14-Jan-2004 ...а потiм була вiйна. Мiська влада проти громадян
Саме так можна назвати те, що насьогоднi вiдбувається в Славутi: дiї посадових осiб мiського самоврядування проти жителiв будинкiв NN 103, 105, 107 по вул. Князiв Сангушкiв.
Неодноразово вже на сторiнках сайту (i не лише тут) пiднiмалося вiчне питання котельної поблизу цих будинкiв - а отже, питання забезпечення теплом (точнiше, його вiдсутностi) в цих будинках. Загальна кiлькiсть квартир - 135. Кiлькiсть мешканцiв - близько 300. Котельня - одна, збудована спецiально для опалення цього мiкрорайону. Щоправда, збудована дивно: всупереч проекту, що передбачав газовi котли, вона має використовувавти ВУГIЛЛЯ, а не газ з магiстралi, яка проходить за 50 (п'ятдесят) метрiв. Казали - тимчасово. Оскiльки немає нiчого постiйнiшого вiд тимчасовостi, процес розтягнувся на 5 рокiв. Розтягнувся б i на бiльше, але мiсцевi мешканцi, не витримавши зимових холодiв, почали тиснути на тих, хто мусить за посадою таки забезпечити +18С в квартирах.
Завдяки цьому тисковi котельня на порозi опалювального сезону 2003-2004 була МАЙЖЕ переобладнана пiд використання газу. Однак оце "майже" призвело до стандартної ситуацiї: тепла не було. Довелося звертатися до Президента України, аби наблизити роботи до завершення. На початку грудня 2003 року, пiсля вiзиту заступника голови обласної державної адмiнiстрацiї I.Гладуняка, вiднайшли 50.000 гривень. Вiдразу по офiцiйних каналах пройшла iнформацiя: 19 грудня котельня запрацює! Потiм по тих же каналах пройшла iнформацiя про iншу дату - 25 грудня. А перший заступник мiського голови взагалi заспокоїв: потрiбно ще 120.000 гривень. Ну i плюс нехай мешканцi трьох злощасних будинкiв сплатять 60.000 гривень - за тепло, спожите у попереднi роки (i яка рiзниця, що того тепла i тих +18 не було). А оскiльки цi умови були дуже схожi на ультиматум (де ж до Нового Року можна вибити таку суму) - завершення котельної можна було знову вiдкладати. Отже, залишився вигiдний об'єкт, пiд який можна списувати безкiнечнi грошi i який "майже готовий".
Однак пiсля звернення громадсько-полiтичного об'єднання "Демократична Славутчина" до Президента України було видiлено ще 183.000 для добудови котельної.
I ЩО?
А нiчого. 30 грудня 2003 року офiцiйно проголошено, що на об'єктi залишилося провести 5% робiт. Вранцi того ж дня мiський голова М.Полiщук, виступаючи по мiськрайонному радiо, записав завершення робiт на котельнiй по вул.Князiв Сангушкiв в свiй власний актив.
Крапка.
5 сiчня 2004 року, коли готувався цей матерiал, в квартирах трьох будинкiв температура була ненабагато бiльша вiд тої, що на вулицi. Невiдомо, якi вiтання i незлi тихi слова адресували оцi 300 непотрiбних мiсту людей мiському головi. Того-ж таки дня працiвники мiсцевої експлуатацiйної газової органiзацiї були задiянi на пiдготовцi до пуску газової котельнi мiського палацу культури. Звiсно, опалювати установу, що не працюватиме 1-7 сiчня, актуальнiше, анiж якiсь там квартири. Люди почекають. Вони 5 рокiв чекають - призвичаїлися.
Але...
Але для забезпеченням теплом житлового масиву заводу залiзобетонних виробiв та комбiнату "Естафета" було витрачено декiлька мiльйонiв гривень.
Чому ж така рiзниця у пiдходах?
Про одну причину вже писалося - пiд отi "вього лише 5% незавершених робiт" витрачено декiлька сот тисяч гривень. Результат - нульовий. Риторичне питання - куди ж пiшли цi грошi, i скiльки ще грошей зжере ненаситна котельня з своїми всього лише 5%... чи, може, все ж не котельня, а щось чи хтось iнший?
Iнша причина - позицiя 300 жильцiв щодо будiвництва пiд їхнiми вiкнами АЗС. Влада вперто намагається проштовхнути своє рiшення i таки вписати пiд вiкна будинкiв невеселого з точки екологiї району ще один об'єкт. I зрештою, яка рiзниця, чи влада просто повинна виконати свою обiцянку отим гiпотетичним майбутнiм власникам АЗС ("вiдповiсти за базар"), чи матиме власнi грошовi iнтереси в майбутньому - поки що ситуацiя виглядає так, що людей елементарно дурять, обкрадають i шантажують. Стильне керiвництво вiд СДПУ(0) - голова М.Полiщук та його перший заступник М.Паламарчук - дiють в кращому стилi соцiальної демократiї. I хоча до кримiнальних найманцiв ще не дiйшло (як в Мукачевому) - хто зна, якi сюрпризи готує нам майбутнє.
Зрештою, що таке отi 300 душ в порiвняннi з власною кишенею i партiйним сумлiнням?
Але - сюрприз! - що таке одна особа в порiвняннi з 300 людьми, яким нiчого втрачати?
Місто