07-May-2003 Чи потрібний громадський контроль військовим?
Аналізуючи те, що робилось у 97 механізованій бригаді останні півроку, приходиш до висновку - напевне, потрібен.
Судіть самі. У жовтні минулого року 44 військовослужбовці 2-го механізованого батальйону бригаду були змушені письмово звернутися до Президента України та Міністра оборони з приводу порушень конституційних прав керівництвом бригади. Здавалося, реакція мала б бути такою: перевірка фактів, викладених у листах, та усунення порушень, якщо вони мали місце. Однак сталося зовсім не те, чого очікували. По-перше, почався пошук недоліків в роботі того, хто, на думку командування, "виніс сміття з хати". Таким виявився заступник командира 2-го механізованого батальйону з виховної роботи капітан Ігор Піголь. По-друге, на капітана І.Піголя були підготовлені документи-атестація з висновком про доцільність звільнення його з лав Збройних Сил України. 17 лютого 2003р. висновок підписав командувач 13-м армійським корпусом. Таким чином офіцер, який набув досвіду у складі українських миротворців у Боснії та українсько-польському батальйоні, виявився непотрібен Збройним Силам України. Водночас капітана І.Піголя було знято з черги на житло - адже справа про звільнення вже була фактично вирішена. Для цього було викликано начальника Шепетівської КЕЧ району підполковника Дрямова, який навіть склав акт про зняття капітана І.Піголя з квартирного обліку. В цій ситуації капітану вже не потрібно було отримувати і чергове військове звання - майор - як вважали у керівництві бригади. Для цього у службовій картці капітана І.Піголя, з 15 жовтня 2002р. по 8 листопада включно (після направлення звернень до Президента), з'явилось вісім стягнень. Натомість, вісім заохочень - з 29.05.2001р. по 14.10.2002р. - за зразкове виконання обов'язків - до уваги вже не брались.
В цій ситуації міська організація Спілки офіцерів України разом із громадсько-політичним об'єднанням "Демократична Славутчина" 15 лютого 2003р. звернулись до комітету Верховної Ради України з питань прав людини та до Уповноваженого з прав людини Верховної Ради. У підсумку - 24 березня 2003р. наказом N62 командувача Західного оперативного командування, капітану І.Піголю було присвоєно чергове військове звання "майор".
Окрім цього, листом N6/1080 від 23 квітня 2003р. військової прокуратури Західного регіону України було визнано, що рішення про звільнення І.Д.Піголя з військової служби не приймалось. А ось стосовно порушення житлових прав І.Д.Піголя та членів його сім'ї, прокуратурою встановлено, що даний факт мав місце. В зв'язку з цим на адресу голови житлової комісії внесено припис з вимогою усунути порушення.
Цим прикладом отримано ще один доказ, що цивільний контроль за тим, що відбувається у військових формуваннях України, конче необхідний.
Володимир Скомороха, голова міської організації СОУ
Місто