...саме таким пiдсумком для мiського голови М.О.Полiщука завершилися звiтно-виборчi збори ветеранiв, що вiдбулися 5 листопада 2003 року. Спроба мiського голови усунути вiд керiвництва ветеранською органiзвцiєю В.Л.Пономарьова була лише промiжним ланцюжком - далi мало бути вiдкликання останнього з депутатiв мiської ради. Мiж цими подiями, як з'ясувалося, повинно було вiдбутися судове засiдання у справi до В.Пономарьова одного з висуванцiв мiського голови - завiдуючого вiддiлу виконкому М.В.Матвiйчука.
У виступi мiського голови на зборах ветеранiв на адресу В.Пономарьова найбiльше зауважень було щодо вручення пам'ятних вiдзнак Президента України. Адже згiдно доповнень до Закону України "Про особливi заслуги перед Україною", за нагородження орденами України встановленi доплати до пенсiй у вiдсотках вiд прожиткового мiнiмуму. Ось саме завдяки цим вiдсоткам мiський голова i сподiвався знайти найбiльше невдоволених. Для цього вiн використав наступне:
- поетапне надання спискiв нагороджених до огранiв мiської влади (у 1999, 2000, 2001, 2002 роках), а не всiх одночасно;
- вiдповiдно поступове вручення нагород;
- недостовiрна iнформацiя про втрату людьми доплати до пенсiй в силу поетапної виплати нагород.
Як з'ясувалося, нагороди повинна була вручати виключно мiська влада. Громадська органiзацiя, навiть ветеранська, не повинна це робити. Нагороди дiйсно надходили поступово, i вручити їх одночасно просто не було можливостi.
I останнє. Стосовно доплат до пенсiй. Саме представники мiської влади ще бiльше заплутували людей. Наприклад, Закон про особливi заслуги перед Україною набрав чинностi з 1 сiчня 2003р., i на суму виплат впливу не має - незалежно вiд того, коли були поданi документи на нагородження, у 1999 чи 2003 роках. Отже, мiськвиконком вкотре вiдфiльтровує i перекручує iнформацiю, видаючи бажане за дiйсне.
Традицiя...
Місто