Минув місяць після Дня Незалежності. Знову в місті свято - річниця заснування. Однак якщо повернутись до попереднього, варто дещо пригадати. 14 серпня громадсько-політичним об’єднанням «Демократична Славутчина» до міськвиконкому було направлене звернення про стан догляду пам’ятних місць на території міста. Однак те, що побачили представники об’єднання 24 серпня, засвідчило - міська виконавча влада не збиралась щось змінювати. Пам’ятник загиблим радянським військовополоненим, який, до речі, не має і досі дошки з написом, не міг захиститись від наслідків відвідин кіз ти уламків цементного розчину, що залишили після себе ремонтники. Біля пам’ятника розстріляним євреям людська рука теж не бралась до прибирання. Повністю забутими виявились і пам’ятники загиблим від голодомору 33-го року та в часи сталінських репресій, славутчанам, загиблим у війні Радянського Союзу в Афганістані. Тут для впорядкування довелось залучити солдат з військового шпиталю, що розташований поруч безпосередньо перед покладенням квітів. Однак це далеко не все що відбулось за святкові дні. Ще напередодні, 21 серпня, пройшли урочисті збори, присвячені Дню Незалежності Представники громадських організацій за тиждень до цього отримали пропозицію щодо виступу на урочистостях. Однак, перед самим початком виявилось, що офіційна частина скорочується і замість виступів будуть привітання. Вітати будуть міський голова, командир бригади і депутат міської ради Так представник громадсько-політичного об’єднання «Демократична Славутчина» отримав пропозицію від секретаря міської ради Б.Семенюка привітати зібрання від імені депутатів міської ради. Окрім цього, до Дня Незалежності вулиця Радянська була прикрашена і червоними прапорцями. За словами того ж таки секретаря міської ради, «Це комбінат комунальних підприємств їх вивісив.» Цікаво - хто ж керує діями комунальників? До речі, про керування. 23 серпня, поблизу спорткомплексу «Здоров’я» проходила розважальна програма - до Дня Незалежності. У Києві - на Європейській площі та на Майдані Незалежності теж проходили музичні програми. Ось тільки в столиці велись ці заходи державною мовою і там не жартували із словами національного гімну України. Відділ культури міськвиконкому нічого не помітив. А ось міський голова не забезпечив поїздку делегації славутського Товариства політв’язнів та репресованих 24 серпня до обласного центру - на відкриття пам’ятника хмельничанам, що в роки правління компартії в СРСР зазнали переслідувань за сумнозвісною 58 статтею. Отже, виявилось, що окрім пам’ятників біля приміщення по Радянській, 7, ні міський голова, ні його оточення інших не визнає Якщо ж додати усе вище перераховане, то характерне І ставлення до незалежності України. Шановні славутчани! Сподіваємось, що в День нашого міста ви згадаєте усіх земляків, що в різні часи жили в ньому Зі святом і хай вам щастить!
Володимир СКОМОРОХА, співголова громадсько-політичного об’єднання «Демократична Славутчина»
ЗВЕРНЕННЯ
до депутатів міської, районної, обласної рад, депутата Верховної Ради України по в/о 193, міського голови, голови райдержадміністрації, керівників громадських організацій, осередків політичних партій, зареєстрованих в місті та районі. Наше звернення викликане продовженням проблеми з погашенням заборгованості по виплаті пенсій, інших видів соціальної допомоги, заробітної плати працівникам бюджетної сфери, фінансування освіти, культури та медичного обслуговування в місті та районі. Вважаємо, що і на цей час не використовується можливість поліпшення умов економічного господарювання в регіоні Перш за все шляхом створення вільної економічної зони, з метою зменшення тиску податкового тягаря Це дасть можливість кожному суб’єкту господарювання почати працювати за рівних можливостей і за сприятливих умов Адже чекати зниження податків на загальнодержавному рівні, на наш погляд, марно. Ми пропонуємо - провести 1 листопада ц.р. спільну зустріч виконавчої та представницької гілок влади міста та району, представників громадськості, для обговорення ще й декількох інших проблем, що серйозно впливають на життя славутчан. Це - припинення вимкнень електроенергії у осінньо-зимовий період в місті та районі, а також відновлення тарифу за спожиту електроенергію жителям 30-кілометровоі зони ХАЕС (50%), замість нинішніх 70. Ще одним питанням зустрічі буде - вирішення соціальних проблем жителів міста та району за рахунок отримання міським та районним бюджетами надходжень від роботи ХАЕС. Невиплачені пенсії, зарплата вчителям і лікарям - ось що таке сьогодні невикористані можливості, які надані Конституцією України та законом «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» Ось чому добудова енергоблоку 2 ХАЕС без врахування інтересів жителів регіону - недопустима.
