21 вересня 2011 року відбувся день міста. Варто зазначити, що свято потроху стає загальноміським - хоча і дещо шаблонним. Традиційно відбувається нагородження школярів та дорослих від імені міського голови (коштом громади), "під свято" відкрито дитячий майданчик (пісок і дошки), зібрано сміття і заліплено діри на асфальті. Примусовий похід вчителів, школярів, комунальників центральною вулицею - щоправда, у вишиванках, що є позитивом, зважаючи на нинішні антиукраїнські часи. Далі - концерт, дискотека і салют. В принципі, те саме відбувається і в інших містах. Відсутність родзинок у проведенні подібних заходів стала традицією по всій Україні - всі осягнення треба конче зробити до дня міста.
Побачити Париж - і померти...
Славуті, між тим, вже 377 років. З тих часів вцілів лише костел, осучаснена церква і згорілий млин. Приблизно таке ж співвідношення сучасності і минулого в експозиції музею - приблизно п'ята частина стосується періоду до 1917 року, все інше - радянські досягнення. Найкраще це характеризується великим вітражем "Перемога" над входом - так, ніби більше нічого в історії власне міста не сталося.
Місто