Google




Мiсто Старокостянтинiв






Православна Церква України


Документи:   Машина часу Мат у два ходи З вірою у Велику Перемогу... Ракетна замальовочка Формалізм для ветеранів Чим гірше - тим ліпше Через двадцять років Передчуття Історія одного листа Продовження історії одного листа ...і ще одне продовження До якої церкви йти? До якої церкви йти - два роки по тому. До якої церкви йти - 3 Вибори-2002 Результати виборів 2002 ХАЕС-2... І ще про вибори ХАЕС-3 "Зірниця"? "Зірниця-2" Пам'ятник Підприємництво Ще раз про підприємництво Герб Волині Чи є в Славуті влада? Прогрес по-мiсцевому Ноу-хау міського голови Зу шпрех Заратуштра

ЩО ДІЯЛОСЬ НА ВКРАЇНІ, І ЧИЇ МИ ДІТИ

N33 від 3.05.2002р.
Голові обласної ради А.Овчаруку

  Шановний пане Голово!
  21 березня 2002р. сесією обласної ради попереднього скликання був затверджений герб обласні, в якому відсутні символи Волині. Як нам стало відомо з повідомлень преси, автор пояснює відсутність прадавнього волинського символу - лапчастого хреста - "неоднозначним відношенням населення до цього символу". Нас дивує таке відношення до історії на 11-му році незалежності. Вважаємо це образою не лише для населення волинської частини Хмельниччини, а й для всіх християн і просто людей, що шанують власну історію. Просимо Вас посприяти перегляду рішення, що не сприяє миру і злагоді серед жителів нашої області.

Голова районної огрганізації Народного Руху України М.Бойко
Голова міської організації Конгресу Українських Націоналістів І.Томків
Голова міської організації Партії "Реформи і Порядок" С.Кашуба
Голова міської організації Спілки офіцерів України В.Скомороха
Голова міської організації "Конституціне право" О.Мазуркевич
Голова міської організації "Спілка інвалідів Чорнобиля" М.Гордеєв
Секретар Товариства порлітв’язнів та репресованих Є.Мосіюк
Від ветеранів ОУН-УПА І.Зеленюк

* * *
N470/13.23 від 06.06.2002
  Шановний пане М.Бойко!
  Хмельницька обласна рада розглянула відкритий лист, підписаний Вами та Вашими земляками, і повідомляє, що конкурс на створення ескізів герба і прапора Хмельницької області закінчився.
  21 березня 2002 року двадцять друга сесія обласної ради одностайно затвердила герб і прапор Хмельницької області. Згідно умов конкурсу на створення ескізу герба і прапора Хмельницької області визнано переможцем конкурсу Мастикаша Михайла Васильовича з врученням йому винагороди в сумі 4000 (чотири тисячі) гривень.
  За це рішення проголосував 61 депутат обласної ради. Ніяких зауважень і критичних виступів відносно нової символіки на сесії не було.
  З часу оголошення умов конкурсу (з 7 липня 2000 року) обласною радою було забезпечено широку гласність про роботу над створенням нової символіки області. Конкурс був відкритим і кожен член територіальної громади мав змогу взяти участь у створенні символіки краю, а також висловити свої думки, побажання, надіслати свої критичні зауваження чи захистити свої переконання.
  Обласні газети "Подільські вісті", "Поділля", "Подільський кур’єр" та інші ще з 1997 року і до 21 березня 2002 року друкували дискусійні матеріали про майбутню символіку області.
  Затверджена символіка народилась в результаті складної і клопіткої роботи не лише її автора, але й всієї поважної геральдичної комісії, до складу якої входять відомі вчені, історики, краєзнавці, художники, архітектори. Окремі деталі геральдичних композицій відпрацьовувались після розгляду ескізів в постійних комісіях обласної ради, після розгляду територіальними громадами всієї області. Шлях до затвердження символіки був тривалим і непростим. Підсумки конкурсу підводились об’єктивно, виважено, без поспіху. Адже підведення підсумків конкурсу тривало більше 17 місяців.
  Дивно, що Ви, шановний пане М.Бойко, і ваші земляки не відгукнулись на статтю В.Гринька "Цвинтар на гербі?", яка була опублікована в обласній громадсько-політичній газеті "Подільський кур’єр" N 26 від 5 липня 2001 року.
  Ви в своєму листі наводите цитату з виступу автора герба в пресі, але таких слів не друкувала жодна газета.
  При оголошенні конкурсу на кращий ескіз герба і прапора області не ставилась вимога повернення давніх земельних геральдичних символів, які існували багато століть тому. Такий дуже спрощений підхід до цієї надзвичайно важливої справи не вимагав би навіть проведення конкурсу.
  Геральдика - це не тільки віддзеркалення історичної доби, але й своєрідний дороговказ у майбутнє.
  З самого початку створення територіальної громади - Хмельницької області - ніколи не виникало у нас поділу на "населення волинської частини" та інших частин території. Це штучна, надумана і небезпечна ситуація, яка не сприяє об’єднанню людей. Існує одна згуртована сім’я, перед якою стоїть висока мета - добробут і розквіт області.
  Саме новий герб і передає прагнення людей відродити і піднести наш край до вершин цивілізації.
  Єдність земель Поділля і Волині тактовно і переконливо підкреслено поєднанням двох символічних кольорів і на прапорі, і в гербі. Характерною рисою нової символіки є взаємозв’язок історичних традицій і сучасності.
  Вся композиція пронизана музикою любові до рідного краю. Ідею незалежності і розквіту української землі розкрито через багатий і вишуканий національний орнамент. Прадавнє усміхнене сонце в поєднанні із сучасним життєдайним колоссям гідно, велично, піднесено утверджують оптимізм, прагнення наших земляків до добробуту, вільного, щасливого, заможного життя.
  Наша область виділяється споконвічною хліборобською культурою (символ - колосся), тут народився автор відомої граматики Мелетій Смотрицький, а у Двірецькому монастирі на Ізяславщині започатковане українське Пересопницьке Євангеліє (символ - розкрита книга). Книга уособлює високу духовність.
  Всі складові частини нового герба відображають особливості Хмельницької області. Такий герб повністю відповідає вимогам сучасної адміністративно-територіальної одиниці незалежної України. Дуже просимо Вас, панове, не ображатись, а сприйняти нову символіку своїм серцем, бо в ній закладено великий духовний заряд. Це - джерело справжнього миру, справжньої радості.
  Символ об’єднує всіх жителів нашої області.
  Не ображаються, наприклад, в Одеській області за те, що не всі символи цієї землі використано в гербі. За основу взято лише один символ - якір. І на це не ображаються ні виноградарі, ні тваринники, ні представники різних конфесій.
  Людство, надивившись за тисячоліття горя, лиха, смерті, крові, прагне сьогодні до світлих поетичних образів-символів, які утверджують мир, спокій, рівновагу, гармонію, прагнення до духовного самовдосконалення.
  Наша земля, яка довго стогнала під ігом поневолювачів, має право на сонцедайну символіку.
  Хай нова символіка стане добрим, щирим, надійним супутником нашого життя.
  Дякуємо за увагу до символіки області.

