"Я - політик нестандартний, у мене два головні убори: кашкет військового і капелюх політика"
О.Кузьмук
Нещодавно з подивом дізнався, що у розпал виборчої кампанії "покращувати життя славутчан вже сьогодні" заходився ніхто інший, як скандальний двічі екс-міністр оборони України, а нині . депутат Верховної Ради від Партії регіонів, Кузьмук Олександр Іванович.
В інтерв'ю газеті "Трудівник Полісся", що, на жаль, стала нагадувати останнім часом партійне видання цього олігархічного угрупування, бравий генерал так і заявив: мовляв, партія хоче знати, чим живуть наші люди і чого вони від нас чекають.
А ще пана Кузьмука раптом занепокоїла позиція Славутської міської влади, яка, за словами останнього, не бажає "вмонтовувати" свою діяльність в систему задумів влади державної. При цьому про самі задуми "державотворців" Олександр Іванович розповів якось розмито. А ось на опозиційні біг-борди, що обіцяють зупинити таких, як він, попри сміх, схоже, образився конкретно.
Втім, для того, аби адекватно "переварити" все наказане "моралізатором" Кузьмуком під час планового агітаційного турне Славутчиною, слід ближче познайомитись з деякими епізодами його військової та депутатської біографії. Тож все попорядку.
Помітну частину своєї "популярності" генерал придбав завдяки двом гучним скандалам, пов'язаним з трагічними наслідками армійських навчань під час першої його каденції на посаді глави Міноборони. У першому випадку, 20 квітня 2000 року, невдало пущена з полігону в Чернігівській області ракета класу "земля-земля" опустилася на житловий будинок у Броварах, що на Київщині. Три людини тоді загинули, п'ятеро отримали поранення. 4 жовтня 2001-го року - чергове НП: ракета "земля-повітря", яка стартувала на навчаннях військ ППО в Криму, поховала в Чорному морі 78 пасажирів і членів екіпажу літака ТУ-154, що летів рейсом "Тель-Авів - Новосибірськ". В обох випадках протягом декількох днів після НП вищі чини Міноборони на чолі з міністром Кузьмуком намагалися переконати країну, що армія до них відношення не має. У відставку глава оборонного відомства подав лише під тиском громадськості, на піку другого скандалу.
Вже на посту віце-прем'єра-"силовика" Олександр Іванович знову потрапив у центр уваги вітчизняних ЗМІ, очоливши рятувальні роботи на місці катастрофи казахського потягу, що перевозив 15 цистерн з отруйним і вогненебезпечним жовтим фосфором. Катастрофа сталася 16 липня 2007-го року на Львівщині. Вже через пару днів після аварії віце-прем'єр безапеляційно заявив журналістам, що на всій прилеглій території населення може спокійно пити воду з колодязів, купатися у відкритих водоймах, вживати в їжу місцеві овочі та фрукти. У той же час, ряд авторитетних експертів аж ніяк не розділили оптимізму високопоставленого чиновника, що навело представників ЗМІ на підозру: чи не йдеться про спробу "заговорити" реальну небезпеку аварії?!
Як би там не було, за підсумками дострокових виборів 2007-го року Олександр Кузьмук стає депутатом Верховної Ради України. А з 2010-го року . ще й радником Президента Януковича.
Певний висновок про рівень моральних якостей Олександра Івановича можна також зробити, якщо співставити стару декларацію про його доходи з його ж військовою автобіографією. З цієї автобіографії, наприклад, прямо випливає, що Кузьмук ніколи не займався комерцією, був сумлінним військовим і не мав великих грошей. Втім, у декларації про доходи лише цінних паперів було заявлено на суму 1 мільйон 600 тисяч гривень. І це якимсь аномальним чином співвідносилось з мізерними заробітками, що були всі ці роки в українській армії.
Натхненно розповідаючи нам про реформаторські ініціативи Президента, депутат Кузьмук якось зовсім не згадує про те, як за помахом "чечетовської руки" завзято тиснув кнопку "ЗА" прийняття драконівського Податкового кодексу, скасування пільг афганцям і чорнобильцям та проведення нелюдської пенсійної реформи. А хіба не він і його однопартійці ратифікували ганебні "Харківськи угоди" та, перекрутивши Європейську мовну хартію на свій лад, звели до "наречія" державний статус української мови? І чи не Олександр Іванович в якості радника Президента Януковича приклався до плану чергового скорочення (читай-знищення) Українського війська ще на 92-ї тисячі осіб до кінця 2017-го року?
А ще, щоб усі знали, що презентувати "здобутки" "команди професіоналів" на Славутчині (а заодно й спробувати спаплюжити в очах громади "БЮТівське" міське керівництво) приїжджала людина, яка вже другого жовтня в парламенті підтримала можливість купівлі дорогоцінної української землі . іноземцями та не проголосувала за продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення до 2014 року.
Чи забули ми, славутчани, позицію генерала Кузьмука під час розформування 97-ї окремої механізованої Бригади?! Чи не пам'ятаємо його особистого ставлення до проблеми збереження на території міста військового шпиталю?! І якщо все це неподобство депутат Верховної Ради України Олександр Кузьмук називає реформами, то Славутській міській владі дійсно не варто в них "вмонтовуватись".
Наприкінці свого інтерв'ю Олександр Кузьмук сказав, що свій авторитет треба завойовувати не кількістю грошей і не близькістю до начальства, а реальними справами. І що йому немає чого соромитись.
А ось мені соромно за такого земляка.
Ігор Піголь, громадський активіст, позапартійний, м.Славута
Місто