Від організації Конгресу Українських Націоналістів - ІгорТомків Народного Руху України - В’ячеслав Онищенко Спілки офіцерів України - Володимир Скомороха Асоціації підприємців - Василь Гапонюк Товариства політв’язнів та репресованих - Леонід Отовчиць Спілки інвалідів Чорнобилю - Михайло Гордєєв Ветеранів ОУН-УПА - Іван Зеленюк
ЗГАДАЙМО ГЕРОЇВ УКРАЇНИ
Вони воювали з фашистами і більшовиками. Майже півстоліття комуністична пропаганда дискредитувала перед світом Українську Повстанську Армію, її героїв - і мертвих, і живих, приписуючи їм співробітництво з фашистами. В свою чергу ідеологи тодішньої Німеччини називали повстанський рух України не інакше, як більшовицька інтрига. Отже, кісткою в горлі була УПА як Гітлерові, так і Сталіну. УПА, створена в День Покрови, стала заступницею українського народу, як і Козацьке військо. Як і козаки, повстанці захищали народ, що був кинутий напризволяще більшовиками. В усякому разі, з областей, де активно УПА діяла проти німців, їм не вдалося вивозити людей до Німеччини. Народившись на Поліссі, в розпал найстрахітливішої війни, в якій схопились два хижаки - брунатний і червоний, Українська Повстанська Армія опиралась лише на патріотично налаштоване населення областей, де вона діяла. Нескорена духом УПА воювала на два фронти. Наближається 56-та річниця створення армії, що воювала, не маючи держави. Хотілось би, щоб учасники Руху Опору, які проживають в місті та районі, були згадані. Слава Україні!
Іван ЗЕЛЕНЮК, ветеран ОУН-УПА
МАЄМО ТЕ, ЩО МАЄМО
Свобода слова. Яка можливість отримати інформацію чи поширити її в місцевих засобах масової інформації, відповідно Конституції України? Для прикладу - міськрайонна газета «Трудівник Полісся». Читачі так і не дізнались з неї, як проходило на IV сесії міської ради (17 липня) обговорення створення, а також складу тимчасової контрольної депутатської комісії. Не потрапила на шпальти газети і інформація про створення двох депутатських груп, як і пропозиції депутатів стосовно прийняття Статуту територіальної громади. Нагадаю, що відповідно до ст.23 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», відводиться не більше 20 відсотків газетної площі кожного номера, зокрема на виступи депутатів. А ось ст.2 вищезгаданого закону роз’яснює порядок викладення офіційних документів ради.При цьому розривів чи змішування змісту офіційної інформації, що оприлюднюється, не допускається. Як приклад протилежного змісту - викладення рішень III сесії (28 травня) про обмеження роботи кафе та барів в зоні відпочинку міста (пляж) та положення про тимчасову контрольну комісію (IV сесія). Вистачає необ’єктивності і у висвітленні інших подій. - шляхи вирішення проблеми фінансування медичного обслуговування в місті та районі не отримали стільки місця, скільки виступи головного лікаря центральної районної лікарні, здебільшого з оцінкою тих, хто, на його думку, заважає працювати. Як, до речі, і виступи на захист цієї посадової особи, зроблені його ж таки підлеглими, - 5 серпня прем’єр-міністр України В Пустовойтенко зібрав у Києві найбільших боржників до бюджету, Пенсійного та Чорнобильського фондів. Від міста - керівників комбінату «Будфарфор», заводу залізобетонних конструкцій, відкритого акціонерного товариства «Силікат». Однак в газеті ні слова про причини їх від’їзду до столиці Більш того, 8 серпня з’являються публікації саме про ці три підприємства і знову нічого про усі події об’єктивно. Все це підтверджує висновки наших попередніх звернень - затримки публікацій протягом 1996-97рр. місцевих організацій Конгресу Українських Націоналістів, Народного Руху України, Спілки інвалідів Чорнобилю, Асоціації підприємців, мінімум на 1,5-2 місяці, не випадковість. Сюди слід додати і недопущення до друку матеріалу Спілки офіцерів України (квітень 1997р.) Численні правки є звичайним явищем. Отже, поширити будь-яку інформацію через газету «Трудівник Полісся» немає гарантії. Це всупереч ст.34 Конституції України та ст.2 закону «Про друковані засоби масової інформації.» До того ж, не дивлячись на ст.15 Конституції України, цензура в цій газеті практично існує - під виглядом турботи про краще сприйняття читачами, робиться редакторська правка матеріалів. Є й інше. Лист-звернення громадсько-політичного об’єднання «Демократична Славутчина» директору комбінату «Будфарфор» М.І. Виросткову про припинення збирання коштів (на відновлення пам’ятника Леніну) на підприємстві, в умовах, коли працюючим не виплачується заробітна плата, редактор В.О.Мальчук взагалі повернула (16 травня ц р.). Ось тепер, шановні славутчани і поміркуйте - чи маєте ви можливість висловити власну думку публічно аби вас почули.
