За місяць до виборів 2002 року до міськвиконкомів міст, поблизу яких розташовано Хмельинцьку АЕС, зркрема Славути, надійшли факсограми з Національної енергогенеруючої компанії "Енергоатом". Атомники згадали, що є стаття 12 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку". Згадали напередодні виборів. Згадали і запропонували місцевій виконавчій влад висловитись - що вона хоче взамін добудови 2-го енергоблоку ХмАЕС. Керівники громадсько-політичного об'єднання "Демократична Славутчина" направили листа генеральному директору компанії "Енергоатом" Ю.Недашкіському. Ось що повідомив один з його заступників. Виявляється, що пропозиції - фінансування капітального ремонту доріг у місті, освітлення його вулиць, придбання діагностичного центру у міський лікарняний комплекс, а також станції очищення питної води(адже зміст заліза у воді в 4 рази перевищує норму), проведеня програми гизифікації у місті "Енергоатом" виконати не може. Не вистачає коштів експлуатаційникам. Таким чином виявлося, що ХмАЕС-2 - така само маячня, як і ХмАЕС-1. Між тим під час виборчої компанії заступник генерального директора ХмАЕС Ю.Круглов, до речі, кандидат у депутати до Верховної Ради України від СДПУ(о), говорив вже про плани добудови станції - 3 і 4 енергоблоків. Ось так, не маючи можливості компенсувати ризик від розташування АЕС, "Енергоатом" мріє про інші блоки.
Володимир Скомороха, координатор громадсько-політичного об’єднання"Демократична Славутчина"