Мiсто Славута

   На березі швидкоплинної Горині, у червоних славутських борах причаїлося невеличке село Ташки. Колись воно було більшим за містечко Славутин (нині м.Славута), у якому на початку Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького нараховувалося всього 90 димів, а у Ташках ще 1629 року вже було 120 осель. Та вже 1653 року в селі залишилося 4 дворища, а в сусідньому містечку їх зосталося 6.
   Пояснення причин такого різкого зменшення числа димів у Ташках і Славуті знаходимо у листі київського воєводи Адама Киселя до канцлера Ю.Оссолінського, датованому 12-м червня 1649 року. Уривок з цього листа в перекладі з польської мови пропонуємо увазі читачів.
   "Сам Хмельницький біля Маслового Ставу, під Білою Церквою, стоїть з військами своїми і з ордою. А тим часом по торішньому, маючи собі полковників із запорозьких козаків, плебес....куштує з військом нашим щастя і відправляє прелюдію ( тобто українське населення на чолі з козацькими полковниками вступає у сутички з польськими військами - авт.). Вже тут було кілька зіткнень. Перше - Суходольського у Ташках, і там їх кількасот убив, тому що містечко висікли. Потім той же Суходольський йшов до Шульжепиці (нині с.Сульжин, що на Ізяславщині - авт.), де 1650 р. було згромаджено покозаченого гультяйства, і там щасливо звів битву і, табір проламавши, з кільканадцятьма хоругвами розгромив їх, де дві або три тисячі, гармат узяв, кілька тисяч коней живцем набрав".
   Цей фрагмент листа виразно показує ставлення православного сенатора Адама Киселя до народного повстання. Панівна верства гнобленої нації дуже легко зраджує інтереси своєї нації заради власних привілеїв, що їх надає гнобитель. На жаль, це правда, що і Ярема Вишневецький, і Домінік Заславський, як і Адам Кисіль, були українцями.
   На лівому березі Горині навпроти Ташок є декілька курганів. Чи не козацькі то могили, що залишилися з тих буремних часів, коли шляхта намагалася вогнем і мечем упокорити волелюбний український народ?

   В.Бендюг

   Трудівник Полісся.- 10 серпня 2000.- N32