З початком бойових дій коаліції на території Іраку в Україні різні політичні сили і з різних причин почали висловлювати свої погляди.
За війну - відверто ніхто. Проти є. Є й такі, хто проти війни, але за різні форми реагування на неї.
Недавнє голосування у Верховній Раді з питання направлення до Кувейту Українського батальйону хімічного направлення та бактеріологічного
захисту виявило щонайменше дві позиції.
Перша. Україна має направити спеціальний підрозділ для захисту людства від наслідків можливого застосування зброї масового знищення, враховуючи, що війна є реальністю.
Друга. Україна не повинна нікуди і нікого відправляти бо це потрібно лише аби Президент захистив свою репутацію. При цьому друга пропозиція пояснюється лише припущеннями. Наприклад - можливі втрати у складі батальйону, ризик проведення терористичних акцій в Україні, вирогідність використання спец підрозділу у бойових діях.
Дозволю собі, як учаснику бойових дій, подискутувати з тими, хто так переймається проблемами професійних військових. По-перше, стосовно втрат. Військові, які на те готуються, мають бути готовими до всього. І в цій ситуації хотілось би запитати - де були нинішні депутати-захисники хоча б у 1979 - 1989р.р., коли до участі в бойових діях в Афганістані залучали зовсім не бажаючих. Навпаки, за відмову їхати з людиною обходились жорстоко. Досить швидко все забулось. Це вже за незалежності українські військові побували і у колишній Югославії, і у Сьєрра-Леоне та у Лівані. Там теж була ймовірність загинути - однак реакції, подібній нинішній, не було.
По-друге. Можливість проведення терористичних акцій в Україні через знаходження спецпідрозділу у Кувейті. За логікою подібні акції мали б вже місце у країнах безпосередніх учасниць в бойових діях.
По-третє. Про можливість застосування спеціального підрозділу, яким є український батальйон, в бойових діях. Аби цього не сталось - існують люди, які і знаходяться на державній службі. Для контролю. Інший аргумент - неможливість застосування українського спецпідрозділу, як бойової одиниці, через специфічну підготовку, оснащення та озброєння. Немає в цьому підрозділі ні танків, ні ракет, ні артилерії.
Не дивує, коли про такі речі не знає пересічний українець. Дивує, коли наші шановні політики, які знають про такі речі і намагаються зіграти на настроях людей. Задля здобуття власної популярності - не більше.
Володимир Скомороха
Координатор громадсько - політичного об'єднання "Демократична Славутчина"
Місто