25 червня нинішнього року в селі Крупець Славутського району відбулися звітно-виборні збори місцевого Комітету ветеранської організації (КВО). На зборах були присутні заступник голови Славутської райдержадміністрації Смоляр, голова районної ветеранської організації Ковальчук, начальник пенсійного фонду Пивоварчук, Головний спеціаліст по роботі з інвалідами та пенсіонерами Мартинюк. Із звітною доповіддю виступила голова КВО Ніна Нікітчук. Важко назвати почуте звітом, швидше лекцією на тему: "Як було добре жити в СРСР", як про нас дбала партія, як сутужно стало жити, особливо пенсіонерам і інвалідам у незалежній Україні. Не забула згадати і бандерівців, які "своїми злочинами" завадили процвітаючій верхівці побудувати комунізм, для тих, хто своєю працею те процвітання і забезпечив. Ще Ніна Михайлівна сказала, що вона особисто про пенсіонерів турбувалася: підприємці іноді виділяли продуктові пайки. На всіх, як завжди, не вистачило. Кращих із кращих (?) частували в кафе та барі. Однак жодного прикладу кому і яку допомогу надали доповідачка не навела. Електричного освітлення в приміщенні, яке гордо іменується Будинком Культури, де проходили вибори, вистачило лише на час доповіді. Склалося враження, що знеструмлення було заплановане - організатори зборів навіть не розгубилися. Двома заздалегідь підготовленими гасовими лампами врятували ситуацію. Може, вони розраховували, що у такій інтимній обстановці ніхто не пред’явить жодних претензій. Дещо прорахувались. Волею Божою на виборах був присутній автор цих рядків. Мене, пенсіонера, як і сотні інших пенсіонерів, чомусь не запросили. Але я все ж попросив слова. Куди подітися, надали... У своєму виступі я вказав на суттєве порушення Статуту ветеранської організації, а саме недостатня кількість учасників зборів. В залі на 300 місць було не більше 40 осіб разом з представниками райцентру. На момент голосування залишилось не більше 15 - інші розчаровано пішли. Варто зауважити, що ветеранська організація нараховує 490 ветеранів. Невідомо, хто вирішив, що нас, без нашої згоди, будуть представляти від кожних 100 пенсіонерів 10 осіб. В ідеалі на зборах мали б бути присутніми 15 депутатів сільської ради, депутати районної ради від Крупця, соцпрацівник при сільській раді Надія Бесадай і відзвітуватися, що вони зробили корисного на своїх ділянках роботи для пенсіонерів, інвалідів та ветеранів. Тому я запропонував перенести збори, як не підготовлені. Мій виступ явно не сподобався Ніні Нікітчук. У висловах, притаманних сварливій бабі, скинувши маску важливої особи, вона спробувала, прикрити мені рота. Як не дивно, але це знайшло підтримку присутніх в залі. На мою думку, саме в цей момент стало зрозумілим, хто і для чого проводить ці збори. Фінал зборів такий, як і було задумано: жменька колишніх колгоспників проголосувала за "нового голову Крупецької ветеранської організації Ніну Михайлівну Нікітчук. Мудра делегація з Славути повернулася у рідні кабінети задоволеною. Не важко передбачити, що за подібним сценарієм пройдуть збори ветеранських організації в інших селах району. Потім старі-нові голови зберуться на районну конференцію і виберуть старого-нового голову районної ветеранської організації Івана Гнатовича Ковальчука - він їх пропонує нині, вони його завтра. В результаті всі новопризначені голови за давньою звичкою будуть витанцьовувати під музику влади. Всі умовності-формальності збережені, звіти оформлені, відправлені наверх. Ура ветеранським організаціям мудрій добрій владі! Завіса. Було б добре, якби ветерани зрозуміли і повірили, що прийшла пора зібратися і обрати того, хто потурбується про нас. Дати йому наказ, а потім запитати: КОМУ ТИ СЛУЖИШ? Дасть Бог, так буде!