Місто
Район
ТП "Край"
Дослідження
Візитка міста та району
Бібліографія
Проект "джерела"
Презентація
Голодомор 32-33
ОУН на Славутчині
Джерела з історії
Геральдика
Карти
Нетішин
Нетішинський музей
Села району
Пам'ятки Славутчини
Статті про місто і район
"Сангушківські читання"
Славута військова
Авторська сторінка
Історія міста в фото
Малюнки Н.Орди
Славутчани
Храми
Школи
Українська Повстанча
Ліси
Преса про місто
Політика
Мистецтво
Лінія фронту
Новини
Гостьова книга
Online-Бібліотека

ПОШУК
Для пошуку потрібно
використовувати
не більше одного слова
або його частини







Google




Мiсто Старокостянтинiв




1165

каталог сайтів





УПЦ Київського Патрiархату


Села району:   Вступ Родовід Бачманівка Берездів Бесідки Великий Правутин Ганнопіль Гориця Жуків Клепачі Красностав Кривин Крупець Крупеччани Кутки Мощанівка Мухарів Печиводи Піддубці Селичів Стригани Ташки Улашанівка Хвощівка Знищені вогнем і мечем Відродження можливе лише там, де шанують могили

Знищені вогнем і мечем

   На березі швидкоплинної Горині, у червоних славутських борах причаїлося невеличке село Ташки. Колись воно було більшим за містечко Славутин (нині м.Славута), у якому на початку Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького нараховувалося всього 90 димів, а у Ташках ще 1629 року вже було 120 осель. Та вже 1653 року в селі залишилося 4 дворища, а в сусідньому містечку їх зосталося 6.
   Пояснення причин такого різкого зменшення числа димів у Ташках і Славуті знаходимо у листі київського воєводи Адама Киселя до канцлера Ю.Оссолінського, датованому 12-м червня 1649 року. Уривок з цього листа в перекладі з польської мови пропонуємо увазі читачів.
   "Сам Хмельницький біля Маслового Ставу, під Білою Церквою, стоїть з військами своїми і з ордою. А тим часом по торішньому, маючи собі полковників із запорозьких козаків, плебес....куштує з військом нашим щастя і відправляє прелюдію ( тобто українське населення на чолі з козацькими полковниками вступає у сутички з польськими військами - авт.). Вже тут було кілька зіткнень. Перше - Суходольського у Ташках, і там їх кількасот убив, тому що містечко висікли. Потім той же Суходольський йшов до Шульжепиці (нині с.Сульжин, що на Ізяславщині - авт.), де 1650 р. було згромаджено покозаченого гультяйства, і там щасливо звів битву і, табір проламавши, з кільканадцятьма хоругвами розгромив їх, де дві або три тисячі, гармат узяв, кілька тисяч коней живцем набрав".
   Цей фрагмент листа виразно показує ставлення православного сенатора Адама Киселя до народного повстання. Панівна верства гнобленої нації дуже легко зраджує інтереси своєї нації заради власних привілеїв, що їх надає гнобитель. На жаль, це правда, що і Ярема Вишневецький, і Домінік Заславський, як і Адам Кисіль, були українцями.
   На лівому березі Горині навпроти Ташок є декілька курганів. Чи не козацькі то могили, що залишилися з тих буремних часів, коли шляхта намагалася вогнем і мечем упокорити волелюбний український народ?
  
   В.Бендюг
  
   Трудівник Полісся.- 10 серпня 2000.- N32

  Коментар

   Від В.Г.Берковського.
  
   Дозволимо собі не погодитися зі статтею шановного В.Бендюга на рахунок більших розмірів села Ташки на початку XVII ст. від містечка Славута. На жаль, автор статті не був знайомий із привілеєм на осадження міста Славутина, де чітко вказується кількість димів у містечку - 353. Однак досить ймовірним є те, що на 1629 рік у містечку Славутин було менше димів ніж у Ташках. Та це пов'язане з татарськими нападами, а не з розмірами містечка.