Напередодні цьогорічного Різдва у міськрайонній газеті "Трудівник Полісся" (м.Славута, Хмельницька обл.), з'явилось інтерв'ю з місцевим благочинним УПЦ Московського патріархату. Вела його особисто редактор газети п.В.Мальчук. Все було б нічого - однак в інтерв'ю прозвучали два питання - про УПЦ Київського патріархату та застосування української мови у Богослужіннях. Це стало елементарним втручанням у права людини, передбачені ст.35 Конституції України, та нехтуванням українською мовою. Адже відповідно до цієї статті кожен має парво сповідуквати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої. Отже, спроби будь-яких посадових осіб впливати на вибір людей є порушенням прав людини, гарантованих в Україні державою. Слід нагадати - подібні речі редактор робить вже вдруге. Вперше - напередодні Великодня 2000р. Того разу Державний комітет у справах релігій вказав на недопустимість розпалювання міжконфесійної ворожнечі, однак обласне управління по пресі, в особі заступника начальникаО.А.Варгатого, ніяких порушень не помітило. І ось - другий приклад. Знову Держкомрелігій надсилає припис редактору N 7-630/19 від 28.02.2002, і 12 квітня 2002р. до Славути приїхав все той же заступник начальинка обласного управління по пресі. Цього разу - аби з'ясувати обставини написання звернення до Президента України, як до гаранта конституційних прав її громадян. Виявилось, що наприкінці січня 2002р. майже 100 прихожан церкви Покрови Пресвятої Богородиці УПЦ Київського патріархату у м.Славута написавли листа главі держави за фактами, викладеними у сумнозвісному інтерв'ю. Чиновник з області був зацікавлений у тому, аби виправдати редактора. Такий висновок можна зробити, кщо врахувати, що лист від заступника голови облдержадміністрації ще 15 лютого направлено в обласне управління по пресі, а розглядати на місці почали через 2 місяці. Окрім того, посадова особа не зустрілася ні з настоятелем храму, ні з парафіянами, що було б цілком логічно. Почалось все з телефонних дзвінків до тих прихожан, телефони яких в силу обставин були відомі чиновнику. Обмежившись сімома особами, як цілком могли і не пам'ятати, що і коли вони підписували два з половиною місяці тому, питанян було вирішене. Так було з'ясовано, "що ніхто нічого не підписував".
До вього наведеного варто додати - у 2000р. Держкомінформполітики вже доручав розгляд листа своєму обласному управлінню. Тоді той же О.А.Врагатий не виявив ніяких порушень з боку редактора.
<div align="right">В.Скомороха, координатор громадсько-політичного об'єднання "Демократична Славутчина"</div>
Місто
