Місто
Район
ТП "Край"
Дослідження
Візитка міста та району
Бібліографія
Проект "джерела"
Презентація
Голодомор 32-33
ОУН на Славутчині
Джерела з історії
Геральдика
Карти
Нетішин
Нетішинський музей
Села району
Пам'ятки Славутчини
Статті про місто і район
"Сангушківські читання"
Славута військова
Авторська сторінка
Історія міста в фото
Малюнки Н.Орди
Славутчани
Храми
Школи
Українська Повстанча
Ліси
Преса про місто
Політика
Мистецтво
Лінія фронту
Новини
Гостьова книга
Online-Бібліотека

ПОШУК
Для пошуку потрібно
використовувати
не більше одного слова
або його частини







Google




Мiсто Старокостянтинiв




1165

каталог сайтів





УПЦ Київського Патрiархату


Статті про місто і район:   Населення у XVII ст. Історія Славути 1633-1863 р. Оборонні споруди міста Славути у XVII - XVIII ст. Матеріали з історії Славутчини в архівах України Джерела соціально-економічної історії Славутчини Джерела з історії уніатської церкви на Волині. З історії міста 375 річниця славутської магдебургії Навколо назви нашого міста Заснування Славути Як Славута ставала містом Джерела з історії Славутчини Кумисо-лікувальний заклад Фабрики міста Лесине літо в Славуті Наукові дослідження у 1920-х рр. Рапортичка Депортація 30-х Вони боролися за радянську владу Партизани Таємниці славутського Грос-лазарету 301 Нацистські табори в Славуті 25 років за фотопортрет Маразм директора крєпчал чи крєпчає? Історія міліції Як називатися вулицям Пісенний фестиваль

Вони боролися за радянську владу

  Весною 1919 року в село Миньківці з Одеси повернувся наш односільчанин Дементій Корнійович Гаврилюк із своєю дружиною Фанею. Більшовик Гаврилюк зразу очолив сільську Раду. Він розпочав ділити панську землю і панське майно серед населення села. Його дружина зайнялася лікування миньківчан. Але йшла братовбивча громадянська війна. На початку осені того ж року в Миньківці прийшли загони генерала Тютюнника. Вони заарештували Гаврилюка, батька багатодітної єврейської сім'ї Шльому і в урочищі Сухарі, що на шляху до села Великий Хутір, їх убили. Потім односельчани забрали їхні тіла і Д. К. Гаврилюка поховали, на сільському кладовищі, а Шльому - у Славуті. Після цього випадку група миньківчан пішла в партизанський загін, щоб продовжувати справу своїх земляків, Цей партизанський загін, діяв в районі м. Звяголь (нині Новоград-Волинський).
  Пройшли роки. І ось влітку 1936 року з ініціативи комуністів - голови сільради А. П. Кривенка і голови колгоспу Є. Г. Пацаловського на сільському кладовищі у Миньківцяк було організовано і проведено поминальний мітинг на могилі захоронення Д. К. Гаврилюка. Я тоді вже був молодим комсомольцем і чув, як виступаючі розповідали про свого славного односельчанина, бачив, як вшанували його пам'ять, поставивши новий пам'ятник. Це наша історія. І теперішнє покоління людей має знати імена своїх земляків, які в роки громадянської війни зі зброєю в руках боролися за встановлення радянської влади на Україні, збирати про них матеріали для музейних кімнат.
  
  Трудівник Полісся 1990. - # 130
  П. БАЛАНЧУК,
  с. Миньківці