Google




Мiсто Старокостянтинiв




1165

каталог сайтів





УПЦ Київського Патрiархату



Загальні
Загальні
13-Mar-2009
П'ятниця, триндцяте

- Широкого розповсюдження набув досвід судді міськрайонного суду Ю.І.Мацюка. Особливість його роботи полягає в кількості справ, розглянутих за день - від 7 до 15 , і піврічне вилежування справи в суді. Така слава чогось-таки та варта: вже організовується об'єднання громадян, справи яких потрапили до судді. Дійсно, чекати півроку, щоб бути відфутболеним за 10 хвилин кому ж хочеться.

- І ще про суд. В Хмельницькому апеляційному суді продовжується розгляд справи трудового колективу ТП проти В.О.Мальчук. Між тим остання навела вбивчий аргумент - колектив не може позиватися проти неї, оскільки редакція - це вона, а не може ж редакція позиватися сама до себе. Між тим це не завадило пані Вірі позиватися до редакції і отримати 20.000 гривень нібито за вимушений прогул. Отака двоїстість, майже шизофренічна. Як в анекдоті - "а давай їх поб'ємо - а якщо вони нас - а нас за що?"

- Громадські слухання про підвищення тарифів нагадали мені відомий єврейський анекдот, де молода законослухняна наречена запитувала ребе, як їй вести себе у першу шлюбну ніч. На що той відповів: "Що б ти не робила і як би не поводилася, має статися те, що має статися - тебе трахнуть, як захочуть." Приблизно за таким же сценарієм і відбулись громадські слухання про підвищення тарифів. Бо як би не обурювались тим підвищенням славутчани, які б аргументи не наводили - тарифи повисять однозначно!
Не вдаючись у подробиці цього вимушеного, для "галочки", заходу, я зробив куди більш невтішний висновок - назріла та відома ситуація, коли "верхи не можуть, а низи не хочуть жити по-старому". Революційна, словом, ситуація. Не та оптимістично-помаранчево-трояндова, а сама що ні на є - кривава, з вихлюпуванням справедливого гніву та обурення, підсилена розчаруванням у власноруч обраній владі. Де від любові до ненависті - один крок.
Чималий зал кінотеатру був вщерть набитий людьми, навіть довелось вносити додаткові крісла, що свідчить про неабияку актуальність та гостроту проблеми. Публіку там можна було умовно розділити на три табори:
а) начальник ЖЕКу В. Яцюк - в якості цапа-відбувайла, з невеликою групою підтримки жеківсько-виконкомівських працівників, підстрахований заступником мера Е. Сабінським і начальником інформаційно-аналітичного відділу Р. Бачинським.
б) доведена до крайньої межі відчаю громада міста, переважно пенсійного віку, "озброєна" незаперечними фактами недбалого ставлення працівниками ЖЕКу до своїх обов'язків.
в) невеличкий вождь місцевих комуністів В. Паразінський.
Коли перші два табори більш-меньш цивілізовано обмінювалися справедливими доказами того, як їм важко живеться в умовах безробіття, безгрошів'я, кризи і повального підвищення цін на енергоносії, то вождь Вася навіть не приховував свого задоволення гостротою ситуації, яку, звісно ж , не забув використати для піару своєї політичної партії. Гарно поставленим ораторським голосом він одразу надав проблемі політичного забарвлення. Стовідсотково будучи впевненим, що за свої "епітети" щодо владних структур його не запроторять до в'язниці, Вася на ці самі "епітети" не скупився. Потрібно зазначити, його позиція в певній мірі не була позбавлена здорового глузду і справедливо знайшла схвальні відгуки серед другого табору. Проте Вася, як завжди, заговорився, бо тут-таки почав всіляко відбілювати свою скомпрометовану політичну силу, правда, забуваючи додати, що при ній тарифи і ціни підвищувались виключно за численними проханнями трудящих і подібному громадському обговоренню не підлягали. Так захопившись описуванням райських умов життя в недалекому минулому при комуністичній владі, її горластий вождик знову ж таки забув нагадати, що влада їхня насильницьким шляхом утвердилась ще з 1917-го року, і з тих пір багато мільйонів людей зжила зі світу методами набагато страшнішими, ніж підвищення тарифів.
Звиклі до всього, переконані у безвідворотності погіршення свого існування, громадяни навіть не стали очікувати кінця заходу, що стрімко почав перетворюватись у шоу, де головні герої - вождь Вася, Бачинський і Сабінський, відпихуючи один одного, намагались розібратись у хитросплетінні мікрофонних проводів. Вася - аби вимкнути мікрофон і позбавити слова Яцюка, Бачинський з Сабінським - щоб дати тому договорити.
Словом, "громадськість підтримала чергове покращення свого життя вже сьогодні".

- На тему підвищення тарифів. Про слухання розповідалося вище; а от що робили депутати? ЖОДЕН не висловився щодо бодай якихось альтернативних ідей наповнення бюджету. Причина банальна - депутати настільки зрослися з виконкомом, що утворили звичайнісіньку мафію. Основний спосіб підкупу - земельна ділянка або приміщення під магазину. Що характерно - на сесії мовчить навіть суперопозиційна фракція КПУ. "С властью спорить нельзя" - слова з виступу на сесії. Якби більше кінотеатральної хоробрості в сесійній залі або менше депутатської догідливості в кінотеатрі, то, можливо, і справи б зрушили на краще.