З повагою
заступник керівника виконавчого апарату
О.Любицький

* * *
ДИВНА АРГУМЕНТАЦІЯ

18.06.2002р.

  Якщо ми хочемо мати України незалежною країною, то повинні знати її історію. Кожна держава, навіть маленька, не забуває власні дати та події, які привели її до незалежності. Історично склалося, що територія нинішньої Хмельницької області у своїй переважній більшості відносилася саме до Волині. Якщо ж така посадова особа, як заступник керівника виконкому п.Любицький, не вважає за потрібне поважати історію своєї країни, то дозволяє собі вислови - "...При проголошення конкурсу не кращий ескіз герба і прапора області на ставилась вимога повернення давніх земельних геральдичних символів, які існували багато століть тому". Ось так. Знову будуємо Україну без рідства. Її і так вже збудували такою, що у більшості випадків українці не знають нікого з родичів далі діда. Так само у більшості випадків не збереглися кладовища, пам’ятки архутектури. От тепер прийшла черга до традицій давніх українських земель, їх гербів. Через деякий час доведеться звертатись до українців за межами держави, аби дізнатися, що діялося в Україні. Адже в нинішній Хмельницькій області проводять конкурс не для відродження історії, а для того, аби сказати - ми прийняли герб. При цьому все робиться з досвідом радянського періоду, коли історія не мала попередників. Невже давня мудрість - немає майбутнього у того, хто не шанує минуле - нічому не навчила? В даному випадку минуле не просто забувають, а роблять це свідомо.
  Пан О.Любицький у своєму листі згадує про ідею згуртованої сім’ї. Це, мабуть, і є його ідея - об’єднати на основі необ’єктивного сатвлення до історії України. Зокрема, він пише, що "...наша область споконвічно виділяється хліборобською культурою". Цікаво, що наша область існує всього кілька десятиліть, а не споконвічно. Поділ України на Слобожанщину, Берестейщину, Галичину, Поділля, Волинь існував дійсно споконвіку.
  Дуже бідною виявилася символіка у п.Любицького та 61 депутата обласної ради минулого скликання. Книжка може бути присутньою ледь не в кожному обласному гербі. Колосся більше притаманне Черкаській, Кіровоградській та Дніпропетровським областяим, які мають більше підстав вважатися житницею країни. Ось і виходить - нема в гербі Хмельниччини ні відображення історії, ні об’єктивності. Дійшло до того, що бажання бачити історичні корені - срібний хрест на червоному тлі - п.Любицький пояснює як таке, що не стверджує "...мир та спокій, рівновагу, гармонію, прагнення до духовного самовдосконалення."
  Не знав п.О.Любицький про ще одну деталь. Виявляється, проект рішення 11-ї сесії Хмельницької обласної ради від 11 вересня 1997р. "Про символіку Хмельницької області" передбачав саме той герб і прапор, від якого відмовилися у 2002р. Його навіть не винесли на обговорення. Аргументація за п.Любицьким - ці символи не є "...джерелом справжнього миру, справжньої радості" Так привласнюється собі турбота за людські цінності. На якій, цікаво, підставі?
  І нарешті, ще про одне. Автор відповіді багато написав про увагу в суспільстві. Ось лише до керівників осередків політичнх партій та громадських організацій, які утворили громадсько-політичне об’єднання "Демократична Славутчина", він звертається як до приватних осіб - "земляки". Невже це і є "повага" за паном О.Любицьким?

Володимир Скомороха,
координатор громадсько-політичного об’єднання "Демократична Славутчина"