І знову про вічне. Пані В., керівниця друкованого органу ТП, продовжує священний похід супроти клятого колективу. Цього разу шляхом подання чолобитної до міськрайонного управління юстиції з вимогою ліквідувати незалежну профспілку. Оскільки виявилося, що організацію може прикрити лише суд, а не управління юстиції, пані В полізла на щабель вище - тут тобі і звернення до міжрайонного прокурора, і начальника міського управління праці та соціального захисту населення. Мета проста - скасування колективного договору 2008-2010 років між адміністрацією та Незалежною профспілкою. Скасувавши цей договір, вона не буде повертати працівникам частину зарплати, яку самовільно відібрала з початку 2009 року. Адже саме в цьому договорі закладені принципи оплати праці. Між тим, в природі існує Закон України "Про оплату праці", а в ньому - отака дурня, діточки - сказано, що керівник НЕ МОЖЕ погіршувати умови оплати праці. І хоча Закон має вищий юридичний статус, пані В., він, вочевидь, не писаний...
Розгляд судових справ за позовом 16 працівників ВАТ "Славутський руберойдовий завод" про повернення адміністрацією не нарахованих і невиплачених зарплат у квітні-червні 2008р. виявив, що судді Славутського міськрайонного суду Мацюк, Зеленська, Роїк, Тончук, Воробченко нічтоже сумяшеся стали на бік адміністрації. Тобто, тим, кого виставили з роботи, Бог поможе. Між іншим, про вищезгаданих суддів в місті відгукуються не дуже тепло не лише працівники руберойдового. Можна дати загальну пораду - якби всі, хто потерпів від правосуддя (хороша фраза - "потерпів від правосуддя"), зібрали інформацію і передали до Верховної Ради з вимогою зняти з посад - можливо, список "правосуддів" був би меншим. Або й скоротився до нуля...
Місто