Google




Мiсто Старокостянтинiв




1165

каталог сайтів





УПЦ Київського Патрiархату


"Перлинка":   10 років Лісова пісня Фотогалерея "Перлинка" в музеї Нетішина Перлинка-2013 Етногостини-2015 Етногостини-2015 Етногостини-2016

ПЕРЛИНКА

  ...Озеро Святе загубилося неподалік від села Варварівки. Воно на Славутчині - справжня природна перлина. За кілька кілометрів від озера є село Голики. Його жителі розповіли таку легенду:
   «Було це давно. На місці озера стояло дуже гарне село. Воно було найбагатше з усіх навколишніх сіл. Якогось дня пішла одна бідна вдовиця до людей вогню просити. Не минала жодної хати, і всюди їй відказували. Тоді вдова накликала на людей кару. І всі хати разом з людьми пішли під воду. Ой багацько людей тоді погібло! Люди обминали те прокляте місце. Але йшов час... І одного разу знайшлись - таки сміливці, які не побоялись піти і подивитись на озеро. А яке ж воно було гарне! Чисте й прозоре, як сльоза! Отоді й рішили його висвятити. Того й називається озеро Святим».
   Саме тут, у краю Голубих озер, п’ять років тому народився дитячий фольклорний гурт «Перлинка».
  
   Розповідає художній керівник гурту Майя Іванівна Сайпель:
  
   Історія створення гурту така. Одного разу мене запросили на урок народознавства в четвертий клас славутської середньої школи N6 розповісти про обряди зимового циклу і виконати декілька колядок. Діти із задоволенням слухали пісні та задавали багато питань.
   Саме ця зустріч була поштовхом для створення дитячого фольклорного ансамблю. Я зрозуміла, що дітям потрібна народна пісня, вони не байдужі до народного мистецтва. Я почала детально вивчати діяльність дитячих фольклорних колективів: відвідувати концерти, репетиції. Прикладом цікавої змістовної роботи з дітьми став дитячий фольклорний гурт «Веснянка» при рівненському палаці дітей та молоді, де я проходила виробничу практику.
   Первинний склад ансамблю налічував всього вісім дітей. За п’ять років існування гурт значно розширився. Нині в ньому займаються близько сорока дівчаток та хлопчиків віком від 6 до 16 років.
   Колектив неодноразово брав участь у міських, районних та обласних концертах. Взимку 1998 року на дитячому фольклорному фестивалі «Щедрий вечір усім нам» в м.Хмельницькому «Перлинка» стала володарем Гран-прі, влітку 1999 року в рамках обласного конкурсу художнього аматорства - переможцями в номінації «Фольклор». Восени того ж року колектив отримав звання «зразковий», а через місяць, 23 листопада, став переможцем Всеукраїнського огляду народної творчості на Хмельниччині.

   У вересні 2000 року перлинківці були запрошені на Міжнародний гуцульський фольклорний фестиваль «Коломийка-2000» (м.Коломия), де стали дипломантами ІІІ ступеню. В серпні 2001 року на ІІІ Міжнародному фестивалі традиційної народної культури «Древлянські джерела» (м.Рівне) «Перлинка» отримала звання лауреата.
   Впродовж трьох років фольклорним гуртом здійснено одинадцять експедицій, матеріали яких зафіксовано на
  аудіо- та відео плівках і зберігаються у фондах КСЦ.
   Колектив має костюми: зібрані в фольклорних експедиціях Славутського району і виготовлені за зразками оригінальних костюмів з Волині.
   Матеріально-технічна база колективу дозволяє виконання на високому рівні навчально-виховних планів та творчих завдань.
   Репертуар фольклорного ансамблю «Перлинка» - об’ємна музична палітра, як складається з творів, різних за жанром і характером. Основу репертуару складають календарно-обрядові пісні (колядки, щедрівки, веснянки, купальські, жнивні), позакалендарні твори, родинно-побутова лірика, волинські побутові танці, а також твори усного народного фольклору, записані у фольклорних експедиціях.
   Кожна програма дитячого гурту - це театралізоване дійство, композиційне грамотно побудоване.
   Переважна більшість репертуару гурту виконується «акапелла». Але коли потрібно використовується акомпонемент. Незмінним керівником оркестрової групи, яка складається з баяну, скрипок, бубона, є Олександр Анатолійович Бондарчук.
   Для підтримання якісного рівня «Перлинки» та забезпечення умов для творчого зростання з урахуванням вікових особливостей учасників поділено на такі групи: молодша, старша. Кожна група займається два рази на тиждень, тривалість занять складає дві години.

