Після "славнозвісного" козачого та попівського походу міського голови В.Сидора та начальника міліції В.Остапчука по монастирям УПЦ Московського патріархату вперто поширюється інформація, що насправді відбувся похід місцям т.зв. козацької слави. В зв'язку з цим питання - чому поза увагою новоявлених козаків залишилося поле Берестецької битви, яке всього за 80 км. від Почаєва? Це при тому, що битва була найбільшою у XVIIст. Ні у Кременці, ні у Межирічі, ні в сасому Почаєві козаків не було і близько.
Відповідь проста. Свято-Георгіївський монастир на козацьких могилах у Берестечку та Свято-Воскресенський монастир на повстанських могилах біля Гурб належать УПЦ Київського патріархату. Тому і залишилися поза "козацьким" маршем. Ось такі-от патріоти...
Їдуть, їдуть по Славуті "наші" козаки
Такого в місті ще не було. Віце-адміралу від козацтва В.Сидору вручив нагороду від імені новоявленого лицарства А.Фрідман. Хай би бавилися - але останній вийшов на люди у однострої зразка генерала Збройних Сил України. Навіть з такого ж матеріалу. Перевага такого однострою - він вміщує багато нагород, які Артур Давидович ледве вмістив на кітелі. Кумедно, коли людина у званні рядового вдягає на себе генеральський мундир. Вочевидь, Артур Давидович гадає, що цивільні заслуги цілком тягнуть на генеральське звання.
Кажуть - заслужив. Дійсно, в активі А.Фрідмана стягнуті металом будинки з тріщинами (вул.Сокола 6, 12, Соборності, 34), зачинений спорткомплекс з рестораном у ньому, молодіжний нічний клуб. Як кажуть - пийте і будьте здорові!
І тіштеся, що маємо генерала, віце-адмірала та козаків.