Місто
Відео
Фото
Будинки
Вулиці
Голод-1933
Поле пам'яті
Парк
Кладовища
OTC
Соціум
Промисловість
Бібліотеки
Туризм
Готелі
Музей
Транспорт
Утка
Документи
ВЕЗ "Славута"
Спорт у місті
Steal league
Приколи
Близнюки
Район
ТП "Край"
Дослідження
Славутчани
Храми
Школи
Українська Повстанча
Ліси
Преса про місто
Політика
Мистецтво
Лінія фронту
Новини
Гостьова книга
Online-Бібліотека

ПОШУК
Для пошуку потрібно
використовувати
не більше одного слова
або його частини







Google




Мiсто Старокостянтинiв




1165

каталог сайтів





УПЦ Київського Патрiархату


Документи:   Машина часу Мат у два ходи З вірою у Велику Перемогу... Ракетна замальовочка Формалізм для ветеранів Чим гірше - тим ліпше Через двадцять років Передчуття Історія одного листа Продовження історії одного листа ...і ще одне продовження До якої церкви йти? До якої церкви йти - два роки по тому. До якої церкви йти - 3 Вибори-2002 Результати виборів 2002 ХАЕС-2... І ще про вибори ХАЕС-3 "Зірниця"? "Зірниця-2" Пам'ятник Підприємництво Ще раз про підприємництво Герб Волині Чи є в Славуті влада? Прогрес по-мiсцевому Ноу-хау міського голови Зу шпрех Заратуштра

До якої церкви йти

  
  
28.02.2002 N 7-630/19
  Голові громадсько-політичного об’єднання "Демократична Славутчина" О.Мазуркевич

  
  Шановний пане О.Мазуркевич!
  Державний комітет України у справах релігій розглянув звернення представників громадсько-політичного об’єднання "Демократична Слакутчина" щодо змісту статті В.Мальчук "Добра людина добро несе’’, надрукованої в газеті "Трудівник Полісся" N 1 від 4.01.2002 р. і повідомляє наступне.
  Держкомрелігій вдячний за надану інформацію і вживає необхідних заходів щодо утвердження міжконфесійної злагоди і толерантності в матеріалах, що друкуються на сторінках періодичних видань. Повідомлені факти журналістської некоректності, суб’єктивізму стосовно міжцерковних, в тому числі міжправославних проблем ретельно вивчаються і розглядаються на засіданнях Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій та на зустрічах керівництва Комітету із представниками засобів масової інформації, де їм даються відповідні оцінки.
  
  
З повагою, Голова Комітету В.Бондаренко

  Коментар

  Напередодні цьогорічного Різдва у міськрайонній газеті "Трудівник Полісся" (м.Славута, Хмельницька обл.), з'явилось інтерв'ю з місцевим благочинним УПЦ Московського патріархату. Вела його особисто редактор газети п.В.Мальчук. Все було б нічого - однак в інтерв'ю прозвучали два питання - про УПЦ Київського патріархату та застосування української мови у Богослужіннях. Це стало елементарним втручанням у права людини, передбачені ст.35 Конституції України, та нехтуванням українською мовою. Адже відповідно до цієї статті кожен має парво сповідуквати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої. Отже, спроби будь-яких посадових осіб впливати на вибір людей є порушенням прав людини, гарантованих в Україні державою. Слід нагадати - подібні речі редактор робить вже вдруге. Вперше - напередодні Великодня 2000р. Того разу Державний комітет у справах релігій вказав на недопустимість розпалювання міжконфесійної ворожнечі, однак обласне управління по пресі, в особі заступника начальникаО.А.Варгатого, ніяких порушень не помітило. І ось - другий приклад. Знову Держкомрелігій надсилає припис редактору N 7-630/19 від 28.02.2002, і 12 квітня 2002р. до Славути приїхав все той же заступник начальинка обласного управління по пресі. Цього разу - аби з'ясувати обставини написання звернення до Президента України, як до гаранта конституційних прав її громадян. Виявилось, що наприкінці січня 2002р. майже 100 прихожан церкви Покрови Пресвятої Богородиці УПЦ Київського патріархату у м.Славута написавли листа главі держави за фактами, викладеними у сумнозвісному інтерв'ю. Чиновник з області був зацікавлений у тому, аби виправдати редактора. Такий висновок можна зробити, кщо врахувати, що лист від заступника голови облдержадміністрації ще 15 лютого направлено в обласне управління по пресі, а розглядати на місці почали через 2 місяці. Окрім того, посадова особа не зустрілася ні з настоятелем храму, ні з парафіянами, що було б цілком логічно. Почалось все з телефонних дзвінків до тих прихожан, телефони яких в силу обставин були відомі чиновнику. Обмежившись сімома особами, як цілком могли і не пам'ятати, що і коли вони підписували два з половиною місяці тому, питанян було вирішене. Так було з'ясовано, "що ніхто нічого не підписував".
  До вього наведеного варто додати - у 2000р. Держкомінформполітики вже доручав розгляд листа своєму обласному управлінню. Тоді той же О.А.Врагатий не виявив ніяких порушень з боку редактора.
  
  <div align="right">В.Скомороха, координатор громадсько-політичного об'єднання "Демократична Славутчина"</div>