Мiсто Славута

   У ст.42 Конституції України записано - кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Спробуємо подивитись на деяких прикладах, чи так це в Славуті.
   Перша ситуація. Поблизу школи N1 міста підприємець В.Скрипнюк орендує приміщення, в якому відкрив магазин. Відкрив, отримавши у квітні 2001р. довідку N79 від виконкому міської ради про те, що остання не заперечує проти продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Славутська санепідемстанція видала довідку (N 02/03-1174 від 04.07.2001р. ) про відповідність магазину санітарним вимогам щодо реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Раптом у грудні 2001р. з'являється попередження за підписом тодішнього першого заступника міського голови. Попередження про припинення торгівлі. Що ж сталося? Адже до цього часу не було зафіксовано жодної претензії про порушення Правил торогівлі. Однак саме цікаве почалося після того, як на початку січня 2002р. підприємець звернувся з листом до пергшого заступника міського голови. В листі, власне, і містилося запитання про вибіркову увагу до магазину. Це, зокерма, стосувалося і його місцезнаходження. В місті є інші магазини, розташовані біля шкіл, однак до роботи цих закладів претензій нема. Там власники не приватні (районне споживче товариство, пивзавод). Таким чином орган місцевого самоврядування не виконує положення ст.42 Основного Закону - "Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності". Так, 26.04.2002р. з'явився лист N 99/25-12-889/2002 за підписом заступинка голови облдежрадміністрації Д.Олійника. Це була відповідь на лист N20 від 1 березня 2002р. громадсько-політичного об'днання "Демократична Славутчина". Виявилось, що розглядом звернення займались у Головному управління економіки облдержадміністрації та Державній податковій адміністрації в області. Як наслідок - "вивчення виникнення проблем у здійсненні підприємницької діяльності підприємцем В.Скрипнюком", було зазначено, що:
   - 5 березня 2002р. магазин було перевірено працівниками санепідемстанції;
   - 11 березня 2002р. головний санітарний лікар району вініс постанову N21;
   - 16 квітня 2002р. магазин було повторно перевірено працівниками райСЕС.
   Паралельно до цього ж таки закладу проявляєт інтерес голова Славутської районної держадміністрації Р.О.Білик. Це дивно, бо у листі (N 01-01-09/168 від 04.07.2002р.) Р.О. Білик відповідає на лист, "надісланий Президенту України з приводу дій Славутського міськвиконкому". Адже Закон "Про місцеве самоврядування в Україні" діє. Місто Славута - обласного підпорядкування. В ньому є міський голова, міська рада, виконком. Щоправда, лист цей додає деякі деталі. Наприклад, виявилося, що "11 січня 2002р. депутатами міської ради було порушене питання про незаконну роздрібну торгівлю алкогольними напоями у магазині.". Як депутат того скликання, мушу спростувати це. Ще одне: 5 березня 2002р. магазин перевіряли не лише працівники райСЕС - були присутні і працівники виконкому міської ради та ОДПІ, тобто податківці. Усі вони перевіряли... забезпечення санітарно-епідеміологічного стану.
   Наступний приклад - ставлення міської влади до підприємців, що здійснюють пасажирські перевезення. За умови безпорадності і невміння працювати в нових економічних умовах, колишній монополіст пасажирських перевезень у місті - АТП N 16845, хоча і перетворився на відкрите акціонерне товариство, не може ефективно це використати. Почався пошук винних - і ними, як неважко здогадатися, виявилися приватні перевізники. Їх всього декілька, але обмежити їхню діяльність - головна мета керівництва ВАТ АТП N 16845. На цей час старі ЛІАЗи та ПАЗи, що витрачають велику кількість бензину на кортоких міських маршрутах, призводять до збитків. Неодноразово графіки руху, на прохання керіництва ВАТ АТП, преглядались у міськвиконкомі. Єдині, хто отримує компенсацію за перевезення пільговиків, знову-таки АТП N 16845. Приватні ж перевізники не отримують нічого. Міська влада пішла назустріч "акціонерам", надавши 10000 гривень на переобладнання старих автобусів з бензину на газ - до речі, цього зроблено не було. Ось у таких "рівних" умовах доводиться працювати підприємцям в Славуті.
   Ще один яскравий приклад. Підприємець, оформивши у законному порядку усі документи, вирішила побудувати магазин в центрі міста. Прийшов час, і підприємець захотіла викупити земельну ділянку (жовтень 2001р.) Для бюджету це дало б 4500 гривень. Однак на сесії міської ради з'являється лист від мешканців будинку, що розташований неполадік від місця будівництва. Цікаво, що листа не було під час розгляду питання відповідними відділами виконкому, профільною комісією депутатів міської ради, а ось коли зібрані усі документи, витрачені кошти, - лист з'явився. Після голосування на сесії земля підприємцю надана не була. У травні 2002р. будівництво все ж почалося, і пішло швидко - однак знову почалися перепони - узгодження з різними інстанціями, призупинки будінвицтва тощо. Таким чином, порушені конституційні права людини (ст.43 Конституції України), підприємцю завдано матеріальниї шкоди (найнята техніка не працювала) і моральної (додаткові узгодження) шкоди. Офіційно це робить міськвиконком, а також деякі депутати міської та обласної рад.
   Підсумовуючи, маємо:
   - використання депутатських повноважень для задоволення власних інтересів;
   - керування діями місцевих податківців та санепідемстанції, посадовими особами виконавчої влади м.Славута, що завдає шкоди розвитку підприємництва, а також призводить до порушення конституційних прав громадян.

Володимир Скомороха, координатор
громадсько-політичного об’єднання»Демократична Славутчина»