Статті про місто і район:  Населення у XVII ст. Історія Славути 1633-1863 р. Оборонні споруди міста Славути у XVII - XVIII ст. Матеріали з історії Славутчини в архівах України Джерела соціально-економічної історії Славутчини Джерела з історії уніатської церкви на Волині. З історії міста 375 річниця славутської магдебургії Навколо назви нашого міста Заснування Славути Як Славута ставала містом Джерела з історії Славутчини Кумисо-лікувальний заклад Фабрики міста Лесине літо в Славуті Наукові дослідження у 1920-х рр. Рапортичка Депортація 30-х Вони боролися за радянську владу Партизани Таємниці славутського Грос-лазарету 301 Нацистські табори в Славуті 25 років за фотопортрет Маразм директора крєпчал чи крєпчає? Історія міліції Як називатися вулицям Пісенний фестиваль
Шепетівське наукове товариство історії краю та його досліди на теренах славутчини
Ми стоїмо перед загальною проблемою відродження наукових товариств, гуртків, які б вивчали рідний край, повертали історичну пам'ять. І в цьому плані Шепетівське Наукове при УАН Товариство, його діяльність є прикладом для інтелігенції, яка зможе згуртувати освічену громаду краю для цілеспрямованої і корисної роботи.
Протягом 1926-1930 років Шепетівське товариство, яке діяло на базі окружного музею, було центром наукових досліджень південно-східної Волині.
Товариство очолював директор музею В.Кочубей, членами Товариства були співробітники музею М.Савіцький,М.Рафальський, санітарні лікарі М.Круліковський і П.Росіневич. Велику допомогу особливо при дослідженнях краю, надав відомий археолог, волинезнавець професор С.С.Гамченко.
За невеликий час свого існування краєзнавці видали ряд наукових праць. Серед них праці В.Кочубея "Археологічне обстеження берегів р. Горинь"(1928 р.), М.Куліковського "Хоровитість призовників Шепетівщини" (1927), того ж автора "Санітарна характеристика шкільних будинків на Шепетівщині та устаткування їх" (1929 р.), М.рафальського "Смолярна промисловість та записи сировини для неї в районі Славутського лісництва" (1928 р.).
В 1927 році члени товариства прийняли рішення про археологічне обстеження берегів річки Горинь. Тому що ця місцевість на протязі тривалого часу була поза межами спеціальних археологічних досліджень. До цієї роботи спонукали численні археологічні знахідки археологічного інвентаря місцевим населенням на берегах р.Горинь, що говорили про широку залюдненість її берегів. Виявитиїх, зареєструвати всі пам'ятки стародавніх культур для більш грунтовних і планомірних досліджень і лягло в основу завдань дослідників.
Дослідженя берегів р.Горинь тривало 13 днів, охоплюючи невеликі ділянки території. Знято було з поверхні 379 одиниць кремінного знаряддя, камінного 2, костяного - !, кераміки - 212; зареєстровано 372 кургани і 2 городища, 25 місцезнаходжень кам'яного віку.
В 1928-1929 рр. Шепетівське наукове при УАН Товариство вело переєстрацію археологічних першоджерел в Шепетівській окрузі, а саме: В Славутському, Ізяславському, Старокостінтинівському районах. Проведені роботи засвідчили, що південно-східна Волинь досить багата на пам'ятники стародавніх культур. Так, в м.Славуті в урочищі "Вершина" професор Гамченко зареєстрував 11 курганів, а в урочищі "Круча", по дорозі із Славути до Ізяслава - некропіль із 16 курганів, які заросли сосновим лісом. Схожий могильник із 15 курганів в урочищі "Кримки" відкрито у с.Цвітоха. В цьому ж селі в 1928 році С.Гамченко зареєстровано в урочищі "Городисько" в лісі кругле городище, оточене 4 валами, обвід - 266 м. Найбільше могильників було зареєстровано в м.Ізяславі. Так, в урочищі "Побоїна" - могильник із 26 курганів; в урочищі "Соколова" - могильник з 22 курганів і ін.
Досліджувальні роботи Шепетівського Товариства відкривали широкі можливості для вивчення минулого території південно-східної Волині. Та в 1930 році діяльність Товариства зникає з поля зору. Причини, що зумовили Товариство замовкнути, а також подальша доля є ще предметом дослідження.
В.В.Павлюк,
к.і.н., декан гуманітарного факультету
Національний Університет "Острозька Академія"
"Славутчина" - вересень 2001
|
