенсій та зарплати працівникам бюджетної сфери. Більш того, пропозиції, що надходили до цих органів представницької влади, так і залишались пропозиціями. Так і бюджет на 2000-й рік сплановано за тим же принципом, що й у нинішньому. Через це очікувати своєчасної виплати заробленого нема ніяких підстав. І винен у цьому не Президент чи незалежність України.

   ПРОПОЗИЦІЇ: ПОДАТКОВА І ПІДПРИЄМЦІ

  Мета одна - наповнити бюджет. Ось лише шляхи різні. Розміри податків - це те, від чого залежить чи буде з чого платити пенсії, інші соціальні виплати, зароблену платню працівникам медицини, освіти, культури. Пропонуємо порівняти те, що перебуває у стані вирішення. 28 грудня депутати міської ради мають вирішити, що буде.

Види послуг
Пропозиції
Податкова Підприємці
1. Транспортні послуги
легкові авто
60
30
мікроавтобуси
150
50
вантажні автомобілі
200
60
2. Технічне обслуговування і ремонт автомобіпів
- ремонт кузовів, фарбування, ремонт двигунів
160
80
- дрібний ремонт і шиномонтаж
140
50
3. Ремонт годинників
60
30
4. Відеозапис, прокат відеокасет, аудіокасет
60
40
5. Фогографування
100
40
6. Музичне обслуговування
60
40
7. Послуги перукарень:
- жіночі
120
60
- чоловічі
100
40
8. Ремонт телерадіоапаратури
100
50
9. Ремонт побутової техніки
100
40
10. Відеозйомка обрядів та урочистих подій
50
30
11. Будівництво, ремонт обладнання, благоустрій житлових будинків
60
30
12. Виготовлення в’язаних виробів
50
25
13. Виготовлення столярних виробів
200
40
14. Виготовлення виробів для траурних обрядів
-
40
15. Виготовлення пам’ятників
160
40
16. Надання медичних послуг
120
30
19. Пошиття одягу
80
40
20. Операції з металобрухтом
200
50
21. Ремонт та виготовлення металовиробів
80
40
22. Ремонт та виготовлення ювелірних виробів
200
150
23. Торгово-закупівельна діяльність
- магазин до 20 кв.м;
- магазин від 20 до 50 кв.м;
- більше 50 кв.м,
- кіоски

130
-
200
120

60
80
100
50
24. Підприємства громадського харчування:
- їдальні від 20 до 50 кв.м;
- більше 50 кв.м;
- кафе, бари, ресторани, площа зали від 20 до 50 кв.м:

