Місто
Район
ТП "Край"
Дослідження
Візитка міста та району
Бібліографія
Проект "джерела"
Презентація
Голодомор 32-33
ОУН на Славутчині
Джерела з історії
Геральдика
Карти
Нетішин
Нетішинський музей
Села району
Пам'ятки Славутчини
Статті про місто і район
"Сангушківські читання"
Славута військова
Авторська сторінка
Історія міста в фото
Малюнки Н.Орди
Славутчани
Храми
Школи
Українська Повстанча
Ліси
Преса про місто
Політика
Мистецтво
Лінія фронту
Новини
Гостьова книга
Online-Бібліотека

ПОШУК
Для пошуку потрібно
використовувати
не більше одного слова
або його частини







Google




Мiсто Старокостянтинiв




1165

каталог сайтів





УПЦ Київського Патрiархату


Села району:   Вступ Родовід Бачманівка Берездів Бесідки Великий Правутин Ганнопіль Гориця Жуків Клепачі Красностав Кривин Крупець Крупеччани Кутки Мощанівка Мухарів Печиводи Піддубці Селичів Стригани Ташки Улашанівка Хвощівка Знищені вогнем і мечем Відродження можливе лише там, де шанують могили

Зникле село Мощанівка і буре вугілля біля Нетішина

  Коли ви, шановний читачу, подивитеся на теперішню карту Славутчини, то не знайдете на ній німецького села Мощанівки, що лежало колись між Новим Кривином та чеською колонією Дідова Гора.
  Нема тепер чехів у Дідогорі (вислані ще наприкінці 40-х), а від Мощанівки не лишилося й сліду. Відомо про неї зовсім не багато. Виникло село наприкінці ХІХ сторіччя, коли, по скасуванні 1861 року кріпаччини у Російській імперії, місцеві поміщики, шукаючи вигідних покупців на свої землі, почали продавати їх вихідцям з Австро-Угорщини – чехам, словакам, німцям-австрійцям. Тоді ж виникла чеська колонія Нижні або Чеські Головлі у тому ж районі. Певний час Нижні Головлі, Мощанівка та Дідова Гора входили до чеської національної Дідогорської сільради, бо у Мощанівці мешкали не лише німці, але й чехи. Досі існує старе чеське кладовище у Головлях, таке ж – у Дідовій Горі, а німецькі колоністи ховали своїх небіжчиків біля сусідньої Мощаниці (Рівненська обл.). Відомо також, що Мощанівка певний час у дореволюційний період називалася колонією Олендра або ж була поруч з нею (можливо, теперішнім Новим Кривином), а у довоєнний період (до ІІ світової) мала ще й німецьку назву Гринталь. Пам'ятна книжка дирекції народних училищ Волинської губернії, що вийшла друком у Житомирі 1911 року, подає такі відомості: "Іновірні початкові училища у німецьких колоніях (прийняті у відання Міністерства народної просвіти на основі Височайшого повеління 8 жовтня 1887 року) Сіянецької волості (поштова ст. с.Кривин): Мощанівське, відкрите 1875 року, перетворене 1875 року, розміщене у громадському будинку; на утримання відпускається від громади й приватних осіб 100 р. Учнів 27 хлопчиків та 26 дівчаток. Учитель – Фрідріх-Вільгельм Христ. Егерт. Утримання – 100 р. і 3 десятини землі."
  За народними переказами, зокрема мешканки Дідогори Ольги Лужкової, котра народилася й жила до війни у Мощанівці, німців із прикордонного села виселили ще у 30-ті роки, за винятком кількох родин, але й ті потім повтікали з відступаючими німецькими військами, бо боялися відповідальності за своє співробітництво з окупантами. За її ж спогадами, при відступі радянських військ 1941 року село було обстріляне радянським бронепоїздом, що стояв на станції Старий Кривин. Ця понад вісімдесятирічна жінка виразно пригадує, як напередодні війни радянські геологи, що шукали вугілля, базувалися у дворі її бабусі.
  Нещодавно мені пощастило віднайти у фондах Державного архіву Хмельницької області низку документів, що підтверджують спогади старожилів, а також карту 1938 року, на якій позначене це село. Що ж до бурого вугілля, то ситуація виглядає таким чином. 31 травня 1940 року заступник голови Кам'янець-Подільського виконкому облради Соловейчик звернувся у Геологоуправління, що розташовувалося у Києві на вулиці Чекістів,5, з таким листом:
