1 вересня на 84-му році життя помер Володимир Васильович Яцентюк з села Крупець.
Прожив він складне життя. Бачив Голодомор 1932-1933 років, бачив і Другу світову, під час якої був у підпільній організації, а з березня 1944 року - у частинах Радянської армії. Після поранення у травні 1944 року, перебуваючи у шпиталі в Крупці, став свідком розстрілу червоними партизанами беззбройних новобранців УПА... Далі - фронт, звідкіля повернувся В.Яцентюк сержантом-десантником. Був нагородженим орденами Червоної зірки та Великої Вітчизняної війни, медалями. Закінчив інститут, працював вчителем у рідному селі.
У 1990 році Володимир Васильович відшукав в обласних архівах дані про бій під Стриганами. Через суд підтвердив правдивість своїх спогадів. Тодішнє керівництво "Трудівника Полісся" немало бруду вилило не ветерана. Але саме силами В.Яцентюка постав хрест біля Стриган - в пам'ять розстріляних вояків УПА. Саме завдяки йому пам'ять про українських повстанців на Славутчині стала публічною. Встиг В.В.Яцентюк створити і перший у районі сільський музей при клубі, охопивши експозицією період з стародавніх часів до сьогодення. До останніх днів життя цікавився громадським життям міста та району. В травні зустрічався з Президентом України, в серпні побував на вшануванні чотового УПА І.Зеленюка.
В.В.Яцентюк першим в місті та районі ветераном Радянської армії, який визнав, що УПА боролася за Україну.
Вчитель. Боєць. Громадянин. Людина. Все це - Володимир Васильович.
Ми Вас пам'ятатимемо.
Місто