Володимир СКОМОРОХА, депутат міської ради
ГРОМАДСЬКІСТЬ І ВЛАДА
В період побудови демократичного суспільства в Україні велике значення має швидкість Зростання ролі громадськості на формування соціальної, економічної політики, відродження духовності і національної культури. За часів правління Компартії в Україні, ця політична структура підмінила собою усі державні функції. Отож і ніякого впливу громадськості на життя не було Ні профспілки, що були лише «школою комунізму», ні будь-які творчі спілки нічого не вирішували. Так у людей зникла потреба звертатись до них за допомогою. В період перерозподілу влади і майна мок кланами «колишніх», що ми бачимо зараз, довіра до влади практично впала до нуля. Як же захистити власні права? Досвід країн із сталою демократією показує наступне. Державна політика формується саме за активної участі громадськості. Саме громадяни через створені ними ж організації впливають на дії мерів, урядів, президентів та парламентарів. Створюються такі організації на різних рівнях - місто, область, країна. В нашому місті та районі маємо подібний приклад практично Це - громадсько-політичне об’єднання «Демократичнав Славутчина» Нагадаю, що в ній об’єднані КУН, РУХ, СОУ, Асоціація підприємців, Товариство політв’язнів та репресованих, Спілка інвалідів Чорнобилю, ветерани ОУН-УПА. Єднають їх не лише схожі ідеологічні принципи державності України, а й спільні погляди на формування соціально-економічної політики регіону відродження духовності та культури в ньому проблеми молоді, екології дотримання прав людини. Ось чому вихід - саме в роботі по захисту власних інтересів подібних об’єднань громадськості. Активна діяльність їх допоможе здолати інертність чиновників, як у виконавчій, так і у судовій гілках влади Допоможе вплинути на роботу правоохоронних органів, що далеко не завжди виправдовують свою назву Однак все це - за активності самих громадян. Саме по собі нічого не зміниться.
Василь ГАПОНЮК, Асоціація підприємців міста та району
РЕАБІЛІТОВАНІ. ЧИ ПОВНІСТЮ?
Багато років населення України лихоманило від репресій цілих націй Депортація поляків у Донбас в 1935 році, ще через рік - до Казахстану. В 44-му кримські татари покарані Великим Вождем висилкою до Середньої Азії. Сумнозвісна операція «Вісла» 1947 року з примусовим переселенням українців з Польщі до України. Висилка і розселення «ненадійних українців» Західної України до Сибіру в 1950-53рр. Минув час, однак ні в Радянському Союзі, ні зараз в Україні, питанням повернення висланих людей на державному рівні ніхто не займався і не займається. Поки що все відбувається на рівні власних можливостей самих людей. Про повернення вартості майна ніхто і не говорить. Лише кримським татарам, завдяки об’єднанню зусиль, деякою мірою вдалося досягти результату. Влада, хоч здебільшого ще на словах, однак змушена займатись проблемою повернення цього народу. В поточному році в бюджеті передбачено використати 5 мільйонів на допомогу тим, хто вже повернувся. А ось репресовані українці та поляки мовчать Не відстоюють свої права, задовільнились тим, що за відібране лише мізерну частку повернуто. Пропоную для розробки питання відшкодування збитків, завданих депортацією: 1. Створити незалежну комісію. 2. Для фінансування роботи створити спеціальний фонд. Метою комісії мас стати рівне ставлення держави до усіх націй, що піддались в свій час репресіям. Компенсації мають отримати усі. Подальші пропозиції пропоную надсилати за адресою: м Славута, вул.Горького, 42
Леонід ОТОВЧИЦЬ, Товариство політв’язнів та репресованих.
ЗОНА ТЕМРЯВИ
Так, саме вона створена в місті створена штучно, і що саме цікаве - ніяких рішень стосовно її ліквідації не приймається. Згадаймо, як весною представники прокуратури та міліції переконували депутатів міської ради, що єдиний шлях побороти злочинність - це обмежити час роботи кафе та барів в районі пляжу. А ось в даному випадку - ніяких пропозицій. Не турбує і міського голову те, що вулиці міста без освітлення, хіба що за винятком Радянської. Інакше як пояснити, що вулиця Мануїльського, яка веде до залізничного вокзалу, практично без освітлення. Додайте сюди відсутність троіуарів, наявність великих калюж після дощу та страшенну куряву, коли його немає, а ще яскраве осліплення зустрічним автотранспортом, і ви отримаєте набір «зручностей» від місцевих можновладців. Однак не одна ця вулиця «нагороджена» темрявою. Звернемо у провулок Леніна. Там ситуація аналогічна. Продовжимо спостереження далі - і тепер вже вулиця Леніна, на відрізку від адмінкорпусу «Промжитлобуду» і майже до школи 4, теж без освітлення. Ще одним дарунком для городян від міської влади є стан доріг, по яких так «зручно» ходити в темну пору доби, та й їздити також. Той ремонт, що ведеться, знову таки на вулицях Радянській та Леніна, знову виконується без урахування відводу води з поверхні асфальту. Це означає, що з весни наступного року потрібно буде все починати з початку. Микола Гоголь майже півтора століття тому писав, що в Росії найбільш дошкуляють дороги і дурні. І хоч ми тепер живемо не в Російській імперії, однак цікаво, що сказав би класик, дивлячись на ситуацію в Славуті.
Володимир СКОМОРОХА, голова депутатської групи «Демократична Славутчина»
Місто
"Край"