-
-
-

50
60
100


  НАСПРАВДІ

  1992 рік. Патріарх РПЦ Алексій ІІ "іже с нім" обіцяють не пізніше 1995 року провести Помісний Собор Руської Православної Церкви, де буде розглянуте питання про звернення Помісного Собору Української Православної Церкви 1-3 листопада 1991 року. В ньому Помісний Собор УПЦ наполягав надати їй автокефалію. Це було обіцяно у квітні 1992 на Архиєрейському Соборі.
  Даючи обіцянку, Патріарх Алексій сподівався, що до 1995 року з питанням автокефалії УПЦ та незалежністю України буде покінчено. Однак і у 1999 р. розвалу Київського Патріархату не відбулося. Тоді з’явилась нова дата - на честь 2000-ліття Різдва Христового Помісний Собор буде обов’язково. Отже, виникло питання. Якщо збереться Помісний Собор, то згідно з рішенням Архиєрейського Собору від квітня 1992 року, він має розглядати питання гро автокефалію УПЦ Московського Патріархату. Надання автокефалії означає чисельне зменшення РПЦ майже вдвічі і втрату керівної ролі у світовому Православ’ї.
  Відмова від надання автокефалії штовхне її прихильників в УПЦ МП (це підтвердило те, що Помісний Собор УПЦ МП, проведений у грудні 1933 р., Москвою не визнаний), до об’єднання з Київським Патріархатом.
  На останній сесії Священного Синоду РПЦ, яка відбулась у липні ц.р., було прийняте рішення - замість ювілейного Помісного провести... ювілейний Архієрейський Собор. В рішенні Синоду РПЦ є позитивний момент, який дає надію на подолання розколу в Українському Православ’ї. Адже якщо Московська Патріархія заряди того, щоб не розглядати питання автокефалії УПЦ МП, пожертвувала власним ювілейним Помісним Собором, значить, є серед єпископатуу вірних УПЦ патріоти і прихильники автокефалії, яких бояться р Москві. РПЦ пожертвувала не лише Помісним Собором, а й минулорічним 550-річчям своєї автокефалії. Недоречно згадувати про самопроголошену і 141 рік не визнану автокефалію, коли йде справжня війна з автокефалією своєї Матері-Церкви Руси-України. Щедро роздаючи заборони і анафеми, російське "священноначаліе" тим самим не зменшує прагнення до атокефалії серед вірних і духовенства УПЦ МП, а лише заганяє ці прагнення у підпілля. З підпільним рухом боротися набагато важче.
  В РПЦ не розуміли і не розуміють, що для автокефалії Української Православної Церкви є об’єктивні причини. Вона виходить з потреб життя самої Церкви, а не придумана "националистами и самостийныками". Ось чому Москва бореться з симптомами автокефального руху, застосовуючи методи "тащить и не пущать". Це ніяк не впливає на потребу Української Православної Церкви у автокефалії.
  Нині Московська Патріархія ще в змозі залякувати своїх підлеглих, хоч багатьом парафіяльним священикам Київського Патріархату відома ситуація, коли у приватних розмовах сусід-священик УПЦ МП на питання: "Чому не йдете до Київського патріархату?", виповідає: "Та якби всі, а то ж самому страшно". З цього приводу доречні слова Патріарха Філарета: "Хай приходять до мене, і я навчу їх, як не боятись". Москва знову хоче пошити українців в дурні, обіцяючи надати автокефалію. Чи вдасться цей обман, залежить від самих українців.

  СХОЖІ ПЕРСПЕКТИВИ

  Голландська компанія DELTA LIOYD прийняла рішення відкликати кошти, вкладені у компанію СЕZ - чеських будіветлників атомної станції Темелін. Як повідомила Всесвітня Служба інформації з Енергетики (WISЕ), після переговорів представників голландських інвесторів і групи екологічних активістів з Чехії та Голландії DELTA LIOYD прийняла рішення "про відповідальність перед суспільством". Це не перше досягнення екологів у боротьбі з інвестуванням будівництва станції Темелін - кілька років тому американський ЕХІМ банк тож відмінив своє рішення про інвестування коштів на цю АЕС.
  Починаючи з 1983 р., СЕZ будує АЕС Темелін, приблизно за 100 км на південь від Праги. Останнє десятиліття відзначене масовими протестами населення проти цього будівництва, однак СЕZ вважала, що необхідно виправдати витрачені кошти і добудувати станцію, У 1993 р. до будівництва була залучена американська компанія Westinghous. Таким чином чеські будівники намагались переконати Захід, шо безпека АЕС буде на достатньому рівні. Однак залучення компанії США збільшило вартість проекту на 500 мільйонів доларів. До того ж серед міжнародних експертів немає згоди щодо того чи дійсно підвищилась безпека після приєднання до і проекту Westinghous. Будівництво АЕС . Темелін мало завершитись приблизно 5 років тому, однак і на цей час об’єкт не став до ладу. Компанія СЕZ повинна була почати повертати відсотки по кредитах, отриманих на будівництво АЕС, ще 2 роки тому, однак про прибутки від цього проекту схоже, час забути.
  Ситуація з добудовою ХмАЕС-2 теж приблизно така. Рівень безпеки намагаються підвищити з тою ж Westinghous. Європейський банк реконструкції та розвитку коштів на добудову не надає. Йде спроба витиснути гроші на добудову з власною населення. Адже замість 50% жителі територій (30 км від об’єктів атомної енергетики), платять за спожиту енергію 70%. Це, аби мати собі ще більший клопіт. Зробимо усе, аби права людини не потурались чиновництвом, нехай і державного рівня.