  "У Кам'янець-Подільському облвиконкомі є дані про наявність покладів бурого вугілля у районах Орининському, Довжоцькому, Славутському та інших. Але, через відсутність в області фахівця, ми не можемо ці відомості уточнити.
  На підставі викладеного Облвиконком просить відрядити до нас одного фахівця для ознайомлення як з матеріалами, так і на місцях імовірних покладів бурого вугілля.
  Усі витрати за відрядження Вашої людини, а також витрати на його утримання, Облвиконком сплатить повністю."
  16 червня 1940 року той же Соловейчик направив листа голові виконкому Славутського району, у якому писав: "За наявними відомостями в Облплані на території села Цвітохи Вашого району 1929 року було проведено геологорозвідувальну роботу на буре вугілля. В результаті буре вугілля було виявлене у великій кількості.
  Зважаючи на те, що документи з цього питання відсутні, Виконавчий Комітет Обласної Ради депутатів трудящих зобов'язує Вас виїхати у село Цвітоху і знайти осіб, що працювали 1929 року з геологорозвідувальною партією та через них детально встановити дійсність виявлення бурого вугілля. Про усі зібрані відомості негайно повідомити Облплан."
  21 жовтня 1940 року начальник обласного управління місцевої паливної промисловості Бондаренко повідомив у Геологоуправління в Київ: "Обласне Управління Місцевої Паливної Промисловості повідомляє, що зразки бурого вугілля, що взяті геологом т.Поглазовим у с.Мощанівці, Дідогорської сільради, Славутського району, відправлені двома посилками 19 вересня ц.р. за квитанціями №№1422 та 1423 на адресу петрографічного кабінету Геологічного Управління УРСР.
  Просимо повідомити результати опрацювання вказаних зразків бурого вугілля."
  6 грудня 1940 року голова виконкому облради Ковбасюк направив листа Держплану УРСР (копія Геологічному управлінню УРСР): "У серпні місяці ц.р. геологом Геологічного Управління УРСР у селі Мощанівці, Славутського району, Кам'янець-Подільської області, проведені пошукові роботи на предмет виявлення бурого вугілля.
  В результаті виконаної роботи у вказаному селі, буре вугілля було виявлене на глибині до 6 метрів, товщина пласту 0,5 метра.
  При складанні проекту плану області на 1941 рік необхідна сума 100.000 карбованців на детальні геологорозвідувальні роботи у Славутському районі Облпланом була передбачена.
  Виконавчий комітет Кам'янець-Подільської Обласної Ради депутатів трудящих просить при розгляді нашого проекту плану на 1941 рік передбачити 100.000 карбованців на геологорозвідувальні роботи за рахунок перерозподілу коштів районної промисловості."
  Останній документ із цієї справи датований 7 березня 1941 року. Головний інженер ГУ УРСР Слензак відповів Бондаренкові у Кам'янець-Подільський: "На Ваші листи від 1.ІІІ – 41 року за №01-6 повідомляємо, що взяті геологом ПОГЛАЗОВИМ зразки бурого вугілля в Славутському районі для дослідження у Геологоуправління не надходили, а тому ми не можемо повідомити Вам їх результати.
  Висновок т.ПОГЛАЗОВА Ви маєте, на що у нас є акт передачі."
  На цьому листування з приводу пошуку бурого вугілля на нинішній Хмельниччині закінчується. За якихось 3 місяці розпочалася радянсько-німецька війна, що внесла свої кардинальні корективи у подальший розвиток подій. Після війни до цього питання, здається, ніхто не повертався. Принаймні нещодавно єдиний в області геолог нічого певного про поклади бурого вугілля на Хмельниччині сказати не зміг. Прошу розцінювати цю публікацію як заявку на геологічну розвідкупокладів бурого вугілля з усіма застереженнями щодо авторства.
  
  Валентин Бендюг
  http://h.ua/story/159456/