   Щодо відпочинку, то тут теж склалися свої традиції. Щовесни на другий або на третій день Великодня і Першого травня «Перлинка» відпочиває в лісі. Влітку на велосипедах їздимо на Голубі озера. На відпочинку такого типу стають у пригоді вивчені на репетиціях пісні та ігри.
   Кожного року на Андрія дівчата гадають, хлопці кусають калиту. І, звичайно, це свято не обходиться без вареників.
   Хоч свято св.Валентина (14 лютого) і не є давнім народним, ми відзначаємо і його. Діти, як мені здається, найбільше чекають саме цього свята. Адже у багатьох вже з’являються симпатії, проявити які на вечорах такого типу набагато легше.
   Ансамбль працює на базі культурно-спортивного центру закритого акціонерного товариства «Об’єднання «Прогрес». Цеб агатогалузеве підприємство, основу діяльності якого складає промислове та житлове будівництво; у харчову галузь входять міні молоко- та хлібзаводи; торгівлю представляє мережа магазинів у містах Славута, Нетішин та Шепетівка, акціонерне товариство займається перевезенням вантажів в межах України та за кордон.
   А очолює акціонерне товариство прекрасний керівник і організатор, чудова людина - генеральний директор Артур Давидович Фрідман, який є справжнім меценатом підтримки національної культури і спорту.
   Артур Давидович є співзасновником телерадіокомпанії «Контакт-Славута», в культурно-спортивному центрі «Об’єднання «Прогрес» при його всебічній підтримці (моральній і фінансовій), як генерального директора, працюють спортивні секції та клуби. Артур Давидович є ініціатором проведення спортивних змагань у місті, ним започатковано футбольний турнір «Меморіал» в память спортсменів, які пішли з життя.
   Але улюбленим його дитям є зразковий дитячий фольклорний гурт «Перлинка», тому діти і називають Артура Давидовича «хрещеним татом» або просто «дядя Фрідман».
   Культурно-спортивний центр - це розкішна велика будівля з різноманітними залами і методичними кабінетами. Тому матеріально-технічна база «Перлинки» не належить до найбідніших. Це два кабінети: для індивідуальних та групових занять. Крім того у класі, де проводяться уроки з традиційного сольного співу створено міні-музей, в якому зберігається цілий ряд побутово-ужиткових речей, зібраних у фольклорних експедиціях.
   За час існування колектив дав близько трьохсот концертів. Діти виступають в сільських клубах, підприємствах, житлово-експлуатаційних конторах, будинках інвалідів, на будівельних майданчиках; особливо їх люблять у військовому госпіталі місцевого гарнізону.
   У великі релігійні свята «Перлинка» бере участь у церковних богослужіннях.
   Однією з провідних рис діяльності будь-якого аматорського колективу є його організаційна структура.
   Основою такої структури в «Перлинці» є добровільність. Суворої регламентації функцій, яка характерна для професійного мистецтва в художньому аматорстві немає. Відомо, що в умовах аматорської діяльності учасники колективів завжди вільні у виборі характеру і виду свого дозвілля. Тому об’єднання любителів співу і народної творчості в колектив на добровільних засадах потребує від керівників особливих вмінь і підходів: як розрекламувати колектив, як правильно ненав’язливе загітувати дітей і т.д.
   Як правило, в дитячі колективи багатьох учасників приводять старші (бабусі, дідусі, батьки) і тому вони вже мають якусь уяву про вид діяльності того чи іншого колективу. В «Перлинці» вже склалася традиція: старші діти приводять на заняття своїх менших братиків і сестричок. Так у колективі займаються Юля і Денис Макарови, Оксана і Ольга Музичук, Тетяна і Марина Шафранські, Олексій та Павло Піжики, Марічка Матвійчук і Миколка Фейєр, Антон і Олена Ульянкови, Юля і Андрійко Дідич, Ганна і Настя Ситінські.
   Процес адаптації, «входження» в нову для дитини атмосферу - невід’ємна умова будь-якого колективу.
   З новою дитиною перед знайомством з ансамблем проводиться індивідуальна розмову, щоб перевірити її творчі здібності, пізнати психологічні особливості. Але це ще не все. Новенький повинен відвідати мінімум п’ять занять, і лише тоді його зараховано в підготовчу групу. При цьому він проголошує клятву на вірність колективу. Це перша традиція «Перлинки», з якою знайомиться учасник.
   Другою традицією є переведення перлинківця з підготовчої в основну групу (концертний склад). Позаймавшись в ансамблі півроку, кандидат здає академконцерт: спеціальний конкурс. Журі ставить не оцінки, а «плюс» або «мінус». Того, хто отримує більше «плюсів», переводять у концертний склад. Та частина кандидатів, яка набрала менше плюсів, залишається в підготовчій групі ще на півроку.
   ***
   Невичерпна криниця народних щедрот. Чим більше з неї п’ють, тим вона прозоріша і студеніша. І не вдивовижу, що кожен самобутній справді натхненний талант живиться соками рідного мистецтва. В цих життєдайних струменях гартується і живе зразковий дитячий фольклорний гурт «Перлинка», який з дитячою завзятістю береться за будь-яку справу, дбайливим садівником невтомно ходить по тому неозорому саду народної пісні, зачаровано задивляється в її неземну красу, любовно плекає її. І в цьому перлинківці вбачають суть свого життя. Нехай же воно у них буде довгим і щасливим.